Постанова № 44428513, 27.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа№ 925/446/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Калюжна В.І. - директор,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромережбудпроект»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2015

(дата підписання - 06.04.2015)

у справі №925/446/15 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом Приватного підприємства «Райагробуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромережбудпроект»

про стягнення 267705,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 позов Приватного підприємства «Райагробуд» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромережбудпроект» (далі - відповідач) про стягнення 267705,34 грн задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 207635,00 грн заборгованості, 28039,26 грн пені, 29112,81 грн інфляційних втрат, 2918,27 грн 3% річних та 5354,11 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки акти виконаних робіт підписано сторонами 29.12.2014, а не 29.08.2014, то період нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є іншим. В апеляційній скарзі відповідач також заявив клопотання про витребування у позивача доказів введення об'єкта в експлуатацію, так як остаточний розрахунок між сторонами проводиться після введення об'єкта в експлуатацію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.05.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 24.04.2015) позивачу - 05.05.2015 та відповідачу - 30.04.2015, долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.05.2015 представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши клопотання відповідача в апеляційній скарзі про витребування у позивача доказів введення об'єкта в експлуатацію, так як остаточний розрахунок між сторонами проводиться після введення об'єкта в експлуатацію, колегія суддів відмовляє в його задоволенні з огляду на п.3.3 договору виконання будівельно-монтажних робіт від 29.11.2012 №91, згідно якого оплата за виконані роботі здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У частині 1 ст. 846 ЦК України зазначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково (ст. 854 ЦК України).

Згідно п. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (абз.2 ч.1 ст.877 ЦК України).

У частині 4 статті 882 ЦК України зазначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт №91 (далі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи по переводу існуючих мереж 6кВ на напругу 10 кВ в м.Ватутіно Черкаської області, з використанням матеріалів підрядника, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору замовник зобов'язаний прийняти роботи за актом виконаних робіт форми №КБ-2в та довідки №КБ-3 протягом 3-х днів з дати одержання письмового повідомлення про завершення робіт; оплатити належно виконані роботи в порядку та в строки, передбачені договором.

Згідно п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору вартість робіт по договору складає 610142,00 грн. Оплата за виконані роботі здійснюється згідно акта (актів) виконаних робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 протягом 10 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Договірна ціна є динамічною, яка укладена відповідно до поточних цін, що склались в певному регіоні на момент укладення договору.

Замовник перед початком виконання робіт зобов'язується перерахувати виконавцю аванс в розмірі 30% кошторисної вартості робіт в строк до 3-х місяців на придбання матеріалу, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 №1404.

По закінченню 3-х місячного терміну не використані суми авансу повертаються замовнику.

Договір укладено на строк з 29.11.2012 по 31.12.2013 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п.7 договору).

На виконання умов договору позивачем виконано будівельно-монтажні роботи на 707635,00 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року на 450000,00 грн та за серпень 2014 року на 257635,00 грн.

Акти підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідач повністю оплатив виконані за грудень 2013 року роботи та здійснив часткову оплату виконаних робіт в серпні 2014 на суму 50000,00 грн, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 207635,00 грн за актом виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що акти виконаних робіт підписано сторонами 29.12.2014 не підтверджуються матеріалами справи, оскільки акт виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року підписано сторонами 27.08.2014, що свідчить про настання моменту оплати за виконані роботи 11.09.2014.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки роботи прийняті відповідачем без зауважень, вони підлягають оплаті у встановлений договором строк - протягом 10 банківських (робочих) днів з моменту підписання акта виконаних робіт, тобто 11.09.2014.

Пункт 3.3 договору, в якому встановлено момент оплати робіт протягом 10 банківських днів з дати підписання актів, спростовує доводи відповідача в апеляційній скарзі, що остаточний розрахунок між сторонами проводиться після введення об'єкта в експлуатацію.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача 207635,00 грн за виконані у серпні 2014 року роботи.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

Частиною 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до п.5.3 договору за несвоєчасне виконання умов договору протягом зазначеного в договорі терміну сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивач наводить розрахунок та просить стягнути з відповідача 29112,81 грн інфляційних втрат за період з вересня 2014 року по січень 2015 року, 2918,27 грн 3% річних з 15.09.2014 по 04.03.2015 та 28039,26 грн пені за період з 15.09.2014 по 04.03.2015.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних позивача, суд першої інстанції задовольнив його, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрелектромережбудпроект» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2015 у справі №925/446/15 - без змін.

2. Матеріали справи №925/1446/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай