Ухвала суду № 44406811, 12.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року м. Київ К/800/14155/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015

та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2015

у справі № 804/454/15

за поданням Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Н»

про підтвердження повного адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Н».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2015, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, провадження у справі закрито, з огляду на те, що наявний спір про право, а тому справу не належить розглядати в порядку, передбаченому ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2015 Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Н», накладеного рішенням в.о. начальника Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.01.2015.

Предметом подання є підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, застосованого на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Н» від 13.01.2015, прийнятого на підставі акта від 12.01.2015 № 4/22-03/38578753 щодо відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Н» від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом від 12.01.2015 № 3/22-03.

Закриваючи провадження у даній справі, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 1833 цього Кодексу суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, незгода платника податків із рішенням податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, визначених ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України може підтверджуватись не лише зверненням із відповідним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено арешт або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Згідно заперечень відповідача, поданих до суду першої інстанції ТОВ «Агромаркет-Н», зазначено, що підставою для не допуску працівників податкового органу до проведення перевірки відповідача була відсутність законних підстав для її проведення.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 у справі № 804/523/15 відкрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаркет-Н» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12.01.2015 № 4.

Враховуючи, що платник податків не погодився з призначенням документальної позапланової виїзної перевірки та оскаржив наказ про призначення такої перевірки в судовому порядку, що стало підставою виникнення обставин для внесення відповідного подання, колегія суддів, вважає за неможливе розгляд подання в порядку, визначеному ст. 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з наявністю спору про право.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження у справі є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний