Рішення № 44427706, 18.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" травня 2015 р. Справа № 911/830/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", м. Вишневе

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроіндекс", м. Ірпінь

про стягнення 164 045,60 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Перевознікова Н.І. предст. дов №16 від 22.01.2015;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроіндекс" про стягнення 164 045,60 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №220054327 від 25.05.2012., яка складається з: 144 346,67 грн. основного боргу, 8908,21 грн. пені, 9674,25 грн. інфляційних втрат та 1116,47 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 у справі №911/830/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 06.04.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2015 розгляд справи відкладено на 21.04.2015.

В судових засіданнях 21.04.2015 року та 24.04.2015 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 24.04.2015 року та 28.04.2015 року відповідно.

28.04.2015 року через канцелярію суду відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позову в частині стягнення основного боргу та пені, аргументуючи це тим, що основний борг та пеня вже сплачені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2015 розгляд справи відкладено на 18.05.2015 та продовжено строк розгляд спору в порядку, передбаченому ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач підтвердив факт сплати відповідачем основного боргу та пені. Зазначені письмові пояснення були залучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання 18.05.2015 року відповідач не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

встановив:

25.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроіндекс» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 220054327, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі з умовами цього договору.

Пунктом 2.3.3 передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електрино енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку».

Відповідно до п. 2.1 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», порядок оплати за активну електроенергію проводить у формі 100% авансової оплати, яка має бути здійснена до дати початку розрахункового періоду.

Розрахунковий період встановлено Споживачу з 22 числа календарного місяця до 21 числа наступного місяця. (п. 1.1 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»).

Додатком № 6 до Договору визначений порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії, яким зобов'язано Споживача довести їх значення до Постачальника електричної енергії (п.7).

На виконання даних умов, відповідач надавав позивачу звіти, на підставі яких позивач проводив нарахування та виставляв рахунки для оплати.

Таким чином, на підставі звітів станом на 01.12.2014 року відповідачу було нараховано 140 748,46 грн. за активну електричну енергію та 3 598,21 грн. за перетікання реактивної електричної енергії.

За словами позивача, відповідач порушив умови Договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену електроенергію. Відповідач виконував свої зобов'язання неналежним чином і станом на 01 грудня 2014 року заборгував Позивачу за використану активну електроенергію 140 748,46 грн. за активну електричну енергію та 3 598,21 грн. за перетікання реактивної електричної енергії.

Наявність заборгованості ТОВ «Украгроіндекс» підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 01 грудня 2014 року, який не повернутий на адресу позивача, а отже вважається погоджений відповідачем.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати електричної енергії.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 8908,21 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем в процесі судового розгляду було сплачено суму основного боргу та суму пені, які є предметом позову, в повному обсязі, що також підтверджується актом звіряння розрахунків,платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача, наявними в матеріалах справи, а також підтверджено письмовими поясненнями позивача.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»,

Враховуючи те, що заборгованість зі сплати основного боргу в розмірі 144 346,67 грн. та пеня у розмірі 8908,21 грн. відповідачем була погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу та пені на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1116,47 грн. 3% річних та 9674,25 грн. інфляційних нархованих за кожний несвоєчасно оплачений рахунок окремо за електроенергію спожиту за період травень-листопад 2014 року.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 1116,47 грн. 3% річних та 9674,25 грн. інфляційних підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача підлягає до стягнення 1116,47 грн. 3% річних та 9674,25 грн. інфляційних. В частині стягнення з відповідача 144 346,67 грн. основного боргу та пені у розмірі 8908,21 грн. суд припиняє провадження.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Спір у справі виник в результаті неправомірних дій відповідача, який неналежним чином виконував умови Договору № 220054327 про постачання електричної енергії, що призвело до необхідності звернення до господарського суду з позовом.

Погашення заборгованості відповідач здійснив лише після звернення позивача з позовом до суду.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Зважаючи на викладене, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 144 346,67 грн. основного боргу та пені у розмірі 8908,21 грн. - припинити провадження у справі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроіндекс" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, 152, оф.1 код ЄДРПОУ 37818992) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ЄДРПОУ код 23243188) - 1116 (одну тисячу сто шістнадцять) грн. 47 грн. 3% річних, 9674 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) 25 грн. інфляційних та 3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) грн. 91 коп. судового збору

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 28.05.2015р.

Суддя О.В. Щоткін