Ухвала суду № 44406952, 21.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/800/49043/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за заявою публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія» (далі - ПАТ «Шахта «Надія») про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року за касаційної скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області (далі - УПФ) на ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року позовні вимоги УПФ задоволено. Стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Надія» на користь позивача заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 980809,32 грн.

У березні 2014 року представник ПАТ «Шахта «Надія» звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання зазначеного рішення в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року, заяву задоволено. Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року до 31 грудня 2016 року.

В касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення виконання судового рішення. Вказує на те, що відстрочка виконання зазначеного рішень погіршить становище Пенсійного фонду України та призведе до невиплати сум пенсій.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Задовольняючи заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з обґрунтованості вимог, викладених в заяві.

Висновок судів відповідає дійсним обставинам справи та нормам процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Виходячи з положень зазначеної норми, у ній не визначено вичерпний перелік підстав, з яких судом може бути прийнято рішення про відстрочення виконання рішення.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи.

Судами установлено, що необхідність надання заявнику відстрочки виконання рішення суду обґрунтовано тяжким майновим станом відповідача. Підприємство є планово збитковим, витрати на видобуток вугілля набагато перевищують доходи від реалізації продукції у зв'язку з чим воно одержує кошти державної підтримки, які частково покривають витрати на собівартість вугільної продукції. Фінансовий стан підприємства нестабільний, воно залежне від бюджетного фінансування, існує значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською.

Таким чином, ПАТ «Шахта «Надія» у теперішній час не може сплатити заборгованість перед Пенсійним фондом по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З огляду на вказані обставини, виконання судового рішення може бути ускладненим, тому висновок суду про відстрочення його виконання є обґрунтованим.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують та не дають підстав вважати рішення судів такими, що ухвалені з порушеннями норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області відхилити, а ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман