Ухвала суду № 44422384, 20.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3274/15

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого судді - Суворова В.О.

судді - Артеменко І.А.

судді - Черевко П.М.

при секретарі - Фабіжевській Т.С.

з участю : ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, представника ОСОБА_4-ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сергіївської селищної ради про визнання недійсними заповітів від 26 серпня 2005 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, складених на користь ОСОБА_4,-

встановила:

17 жовтня 2014 року позивачка звернулась з зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що оскаржувані заповіти складені з чисельними порушеннями вимог Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України", а саме: відсутні відомості, що підтверджують особу заповідачів, в заповітах є вільні місця, які не перекреслені, на ксерокопії заповіту, складеного від імені ОСОБА_6, відсутня гербова печатка, в заповіті ОСОБА_7 не зазначено її місце народження, а тому, у відповідності до ст. 1257 Цивільного кодексу України, заповіти є недійсними та підлягають скасуванню. Також позивачка вказує, що волевиявлення заповідачів не було вільним.

Відповідач та третя особа позов не визнали, вказуючи, що заповіти були складені в відповідності до закону та відповідали внутрішній волі заповідачів.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить задовольнити позов у повному обсязі .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судова колегія розглядаючи справу звертає увагу, що позивачка після початку розгляду справи по суті виявила своє бажання в усному порядку, без надання відповідної письмової заяви, на оскарження заповітів з тих підстав, що вони взагалі підписані не ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а іншою особою, у зв'язку з чим просила визнати їх недійсними. Судова колегія не приймає вказаний довід як підставу для скасування оскарженого рішення з наступних підстав.

Частиною другої ст. 31 ЦПК України встановлено, що до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Таким чином, відповідно до вказаної норми процесуального права до початку розгляду справи по суті у позивача є право на зміну предмета та підстави позову, у зв'язку з чим він зобов'язаний подати письмову заяву. Представник позивача, яка є адвокатом, після початку розгляду справи по суті у судовому засіданні без подання письмової заяви висловила свою думку, що заповіти також підлягають визнанню недійсними з тих підстав, що вони не були підписані заповідачами. Таким чином, представником позивача в порушення ст. 31 ЦПК України не було викладено заяву у письмовій формі, та вона була заявлена після початку розгляду справи. Таким чином , фактично така заява до суду не надходила. Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з тим, що позивачка заяву про визнання заповіту недійсним з тих підстав, що заповідачі не підписували заповіти, в відповідності до ст. ст. 11,31 ЦПК України до суду не подавала, судова колегія вважає, що відсутній предмет розгляду. Якщо судом будуть розглянуті таки вимоги, це буде порушенням принципу диспозитивністі цивільного процесу, що потягне за собою скасування судового рішення (вказана думка висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 року № 6-4329ск10). На думку судової колегії позивачка з дотриманням норм цивільно-процесуального кодексу України має право на звернення до суду з окремим позовом про визнання недійсних заповітів з тих підстав, що заповідачі їх не підписували. На підставі викладеного судова колегія не бере до уваги довід апеляційної скарги про те , що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи щодо з'ясування питання, чи підписували заповідачі заповіт складений від їх імені , оскільки позивні вимоги, що розглядаються, не стосуються вказаної обставини.

Що стосується позивних вимог щодо визнання недійсними заповітів від 26 серпня 2005 року , складених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь свого сина ОСОБА_4 , судова колегія виходить з наступного.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначеннями місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251 - 1252 цього Кодексу.

На час складання оскаржених заповітів була діючою Інструкція "Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України" (далі Інструкція), яка втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5.

Відповідно до ст. 37 Закону від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII "Про нотаріат", статей 38, 42, 59 Закону від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 2 Інструкції у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, на яких такий обов'язок покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

Відповідно до п. 10 Інструкції при вчиненні нотаріальних дій посадові особи виконавчих комітетів встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина .

Згідно з п. 17 Інструкції на нотаріально оформлюваних документах не заповнені до кінця рядки та інші вільні місця прокреслюються, дописки (приписки) і виправлення повинні бути застережені посадовою особою виконавчого комітету перед підписом заповідача чи довірителя та інших осіб, які підписали заповіт, довіреність або заяву, і повторені в кінці посвідчувального напису.

Пунктом 18 Інструкції встановлено, що нотаріальне посвідчення заповітів та довіреностей, засвідчення вірності копій документів і виписок з них, справжності підпису на документах здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою виконавчого комітету з прикладенням гербової печатки виконавчого комітету Ради народних депутатів.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до рішення виконкому Сергіївскої селищної Ради №94 від 19 липня 2002 року секретар селищної ради ОСОБА_8 уповноважена на здійснення нотаріальних дій. В межах пгт. Сергіївна м. Білгород-Дністровська Одеської області нотаріус відсутній.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знаходилися у шлюбі, від якого народилися ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), та ОСОБА_4 В теперішній час позивачка зареєстрована та проживає у смт. Зеленогірське, Любашівського району Одеської області (а.с. 4), відповідач зареєстрований по АДРЕСА_1.

ОСОБА_7 та ОСОБА_9 мешкали в квартирі АДРЕСА_2 що знаходилася в їх спільній сумісній власності.

26 серпня 2005 року ОСОБА_7 о 14 годині 30 хвилин склала заповіт, відповідно до якого на випадок її смерті вона робить таке розпорядження : належну їй ? долі приватизованої АДРЕСА_2 заповідає ОСОБА_4 Усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їм на день смерті: вклади, гроші, цінні папери і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_4 (а.с.10). Відповідно тексту заповіту він був написаний секретарем Сергіївської селищної ради з її слів вірно, та прочитано в голос. 26 серпня 2005 року цей заповіт посвідчено секретарем виконкому Сергієвської селищної ради м. Білгород-Дністровська Одеської області ОСОБА_8 Заповіт було підписано ОСОБА_7 у присутності секретаря Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровська Одеської області ОСОБА_8, яка також встановила особу заповідача та перевірила її дієздатність. Вказаний заповіт зареєстровано в реєстрі за №199, його підписала секретар виконкому, та є відбиток печатки селищної ради.

26 серпня 2005 року ОСОБА_6 о 14 годині 40 хвилин складений заповіт, відповідно до якого на випадок його смерті він робить таке розпорядження : належну йому ? долі приватизованої АДРЕСА_2 заповідає ОСОБА_4 Усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті: вклади, гроші, цінні папери і на що він за законом матиме право заповідає ОСОБА_4 (а.с.11) . Відповідно тексту заповіту він був написаний секретарем Сергіївської селищної ради з його слів вірно, та прочитано в голос. 26 серпня 2005 року цей заповіт посвідчено секретарем виконкому Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровська Одеської області ОСОБА_8 Заповіт було підписано ОСОБА_6 у присутності секретаря Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровська Одеської області ОСОБА_8, яка також встановила особу заповідача та перевірила її дієздатність. Вказаний заповіт зареєстровано в реєстрі за №200, та його підписала секретар виконкому.

06 серпня 2009 року ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого на випадок її смерті вона робить таке розпорядження : належну їй земельну ділянку площею 0,06000 га. в садовому кооперативі "Ветеран", розташовану в садовому кооперативі "Ветеран" на території Приморської сільської ради с. Чабанське Білгород-Дністровського району Одеської області (Держакт на право приватної власності на землю зареєстрований в книзі записів держактів на право приватної власності на землю за №477 від 21 .05.2003 р.) заповідає ОСОБА_4 (а.с.60). Відповідно тексту заповіту він був написаний секретарем Сергіївської селищної ради з її слів вірно, та прочитано в голос. 06 серпня 2009 року цей заповіт посвідчено керуючим справами виконкому Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровська Одеської області ОСОБА_8 Заповіт було підписано ОСОБА_7 у присутності керуючими справами Сергіївської селищної ради м. Білгород-Дністровська Одеської області ОСОБА_8, яка також встановила особу заповідача та перевірила її дієздатність. Вказаний заповіт зареєстровано в реєстрі за №071, його підписано керуючим справами виконкому ОСОБА_8 та є відбиток печатки селищної ради.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 12 серпня 2014 року ОСОБА_6 подав заяву про відмову від прийняття обов'язкової частки у спадщини. 12 серпня 2014 року ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері (а.с.9,24).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1. 20 вересня 2014 року ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини (а.с.8,41).

Позивачка вказує, що в порушення п. 10 Інструкції особи заповідачів не були встановлені. Судова колегія встановила, що відповідно до тексту оскаржених заповітів особу заповідачів було встановлено особою, яка посвідчувала його, що було підтверджено поясненнями особи, яка посвідчувала заповіти - ОСОБА_8, яка посвідчувала заповіти. Але в заповіті не вказано на підставі яких документів було встановлено особу заповідачів.

Оглянувши тексти заповітів судова колегія встановила, що рядки до кінця заповнені, та вільні місця в тексті заповіту відсутні, тому у посадової особи, яка посвідчувала заповіт, були відсутні підстави у відповідності до ст. 17 Інструкції перекреслювати бланк заповіту, який був не заповнений.

Із оскаржених заповітів вбачається, що оспорювані заповіти від 26 серпня 2005 р. не містять відомостей про місце народження заповідачів, що є порушенням п. 33 Інструкції, а також в порушення п. 18 Інструкції на заповіті ОСОБА_6 відсутній відбиток печатки виконкому, а також не зазначено на підставі яких документів було встановлено особи заповідачів. Але судова колегія звертає увагу, що заповіти складені у письмовій формі, особисто підписані спадкодавцями та посвідчені уповноваженою особою органу місцевого самоврядування. Крім того, заповіти зареєстровані у Реєстрі під №№ 199 та 200. Заповіти від імені матері та батька позивача на користь свого сина, відповідача по справі, в відношенні квартири були складені одночасно заповідачами.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Судова колегія вважає, що складання заповіту з порушенням п.п. 10, 19, 33 Інструкції є помилкою, яка не свідчить про складання заповіту з порушенням письмової форми та правил посвідчення заповіту. Крім того, така помилка ніяк не впливає на форму або зміст заповіту та розуміння волі спадкодавців, а отже не є суттєвою підставою для визнання заповітів недійсними. Вказані недоліки заповітів викликані помилкою посадової особи, яка посвідчувала заповіти, що свідчить про порушення форми заповітів з її вини, але не спростовує волевиявлення заповідачів на передачу належного їм майна після своєї смерті на користь свого сина. Приходячи до вказаного висновку судова колегія також приймає до уваги пояснення представника позивача, відповідно до яких відповідач проживав в одному селищі з заповідачами, піклувався про них, надавав їм допомогу, у зв'язку з чим у них виникло бажання заповідати саме відповідачу належну їм власність. Крім того, судова колегія звертає увагу, що крім оскаржених заповітів мати відповідача також склала у 2009 р. на користь нього заповіт в відношенні земельної ділянки.

Також судова колегія бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_8, яка була допитана судом першої інстанції як свідок , яка пояснила, що 26 серпня 2005 року та 06 серпня 2009 року в приміщенні Сергіївської сільради ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були підписані заповіти, які зареєстровані в реєстрі за №№ 199, 200 та №071 , посвідчені нею як секретарем виконкому Сергіївської селищної ради. При складанні заповітів нею було перевірено особи заповідачів на підставі наданих документів. Волевиявлення заповідачів було вільним і відповідало їх волі, без будь-якого примушення та тиску. Заповідачі бажали заповідати квартиру саме відповідачу.

При огляді реєстру для реєстрації нотаріальних дій виконкому Сергіївської селищної ради та алфавітної книги обліку алфавітів було встановлено, що оскаржені заповіти зареєстровані в реєстрі та книзі під номерами, які зазначені в заповітах. Також після складання заповітів, складених 26 серпня 2005 року, мати сторін 06 серпня 2009 року склала заповіт відносно земельної ділянки на користь свого сина. При цьому судова колегія звертає увагу, що відповідач, на користь якого складені заповіти, проживає у тому же населеному пункті, де проживали його батьки, які одночасно склали заповіти на користь свого сина, а батько після смерті своєї дружини відмовився від прийняття обов'язкової частини спадщини фактично на користь відповідача.

Також судова колегія бере до уваги, що вимоги до форми заповіту, передбачені нормами ст. 1247 ЦК України, названі загальними, тому що вони стосуються як випадків посвідчення заповіту нотаріусом, так і іншими особами, яким законом надані такі повноваження, специфіка ж посвідчення заповітів установлюється Інструкцією.

Названі в указаній статті вимоги мінімально необхідні, а їх недотримання є підставою для визнання заповіту нікчемним. Судова колегія вивчивши оскаржені заповіти приходить до висновку , що вони не відповідають вимогам Інструкції, але не складені з порушенням загальних правил, що дає судовій колегії ще раз зробити висновок, що заповіти не зважаючи на їх перераховані недоліки відображають дійсну волю заповідачів.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що не зважаючи на недоліки оскаржених заповітів, які були складені з порушенням Інструкції, волевиявлення заповідачів - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час складання заповітів 26 серпня 2005 року, було вільним і відповідало їх внутрішній волі щодо складення заповітів відносно квартири на користь свого сина.

Позивачка в відповідності до ст. 10,11,60 ЦПК України будь-яких доказів того , що волевиявлення заповідачів при складанні заповіту не було вільним, не надала, а тому судова колегія вказаний довід апеляційної скарги не приймає до уваги.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області , -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

П.М. Черевко

І.А. Артеменко