Постанова № 44428576, 27.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа№ 910/21551/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Греськів З.Г.

від відповідача 1: Козачук М.О.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга»

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р.

у справі №910/21551/14 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

до 1. Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистема»

про стягнення 1 193 883,37доларів США, що еквівалентно 15 411 593,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Ю. Ф. Сі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості по Кредитному договору №31-06v від 07.12.2006р. в розмірі 1 143 883,37 доларів США, що еквівалентно 14 766 153,64 грн., в тому числі заборгованість за основною сумою кредиту - 1 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 12 908 793,00 грн., заборгованість за процентами - 43 753,43 доларів США, що еквівалентно 564 803,97 грн., пеня за прострочення сплати кредиту 79 835,61 доларів США, що еквівалентно 1 030 581,36 грн., пеня за прострочення сплати процентів 4 029,42 долари США, що еквівалентно 52 014,95 грн.; проценти у розмірі 3% річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами у розмірі 11 264,91 доларів США, що еквівалентно 145 416,39 грн.; штраф за невиконання п 4.2.6. Кредитного договору у розмірі 5 000,00 доларів США, що еквівалентно 64 543,97 грн., а також стягнення з відповідача 1 на користь позивача заборгованості за Іпотечним договором у розмірі 50 000,00 доларів США, що еквівалентно 645 439,65 грн., штрафу за невиконання п. 4.5. Договору іпотеки №9994 від 19.12.2006р. - 50 000,00 доларів США, що еквівалентно 645 439,65 грн., та про стягнення з відповідачів судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з солідарно з Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» 1 000 000,00 доларів США, що еквівалентно 12 908 793,00 грн., заборгованість по тілу кредиту, 43 753,43 доларів США, що еквівалентно 564 803,97 грн., заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 79 835,61 доларів США, що еквівалентно 1 030 581,36 грн., пені за прострочення сплати кредиту, 4 029,42 доларів США, що еквівалентно 52 014,95 грн., пені за прострочення сплати процентів, 3% річних у сумі 11 264,91 доларів США, що еквівалентно 145 416,39 грн., штраф за невиконання умов Договору в сумі 5 000,00 доларів США, що еквівалентно 64 543,97 грн., стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі» на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» штраф у сумі 50 000,00 доларів США, що еквівалентно 645 439,65 грн., стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 70 083,73 грн., стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі» в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 996,28 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга», подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. та відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи про те, що позивачем не доведено факту надання кредиту. Скаржник зазначає про неможливість застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини сторін пов'язані з обігом іноземної валюти, а офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України. Апелянт також вказує про те, що господарський суд розглянув справу без його участі, позбавивши його можливості висловити свої доводи та заперечення.

Позивач надав до матеріалів справи письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначає, що матеріали справи містять належні докази надання кредиту та наявності заборгованості за Кредитним договором.

З письмового відзиву відповідача 1 вбачається, що він підтримує у повному обсязі апеляційну скаргу ТОВ «Бат Трейд Ліга». При цьому відповідач 1 вказує про те, що всупереч приписам п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України штрафні санкції за прострочення оплати процентів були нараховані судом першої інстанції з порушенням спеціальної позовної давності в один рік. Також відповідач 1 з посиланням на п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначає, що господарським судом не досліджувалося питання щодо наявності у позивача ліцензії на право проводити операції з іноземною валютою. У доповненні до відзиву відповідач 1 зазначає, що при здійсненні розрахунку позивач припустився помилок щодо визначення заборгованості.

18.02.2015р. канцелярією Київського апеляційного господарського суду зареєстрована заява Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі», за якою заявник просить застосувати позовну давність до позовних вимог у даній справі, зокрема до вимог щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати процентів.

Позивач надав письмові заперечення на заяву відповідача 1 про застосування до заявлених вимог строків позовної давності, в якій він, посилаючись на ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, зазначає про те, що така заява може бути подана стороною тільки до винесення рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2015р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» була прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Синиця О.Ф., Зеленін В.О., розгляд справи призначено на 18.02.2015р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду Скрипай О.Є. від 18.02.2015р. №09-52/176/15, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Ткаченка Б.О. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/21551/14.

За повторним автоматичний розподілом справу №910/21551/14 призначено колегії суддів головуючий суддя Зубець Л.П., Новіков М.М., Мартюк А.І.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 23.02.2015р., з огляду на перебування судді Новікова М.М. на лікарняному, вирішено здійснити розгляд справи №910/21551/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Зубець Л.П., судді Іоннікова І.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015р. колегія суддів у складі головуючий суддя Зубець Л.П., судді Іоннікова І.А., Мартюк А.І. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» та призначила розгляд справи на 17.03.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 17.03.2015р., враховуючи вихід судді Новікова М.М. з лікарняного, вирішено здійснити розгляд справи №910/21551/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Зубець Л.П., судді Новіков М.М., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2015р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду Скрипай О.Є. від 06.04.2015р. №09-52/455/15, з огляду на перебування головуючого судді (судді-доповідача) Зубець Л.П. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/21551/14.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи №910/21551/14 дану справи призначено для розгляду колегії суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Ткаченко Б.О. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» та призначено справу до розгляду на 18.05.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015р. було залучено до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистема» та розгляд справи відкладено на 27.05.2015р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», як кредитом, та Закритим акціонерним товариством «Ю.Ф.Сі», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Приватне підприємство «Ю.Ф.Сі», як позичальником, був укладений Кредитний договір №31-06V від 07.12.2006р., за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 1 000 000,00 доларів США строком з 07 грудня 2006р. по 05 грудня 2008р. зі сплатою 12 % річних для оплати за Контрактом №17 від 15.02.2006р.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору кредит буде наданий двома траншами: 500 000,00 доларів США - перша декада грудня 2006р.; 500 000,00 доларів США - третя декада грудня 2006р.

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. Кредитного договору позичальник повертає кредитору кредит на умовах п. 2.1. цього Договору. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 числа місяця наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) заборгованості за кредитом в повній сумі. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по 26 число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з 27 числа минулого місяця по 26 число включно поточного місяця при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, процентів та штрафних санкцій, нарахованих кредитором.

В подальшому сторонами вносились зміни до Кредитного договору шляхом укладення додаткових угод.

Так, 25.06.2007р. укладена Додаткова угода №1 до Кредитного договору, якою Кредитний договір викладено в новій редакції.

29.12.2007р. сторони уклали Додаткову угоду №1, 31.03.2008р. - Додаткову угоду №3 до Кредитного договору.

Додатковою угодою №4 від 20.05.2008р. до Кредитного договору сторони визначили, що, починаючи з 20.05.2008р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 16 відсотків річних.

Додатковою угодою №5 від 10.10.2008р. до Кредитного договору було визначено, що, починаючи з 11.10.2008р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 18 відсотків річних.

Згідно Додаткової угоди №6 від 21.11.2008р. сторони продовжили термін дії Кредитного договору на строк до 07.12.2010р.

28.12.2009р. укладена Додаткова угода №7 до Кредитного договору.

Згідно з Додатковою угодою №8 від 01.03.2010р. до Кредитного договору позивач та відповідач 1 подовжили термін дії Кредитного договору до 21.05.2012р., у зв'язку з чим в п. 1.1.2. Кредитного договору вказали, що термін користування кредитом до 21.05.2012р. включно. Також визначили, що позичальник повертає основну суму кредиту наступним чином: 500 000,00 доларів США в строк до 18.05.2012р., 500 000,00 доларів США - до 21.05.2012р.

09.03.2010р. позивачем та відповідачем 1 укладена Додаткова угода №9 до Кредитного договору.

Згідно з Додатковою угодою №10 від 22.04.2010р. до Кредитного договору сторони встановили, що, починаючи з 27.04.2010р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 17 відсотків річних.

Згідно з Додатковою угодою №11 від 15.06.2010р. до Кредитного договору, встановлено, що, починаючи з 27.06.2010р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами визначається у розмірі 16 відсотків річних.

У Додатковій угоді №12 від 11.02.2011р. до Кредитного договору передбачено, що, починаючи з 11.02.2011р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 15 відсотків річних.

У Додатковій угоді №13 від 20.06.2011р. до Кредитного договору передбачено, що, починаючи з 20.06.2011р., відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 13 відсотків річних.

За Додатковою угодою №14 від 14.05.2012р. до Кредитного договору пункти 1.1.2., 2.4., 2.1.2. Кредитного договору викладено в новій редакції. Так, зокрема, згідно п. 1.1.2. Кредитного договору у редакції Додаткової угоди №14 від 14.05.2012р. термін користування кредитом - 21.05.2014р. включно. Згідно з п. 2.4. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №14 від 14.05.2012р. повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий кредитором позичальнику, в строки, передбачені наступним графіком: 163 000,00 доларів США - до 31 грудня 2013р., 163 000,00 доларів США - до 31 січня 2014р., 162 000,00 доларів США - до 28.02.2014р., 162 000,00 доларів США - до 31 березня 2014р., 165 000,00 доларів США - до 30 квітня 2014р., 185 000,00 доларів США - до 21 травня 2014р.

13.06.2012р. укладена Додаткова угода №15 до Кредитного договору.

Згідно з Додатковою угодою №16 від 11.12.2012р. до Кредитного договору сторони домовились перенести сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.10.2012р. по 26.11.2012р. за Кредитним договором, на строк по 17 грудня 2012р. включно.

За Додатковою угодою №17 від 08.02.2013р. до Кредитного договору сторони домовились перенести сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.12.2012р. по 26.01.2013р. за Кредитним договором на строку по 15.02.2013р. включно.

За Додатковою угодою №18 від 07.03.2013р. до Кредитного договору позивач та відповідач 1 домовились пересит сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27 січня 2013р. по 26 лютого 2013р. за Кредитним договором на строк по 15 березня 2013р. включно.

Згідно з Додатковою угодою №19 від 05.04.2013р. до Кредитного договору сторонами перенесено сплату процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з 27.02.2013р. по 26.03.2013р.р за Кредитним договором на строку по 15.04.2013р. включно.

Згідно з Додатковою угодою №20 від 30.04.2013р. до Кредитного договору п. 4.1. Кредитного договору викладено в новій редакції та зазначено в ньому, що позичальник повертає кредитну кредит на умовах п. 2.1. цього Договору. Проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний кредитором, щомісяця до 15 числа місяця включно, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за кредитом у повному обсязі.

30 травня 2013р. була укладена Додаткова угода №21 до Кредитного договору.

14 жовтня 2013р. укладена Додаткова угода №22 до Кредитного договору.

26 грудня 2013р. укладена Додаткова угода №23 до Кредитного договору.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як свідчать матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем 1 в частині надання кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням в іноземній валюті №8 від 11.12.2006р., меморіальним ордером №6 від 11.12.2006р., платіжним дорученням в іноземній валюті №11 від 20.12.2006р., меморіальним ордером №3 від 20.12.2006р.

При цьому відповідач 1 не виконував належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом.

Як встановлено вище, умовами Кредитного договору з урахуванням внесених до нього змін згідно додаткових угод передбачений строк повернення кредиту відповідачем 1 позивачеві не пізніше 21 травня 2014р.

02.06.2014р. позивачем направлено відповідачеві 1 лист-претензію з вимогою оплатити заборгованість.

Відповідачем 1 заборгованість згідно Кредитного договору не сплачена і станом на 29.09.2014р. складає 1 000 000,00 доларів США по тілу кредиту та 43 753,43 доларів США по відсотками за користування кредитом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позичальником за Кредитним договором не надано суду доказів сплати заборгованості по кредиту та процентам за кредит.

Таким чином, у позичальника - Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі», перед позивачем існує заборгованість за кредитом у розмірі 1 000 000,00 доларів США та заборгованість по несплаченим процентам у сумі 43 753,43 доларів США.

Разом з тим, дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду встановила, що при здійснення розрахунку позивач припустився помилок щодо визнання заборгованості у гривневому еквіваленті, оскільки неправильно застосував курс Національного банку України за 1 долар США станом на 29.09.2014р. При розрахунку було застосовано курс у розмірі 12,908793 за 1 долар США, тоді як 29.09.2014р. курс Національного банку України за 1 долар США становив 12,908176 грн.

Отже, виходячи з того, що станом на 29.09.2014р. курс НБУ за 1 долар США становив 12,908176 грн., то основний борг позивача у гривневому еквіваленті складає 12 908 176,00 грн., борг за несплачені відсотки - 564 776,98 грн.

З огляду на те, що позичальник прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просив також стягнути суму пені за порушення строків сплати кредиту у розмірі 79 835,61 доларів США та суму пені за порушення строків сплати процентів в розмірі 4 029,42 доларів США. Розрахунок зроблений станом на 29.09.2014р.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 7.1. Кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій кредитор має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в п. 1.1.3. цього Договору, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин, правомірним є нарахування позивачем пені на суми прострочених зобов'язань у розмірі 79 835,61 доларів США - пеня за простроченим кредитом та у розмірі 4 029,42 доларів США - пеня за простроченими відсотками.

З огляду на те, що, як встановлено вище, станом на 29.09.2014р. курс Національного банку України за 1 долар США становив 12,908176 грн., то сума пені за прострочення сплати кредиту в гривневому еквіваленті складає 1 030 532,10 грн., пені за прострочення сплати відсотків - 51 012,46 грн.

Також у відповідності до п. 7.3. Кредитного договору банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі 0,5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником п. 4.2.6., 4.2.7 цього договору за кожний факт порушення.

Пунктом 4.2.6 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується надавати банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану позичальника, зокрема до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс, звіт про фінансові результати), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльність позичальника у звітному році (в тому числі баланс, звіт про фінансові результати), а також до 7 числа поточного місяця надавати банку довідки з інших банків, в яких у позичальника є відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентам та штрафним санкціям) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу банку.

Оскільки відповідачем порушені вимоги п. 4.2.6. Кредитного договору, то є підстави для застосування відповідальності за п. 7.3. цього Договору.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком штрафу за невиконання умов Кредитного договору у сумі 5 000,00 доларів США. Однак при цьому апеляційний суд відмічає, що в еквіваленті до гривні станом на 29.09.2014р., виходячи з курсу НБУ за 1 долар США (12,908176 грн.), ця сума складає 64 540,88 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми у сумі 11 264,91 доларів США, що еквівалентно 145 416,39 грн. станом на 29.09.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з тим, що судом правомірно стягнуто 3% річних з простроченої суми в розмірі 11 264,91 доларів США. Разом з тим, здійснивши перерахунок цієї суми в еквіваленті до гривні, судова колегія відмічає, що станом на 29.09.2014р., виходячи з курсу НБУ за 1 долар США (12,908176 грн.), вона складає 145 409,44 грн.

Стосовно неправомірності нарахування, як вказує скаржник в апеляційній скарзі, на суму боргу індексу інфляції та застосування, у зв'язку з цим ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судова колегія відмічає, що позивачем не заявлялись вимоги про стягнення суми інфляційних витрат та вони не є предметом розгляду у даній справі.

З приводу заявленого при апеляційному розгляді даної справи клопотання відповідача 1 про застосування строків позовної давності до вимог щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення сплати процентів, то судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, зі змісту ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України вбачається, що заява про застосування строків позовної давності до заявлених вимог може бути подана стороною тільки до прийняття рішення у справі.

Оскільки заява відповідача 1 подана після прийняття рішення, то вона не береться до уваги апеляційним судом та не розглядається.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника - Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі», за Кредитним договором, позивачем, як кредитором, був укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга», як поручителем, Договір поруки №21-11-980-KL-P від 26.12.2013р.

В п. 1.6. Договору поруки вказано, що у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених, в тому числі, Кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

10.06.2014р. позивачем була направлена відповідачеві 2 вимога про усунення порушення.

У відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кільки осіб.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, з наведених вище норм закону та умов Договору поруки вбачається, що відповідач 2 несе солідарну відповідальність з відповідачем 1 за порушення умов Кредитного договору, тобто сплати боргу по кредиту в розмірі 1 000 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.09.2014р. складає 12 908 176,00 грн., сплати боргу по несплаченим процентам у сумі 43 753,43 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.09.2014р. складає 564 776,98 грн., пені за простроченим кредитом у розмірі 79 835,61 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.09.2014р. складає 1 030 532,10 грн., пені за простроченими відсотками у розмірі 4 029,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.09.2014р. складає 51 012,46 грн., штрафу в розмірі 5 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.09.2014р. складає 64 540,88 грн., 3% річних в розмірі 11 264,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 29.09.2014р. складає 145 409,44 грн.

