Ухвала суду № 44425759, 25.05.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/736/15-ц Провадження № 22-ц/795/933/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Маслюк Н. В. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.при секретарі:Сахаровій К.О.за участю:ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до комунального позашкільного навчального закладу „Дитячо-юнацька спортивна школа „Чемпіон" Чернігівської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.04.2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 було задоволено частково. Стягнуто з комунального позашкільного навчального закладу "Дитячо-юнацька спортивна школа "Чемпіон" Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_5 1439грн.80коп. заборгованості по заробітній платі за червень 2011 року (без урахування податків та інших обов'язкових платежів), 274 грн. 25 коп. заборгованості по заробітній платі за період з 01.07.2011року по 06.07.2011року включно (без урахування податків та інших обов'язкових платежів). В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. З відповідача також стягнуто 243 грн.60 коп. судового збору на користь УК у м. Чернігові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції змінити, задовольнивши вимоги заявленого ним позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що в разі прийняття судом до уваги наказу відповідача від 07.07.2011року про звільнення позивача з роботи, невиплачену заробітну плату за липень 2011 року необхідно було розраховувати не по 06.07.2011року включно, а по 07.07.2011 року включно, оскільки день звільнення є останнім днем, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Апелянт також не згоден з висновком суду першої інстанції відносно того, що оскільки наказ про звільнення позивачем не оскаржувався, то він є чинним. При цьому апелянт вказує, що про існування зазначеного наказу та акту від 12.07.2011 року про відмову позивача отримати вказаний наказ та ознайомитись з ним, він дізнався лише 03.04.2015 року. Також апелянт зазначає, що податкова звітність до ДПІ у м. Чернігові подавалась ним 08.08.2011року, про що свідчать відмітки ДПІ на супровідних листах- поясненнях.

В судове засідання апеляційного суду представник відповідача, належним чином повідомленого про час в місце розгляду справи, не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.77). Відповідно до приписів ч. 2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів статті 308 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції,-залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що згідно наказу №47-к КПНЗ ДЮСШ "Олімпієць" (на даний час-КПНЗ "Дитячо-юнацька спортивна школа "Чемпіон") від 01.10.2010 року ОСОБА_5 було прийнято на посаду касира за сумісництвом, з неповним робочим днем (4 години на день) з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу (0,5 посадового окладу касира згідно штатного розпису) (а.с.5).

Відповідно до наказу №49-к від 01.11.2010 року КПНЗ ДЮСШ "Олімпієць", доручено ОСОБА_5 з 01.11.2010року одночасно з роботою касира (за сумісництвом) виконання додаткової роботи заступника директора з адміністративно-господарської діяльності у порядку суміщення посад, з доплатою за суміщення посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності в розмірі 49,99% посадового окладу касира (а.с.2).

Згідно наказу № 51-к КПНЗ ДЮСШ "Олімпієць" доручено ОСОБА_5 з 11.11.2010 року одночасно з роботою касира (за сумісництвом) та виконанням додаткової роботи заступника директора з адміністративно-господарської діяльності у порядку суміщення посад, виконання додаткової роботи головного бухгалтера у порядку суміщення посад, з доплатою за суміщення посади головного бухгалтера в розмірі 49,99% посадового окладу касира (а.с.4).

Обґрунтовуючи вимоги заявленого позову, позивач стверджує, що за періоди: з червня 2011 року, липень-грудень 2011 року та за 2012-2014 роки заробітна плата йому відповідачем не виплачувалась.

Відповідачем представлено суду наказ (ОС) від 07.07.2011року про звільнення ОСОБА_5 від виконання додаткової роботи головного бухгалтера і заступника директора з адміністративно-господарської діяльності, в порядку суміщення посад з 07.07.2011 року, і скасування у зв'язку з цим доплати за виконання вказаних робіт. Також вказаним наказом позивача звільнено з 07.07.2011 року з посади касира, згідно п.3, п.4 статті 40 КЗпП України (а.с.28).

Згідно представленого відповідачем суду акту від 06.07.2011року (а.с.39), 06.07.2011року ОСОБА_5 був відсутній за місцем роботи в КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'' протягом робочого дня з 8.00 год. до 17.00год.

Відповідно до акту відповідача від 07.07.2011року(а.с.40), 07.07.2011року ОСОБА_5 був відсутній за місцем роботи в КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'' протягом робочого дня з 8.00 год. до 17.00год.

Згідно представленого відповідачем акту від 08.07.2011року(а.с.41), 08.07.2011року ОСОБА_5 був відсутній за місцем роботи в КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'' протягом робочого дня з 8.00 год. до 17.00 години, у зв'язку з чим не було можливості ознайомити його з копією наказу про звільнення з посади касира КПНЗ''ДЮСШ''Олімпієць'', а також в порядку суміщення посад заступника директора з адміністративно-господарської діяльності та головного бухгалтера КПНЗ ''ДЮСШ ''Олімпієць''.

Як вбачається з акту відповідача від 11.07.2011року(а.с.43), 11.07.2011року ОСОБА_5 був відсутній за місцем роботи в КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'' протягом робочого дня з 8.00 год. до 17.00 години, у зв'язку з чим не було можливості ознайомити його з копією наказу про звільнення з посади касира КПНЗ''ДЮСШ''Олімпієць'', а також в порядку суміщення посад заступника директора з адміністративно-господарської діяльності та головного бухгалтера КПНЗ ''ДЮСШ ''Олімпієць''.

Відповідно до акту відповідача від 12.07.2011року(а.с.42), 12.07.2011року ОСОБА_5 оголошено наказ про звільнення його з посади касира КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'', а також в порядку суміщення посад заступника директора з адміністративно - господарської діяльності та головного бухгалтера КПНЗ''ДЮСШ''Олімпієць''. Надати пояснення стосовно причин відсутності на роботі в період з 06.07.2011року по 07.07.2011року, а також отримувати зазначений наказ та розписуватись про ознайомлення з ним ОСОБА_5 відмовився.

Частково задовольняючи вимоги заявленого позову, суд першої інстанції виходив з наступного. Судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів в розумінні статті 60 ЦПК України щодо підтвердження факту визнання незаконним наказу від 07.07.2011року про звільнення позивача з роботи. Твердження позивача про те, що зазначений наказ від 07.07.2011року є неналежним доказом по справі, оскільки даний наказ про звільнення не було доведено до відома позивача, судом першої інстанції не було прийнято до уваги, оскільки, як зазначив суд, згідно акту від 12.07.2011року (а.с.42), ОСОБА_5 12.07.2011 року оголошено наказ про його звільнення, надати пояснення стосовно причин відсутності на роботі 06 та 07 липня 2011 року, а також отримувати наказ про звільнення та розписуватись про ознайомлення з ним ОСОБА_5 відмовився. Приймаючи до уваги вказані обставини та враховуючи, що застосований відповідачем до ОСОБА_5 07.07.2011року такий захід стягнення, як звільнення, на час розгляду даної справи судом першої інстанції є чинним і у встановленому порядку позивачем не оскаржується, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення вимог заявленого позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 07.07.2011 року по 31.12.2014 року.

Також судом першої інстанції при вирішенні спору по суті прийнято до уваги ті обставини, що відповідачем не представлено суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт виплати заробітної плати позивачу або застосування до нього будь-яких стягнень, що мають наслідком відрахування від заробітної плати чи її невиплату, або підтвердження перегляду у встановленому порядку розміру заробітної плати чи порядку її виплати щодо позивача, або відсторонення позивача від виконання трудових обов'язків за період з 01.06.2011 року по 06.07.2011 року, а також доказів, які б підтверджували факт виплати належних сум при звільненні.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати за період з 01.06.2011 року по 06.07.2011 року, а тому в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за червень 2011 року (а.с.3) в сумі 1 439 грн. 80 коп., виходячи з розрахунку: (960 х 0,5 + 960 х 49,99 % + 960 х 49,99 %) (без урахування податків та інших обов'язкових платежів) та за період з 01.07.2011 року по 06.07.2011 року включно в сумі 274 грн.25 коп., виходячи з розрахунку: (960 х 0,5 + 960 х 49,99 % + 960 х 49,99 %)/21 - кількість робочих днів у липні 2011 року х 4-кількість відпрацьованих днів) (без урахування податків та інших обов'язкових платежів), позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що невиплачену позивачу заробітну плату за липень 2011року необхідно розраховувати не по 06.07.2011року включно, а по 07.07.2011року включно, оскільки 07.07.2011року є датою звільнення позивача з роботи, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. Оскільки відповідно до акту відповідача від 07.07.2011року(а.с.40), 07.07.2011року ОСОБА_5 був відсутній за місцем роботи в КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'' протягом робочого дня з 8.00 год. до 17.00год., і наказом (ОС) відповідача від 07.07.2011року ОСОБА_5 було звільнено від виконання додаткової роботи головного бухгалтера і заступника директора з адміністративно-господарської діяльності, в порядку суміщення посад з 07.07.2011 року, і скасовано у зв'язку з цим доплати за виконання вказаних робіт. Також вказаним наказом (п.2 наказу) позивача звільнено з 07.07.2011 року з посади касира, згідно п.3, п.4 статті 40 КЗпП України(а.с.28).Таким чином, враховуючи акт відповідача від 07.07.2011року (а.с.40) про те, що 07.07.2011року ОСОБА_5 був відсутній за місцем роботи в КПНЗ ''ДЮСШ''Олімпієць'' протягом робочого дня з 8.00 год. до 17.00год. та наказ від 07.07.2011року про звільнення позивача з роботи за п.3,п.4(прогул без поважних причин) статті 40 КЗпП України, є безпідставними доводи апелянта відносно того, що суд першої інстанції необґрунтовано не стягнув на його користь з відповідача невиплачену заробітну плату за 07.07.2011року.

Доводи апелянта відносно того, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги, як належний доказ по справі, наказ відповідача від 07.07.2011року про звільнення позивача з роботи, не можуть бути підставою для скасування рішення суду в оскаржуваній частині. Оскільки, як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, застосований відповідачем до ОСОБА_5 07.07.2011 року такий захід стягнення, як звільнення, на час розгляду даної справи судом першої інстанції - 03.04.2015року, є чинним і у встановленому порядку позивачем не оскаржується. Відповідно до приписів ч.1,ч.4статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. В ході апеляційного розгляду даної справи встановлено, що наказ відповідача про звільнення від 07.07.2011року позивачем оскаржено в судовому порядку після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, зокрема, ухвалою судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07.05.2015року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до комунального позашкільного навчального закладу''Дитячо-юнацька спортивна школа''Чемпіон'' про визнання незаконним наказу про звільнення, визнання такими, що не мають юридичної сили актів, поновлення на посадах та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (а.с.82).

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись статтями: 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: