Ухвала суду № 44408228, 26.05.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Кривенка В.В.,

Гриціва М.І., -

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 лютого 2015 року залишив без змін постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2013 року про задоволення позову та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року про залишення постанови суду першої інстанції без зміни.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, Інспекція подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 2 липня та 23 вересня 2013 року.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суди вказуючи на правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій, виходили із того, що платником податку належним чином доведено фактичне виконання й оплату цих операцій.

Разом із тим в ухвалах, на які посилається Інспекція, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, суд касаційної інстанції, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень податкового органу, виходив із того, що податковий кредит сформований на підставі формально складених первинних документів за наявності доказів, які спростовують доводи платника податку про реальність спірних господарських операцій.

Таким чином, ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 липня та 23 вересня 2013 року, додані на обґрунтування заяви, постановлені цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже, не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року у цій справі.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень за заявою державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: В.В. Кривенко М.І. Гриців