Рішення № 44427739, 22.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2015Справа №910/8174/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Паллет»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ - Інвест»

Про стягнення 284 693,78 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Реган П.Л., довіреність № б/н від 10.03.2015

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Паллет» (далі-позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ - Інвест» (далі - відповідач) про стягнення 284 693,78 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 10/02/14 від 10.05.2014р.

Ухвалою суду від 02.04.2015р. порушено провадження у справі № 910/8174/15-г та призначено розгляд на 18.05.2015 р.

15.05.2015р. позивач подав через канцелярію суду заяву про збільшення позовних вимог.

18.05.2015р. представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної справи № 910/1181/15-г, оскільки розгляд даної справи прямо пов'язаний зі справою № 910/8174/15-г, так як у пов'язаній справі вирішується питання щодо якості поставленого товару.

Представник позивача надав пояснення по заявленому клопотанню, проти його задоволення заперечив.

Суд відклав розгляд справи та розгляд клопотання про збільшення позовних вимог на 22.05.2015р.

21.05.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

22.05.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки справа № 910/1181/15-г не стосується спору, який розглядається у даній справі.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2014р. між ТОВ «Грін Паллет» (далі - позивач) та ТОВ «РМ - Інвест» (далі - відповідач) укладено договір про поставку № 10/02/14, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити термічно знезаражені піддони, розміром 800х1200 мм (далі - товар), а відповідач зобов'язався приймати та вчасно сплачувати вартість поставленого товару (п.1.1 договору).

Пунктом 2.1. договору поставки позивач та відповідач передбачили, що якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТ 8486-86 «Пиломатеріали хвойних порід. Технічні умови»; ГОСТ 2695-83 «Пиломатеріали листяних порід. Технічні умови»; ГОСТ 9557-87 «Піддон плоский дерев'яний розміром 800x1200. Технічні умови». На боковій частині піддону повинен бути нанесений спеціальний маркувальний знак - «ІРРС», який свідчить, що пакувальний матеріал пройшов фіто санітарну обробку.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договору поставки, позивач, разом з відвантаженням товару, передає має передати такі документи на товар: -оригінал рахунку-фактури на товар (другий примірник); -оригінал видаткової накладної (у 2-х примірниках); -оригінал податкової накладної; акт проведення знезараження дерев'яного пакувального матеріалу; -карантинний сертифікат (на замовлення Покупця).

Пунктом 10.1. договору поставки передбачено, що товар приймається на підставі видаткової накладної.

Згідно п. 10.3. договору поставки товар вважається зданим позивачем та прийнятим відповідачем: а) за якістю - згідно з висновком Лабораторії покупця під час приймання товару на складі Покупця; б) за кількістю - згідно з рахунком-фактурою та видатковою накладною.

На виконання умов договору поставки, позивач з лютого по грудень 2014 року здійснював поставки термічно знезаражених дерев'яних піддонів, розміром 800x1200 мм. Загалом, за зазначений період здійснено більше 40-ка поставок Товару, прийнятих Відповідачем, відповідно до умов Договору поставки. При цьому, знезаражені дерев'яні піддони піддавалися контролю якості, відповідно до висновків Лабораторії Відповідача (п. 10.3. договору поставки).

Кожна поставка Товару, супроводжувалася документами, передбаченими п. 9.1. договору поставки, в тому числі - актами проведення знезараження дерев'яного пакувального матеріалу та актами фітосанітарного контролю підкарантинних матеріалів, об'єктів та транспортних засобів, а також відбору зразків для фітосанітарної експертизи.

Жодних претензій щодо якості знезаражених дерев'яних піддонів, розміром 800x1200 мм з початку укладення договору поставки від відповідача не надходило.

До 26 грудня 2014 року включно Відповідач виконував свої зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Проте починаючи з 26 грудня 2014 року відповідач не виконує свої договірні зобов'язання, внаслідок чого, виникла заборгованість перед позивачем по семи поставкам товару за період з 25 листопада по 25 грудня 2014р. на загальну суму 248 873,56 грн.

Поставки товару відповідачеві підтверджуються видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи:

- РН-0000945 від 05.12.2014р.,

- РН-0000946 від 05.12.2014р.;

- РН-0000954 від 10.12.2014р.;

- РН-0000971 від 19.12.2014р.;

- РН-0000013 від 25.12.2014р.;

- РН-0000017 від 25.12.2014р.

Вказані видаткові накладні були підписані з боку відповідача, що свідчить про прийняття поставленого позивачем товару.

Пунктом 5.1 договору поставки передбачено, що відповідач має здійснити 100% оплати вартості товару, протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, банківським переказом на розрахунковий рахунок позивача, на підставі рахунку, наданого останнім.

Проте відповідачем було порушено умови договору та не оплачено вартість поставленого позивачем товару, що спричинило до виникнення заборгованості у розмірі 248 873,56 грн.

Відповідно до п. 11.2. договору поставки, за порушення строків оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, при цьому загальна сума пені не може перевищувати 2% .

Внаслідок не врегулювання спору у досудовому порядку, позивач подав на розгляд суду позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 300 933,21 грн., з яких: 248 873,56 грн. - основного боргу, 4977,47 грн. - пені, 2825,72 грн. - 3% річних 44 256,46 грн. - інфляційних втрат та 6984,95 грн. - судового збору.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 6.1 та 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" проценти річних, про які йдеться у ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених ст. 536 цього Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у вищезгаданій ст. 536 ЦК України, це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними або збереженими грішми. Така ж позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у спр. № 3-90ГС14.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на поставку позивачем неякісного товару, проте суду не зміг надати жодного доказу в підтвердження зазначеного. Посилання відповідача щодо того, що на момент розгляду справи № 910/8174/15-г розглядається пов'язана справа № 910/1181/15-г щодо якості спірного товару, то судом дані твердження відповідача не прийняті до уваги, оскільки у справі № 910/1181/15-г предметом розгляду є період поставки з 29.09.2014р. - 30.09.2014р., а у справі № 8174/15-г предметом розгляду є період поставки з 05.12.2014р. по 25.12.2014р., тобто інший від того, на який посилався відповідач у своїх запереченнях.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача, у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РМ-Інвест» (код ЄДРПОУ 24930146, 01033, м.Київ, вул. Жилянська 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін - Паллет» (код ЄДРПОУ 38578439, 03036 м. Київ, проспект Повітрофлотський 92-Б) 248 873 (двісті сорок вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 56 коп. - основного боргу, 4977 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн. 47 коп. - пені, 2825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 72 коп. - 3% річних 44 256 (сорок чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 46 коп. - інфляційних втрат та 6984 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 95 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 28.05.2015р.)

Суддя В.І.Мельник