Вирок № 44420539, 28.05.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/519/15-к 28.05.2015 28.05.2015 28.05.2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

Дзюби Ф.С. Чернявського А.С. Чебанової-Губарєвої Н.В.

за участю секретаря - Борейко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження за апеляцією прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Касьяненко Т.М. на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.03.2015р, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Очамчире, Грузія, раніше судимого,

- 08.10.1999р. Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст. 140 ч.2, ст.17, ст.140 ч.2, ст.190 ч.2, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 22.06.2000р. на підставі ст. 4 Закону України «Про амністію» від 11.05.2000р.;

- 25.03.2002р. Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 25.10.2004р. умовно-достроково з невідбутим строком 3 місяці 21 день;

- 06.06.2005р. Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст.15 ч.2, ст.115 ч. 1 КК України до 8-ми років позбавлення волі, звільненого 08.05.2009р. за відбуттям строку покарання, на підставі ст. 81 КК України зі зняттям судимості, невідбутий строк: 1 місяць 10 днів;

- 20.05.2010р. Доманівським районним судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 2, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.08.2012р. за відбуттям строку покарання;

-обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор - Лукянова Т.О.

обвинувачений-ОСОБА_5 __________________

Справа № 11кп/784/365/15р. Головуючий 1-ї інстанції Безпрозванний О.В.

Категорія: ч. 1 cт. 309 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляції прокурор Касяненко Т.М. просить вирок районного суду скасувати в частині застосування ст. 75 КК України, ухваливши новий вирок, яким вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1-го року позбавлення волі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2015 року, ОСОБА_5, засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України - до 1-го року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, а також періодично з'являтись у вказані органи для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 196,56 грн. за проведення судової експертизи.

Узагальнені доводи апеляції.

На думку апелянта судом не дано повної оцінки даним про особу обвинуваченого, зокрема тому, що останній неодноразово засуджувався за вчинення умисних злочинів, офіційно не працює, вживає алкогольні напої, посередньо характеризується, злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння і вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що 09.01.2015р. приблизно о 16:00 год. він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на перехресті вул. Васляєва та пр. Миру в м. Миколаєві, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,3168 гр. (в перерахунку на суху речовину 0,017г).

Незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, ОСОБА_5 направився на зупинку громадського транспорту «вул. Васляєва», що розташована біля будинку №36 по пр. Миру в м. Миколаєві, де був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, які в ході його особистого огляду виявили та вилучили наркотичний засіб.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, прокурора в підтримку доводів апеляції, обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечував проти задоволення апеляції та просив вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів находить її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, які досліджені судом і апелянтом не заперечується, як і не заперечується кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 309 КК України.

Разом з тим, при ухваленні вироку суд не дав належної оцінки даним про особу обвинуваченого ОСОБА_7, який раніше неодноразово судимий, має дві непогашені та не зняті судимості, посередньо характеризується та знаходиться на обліку в обласному наркологічному диспансері з 28.11.2012р. з діагнозом зловживання опіоїдами та алкоголем.

Судом правильно враховані обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів, але суд прийшов до неправильного висновку про призначення покарання з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, так як таке законом не передбачено.

На підставі ст. 75 КК України, суд звільняє особу від відбування призначеного покарання, а не призначає покарання за цією статтею і при цьому свої висновки якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання, то це рішення належним чином мотивує.

Суд ці вимоги закону не виконав, так як застосування ст. 75 КК України належним чином не мотивував.

Суд при призначенні ОСОБА_5 кримінального покарання виходив з вимог ст. ст. 65-67, КК України, тобто з урахуванням обставин, які передбачені цими статтями.

Апеляційний суд вважає слушними посилання апелянта на неможливість вправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, оскільки останній неодноразово судимий, має дві непогашені судимості і раніше вже вчиняв злочини в період умовно дострокового звільнення.

Окрім того, в даний час відносно ОСОБА_5 обрана міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою по іншому кримінальному провадженню.

Тому, апеляційний суд вважає, що доводи апеляції є слушними, а тому вирок суду першої інстанції, в частині звільнення від покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Касьяненко Т.М. задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2015 року в частині застосування звільнення від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України скасувати.

Постановити новий вирок, яким ОСОБА_5 вважати засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_5.

В іншій частині вказаний вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду Миколаївської області може бути оскаржено в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Миколаївської області протягом 3-х місяців з дня його оголошення, а для обвинуваченого, який тримається під вартою, в той же строк з моменту отримання копії рішення апеляційного суду.

судді:

Дзюба Ф.С. Чернявський А.С. Чебанова - Губарєва Н.В.