Окрім того, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за Кредитним договором між позивачем та відповідачем 1 був укладений Іпотечний договір від 19.12.2006р. та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М., зареєстровано в реєстрі за №9994 та договори про внесення змін №1 від 31.03.2008р., №2 від 04.03.2010р., №3 від 13.07.2011р., №4 від 06.06.2012р.

Пунктом 4.5. Іпотечного договору передбачено, що у випадку недотримання іпотекодавцем умов, передбачених п.п. 4.1., 4.2., 4.4. цього Договору, іпотекодержатель на власний вибір має право в тому числі вимагати сплату штрафу у розмірі 5 % від суми кредиту.

У зв'язку з ненаданням банку копії Договору страхування, позивач нарахував відповідачеві 1 штраф у сумі 50 000,00 доларів США, який підлягає до стягнення. При цьому сума штрафу в гривневому еквіваленті до курсу долара США станом на 29.09.2014р. (12,908176 грн.) складає 645 408,80 грн.

Стосовно доводів скаржника (відповідача 2 у даній справі) про те, що справа була розглянута за його відсутності, що не дало йому змоги, як він вказує, висловити свої доводи та заперечення, судовою колегією встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2014р. було порушено провадження у справі №910/21551/14 та розгляд справи призначено на 27.10.2014р.

В судове засідання 27.10.2014р. представник відповідача 2 не з'явився, з огляду на що розгляд справи господарським судом було відкладено на 11.11.2014р.

В судовому засіданні 11.11.2014р. представник відповідача 2 був присутнім, та, як вбачається з протоколу судового засідання, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Судом 11.11.2014р. було відкладено розгляд справи на 25.11.2014р., про що винесено відповідну ухвалу. Оскільки відповідач 2 був присутній у судовому засіданні 11.11.2014р., то він був обізнаний про час та дату наступного засідання, яке відбулося 25.11.2014р. і на яке він не з'явився. При цьому відповідач 2 не повідомив суд про поважні причини неявки.

Наведене спростовує доводи відповідача 2 про те, що він був позбавлений можливості надати пояснення та доводи щодо заявлених вимог. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції два рази (один раз з огляду на відсутність відповідача 2, другий раз з огляду на його усне клопотання) відкладав розгляд справи. В даному випадку можливість надати пояснення залежала тільки від бажання та волі самого відповідача 2.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині сум заборгованості, виражених в гривневому еквіваленті до долара США.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бат Трейд Ліга» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р. у справі №910/21551/14 змінити, виклавши його в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 10-А; ідентифікаційний код: 33780390) та товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 28; ідентифікаційний код: 38465585) на користь публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код: 19357489) 1 000 000,00 дол. США, що еквівалентно 12 908 176 (дванадцять мільйонів дев'ятсот вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту, 43 753,43 дол. США, що еквівалентно 564 776 (п'ятсот шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 98 коп. заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом, 79 835,61 дол. США, що еквівалентно 1 030 532 (один мільйон тридцять тисяч п'ятсот тридцять два) грн. 10 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 4 029,42 дол. США, що еквівалентно 51 012 (п'ятдесят одна тисяча дванадцять) грн. 46 коп. пені за прострочення сплати процентів, 3 % річних у сумі 11 264,91 дол. США, що еквівалентно 145 409 (сто сорок п'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 44 коп. та штраф за невиконання умов договору у сумі 5 000,00 дол. США, що еквівалентно 64 540 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 88 коп.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 10-А; ідентифікаційний код: 33780390) на користь публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код: 19357489) штраф у сумі 50 000,00 дол. США, що еквівалентно 645 408 (шістсот сорок п'ять тисяч чотириста вісім тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

4. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 10-А; ідентифікаційний код: 33780390) та товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 28; ідентифікаційний код: 38465585) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 70 083,72 (сімдесят тисяч вісімдесят три) грн. 73 коп.

5. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 10-А; ідентифікаційний код: 33780390) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 996 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 28 коп.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази».

3. Справу №910/21551/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко