Ухвала суду № 44413045, 27.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/10054/14 Головуючий у І інстанції Сердинський В. С. Провадження № 22-ц/780/3147/15 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 27.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Гуля В.В., Приходька К.П.,

за участі секретаря Бобка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18 жовтня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов'язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.

Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 31 жовтня 2014 року виникла заборгованість в розмірі 12172,54 грн., яка складається із таких складових: 6203,09 грн. - заборгованість за кредитом, 3963,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 950,00 грн. - заборгованість по пені та комісії за користування кредитом і штрафи: 500, 00 грн. - фіксована частина та 555,84 грн. - процентна складова.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2010 року, що становить 12172 грн. 54 коп.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 жовтня 2010 року в розмірі 12172 (дванадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 54 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції ввів скаржника в оману, повідомивши про те, що йому слід написати заяву про розгляд справи без його участі, а справа буде розглянута повно та всебічно. Довірившись суду відповідач не мав можливості подати до суду докази щодо того, що гроші з картки було знято шахрайськими діями іншою особою, а тому підстав для стягнення заборгованості не має.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18 жовтня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.6-31).

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, згідно з якими клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до умов кредитного договору позивачем було виконано свої зобов'язання, який надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Станом на 31 жовтня 2014 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 12172,54 гривень, яка складається із наступного: 6203,09 гривень - заборгованість за кредитом, 3963,61 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 950,00 гривень - заборгованість з пені та комісії за користування кредитом і штрафи: 500, 00 гривень - фіксована частина та 555,84 гривень - процентна складова (а.с.4-5).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором відповідачем не виконуються, що є порушенням умов договору та підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи положення ст. 1054 ЦК України, банк за кредитним договором зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договорами, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи банком своєчасно та в повному розмірі було виконано зобов'язання за спірним кредитним договором, однак відповідачем, в порушення умов цього договору, не здійснювалося погашення кредиту та не сплачувалися відсотки за користування кредитними коштами.

Доказів, які б спростовували доводи банку у заявленому позові, відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в резолютивній частині рішення суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді