Ухвала суду № 44406807, 12.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року м. Київ К/800/57420/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014

у справі № 804/4260/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Северсталь-Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 01.11.2013 № 0000252210.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2012 у задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Поставою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 скасовано постанову суду першої інстанції; позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.02.2013 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2012 рік за № 9086733110 з додатками, згідно якої доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (р. 1 Декларації) складають суму 534 042 527 грн., витрати 533 646 849 грн., об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 395 678 грн. Інші витрати позивача згідно декларації складають 11 258 343 грн. (ряд. 06.4), у складі яких, за даними рядку 6.4.12 додатку ІВ до декларації «від'ємне значення курсових різниць згідно зі ст. 153 р. ІІІ ПК України» враховано суму витрат в розмірі 10 604 121 грн.

Податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Северсталь-Україна» з питання достовірності даних, що містяться в податкових деклараціях з податку на прибуток в період з 01.01.2012 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 18.10.2013 № 259/22.1-35268354, яким встановлено порушення пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму нарахованого від'ємного значення курсових різниць по рядку 6.4.12 додатку ІВ до рядку 6.4 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік на суму 1 953 583 грн., чим завищено витрати підприємства на зазначену суму. У зв'язку з вищевикладеним, позивачем занижено податок на прибуток в сумі 410 253 грн.

01.11.2013 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 512 816,25 грн., у т.ч.: 410 253 грн. основного платежу та 102 563,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок відповідача, зафіксований в акті перевірки обґрунтований тим, що у випадку, коли іноземну валюту придбано та продано або перераховано в оплату товарів (робіт, послуг), в погашення заборгованості в іноземній валюті у звітних періодах до 01.07.2012 до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то операція з придбання іноземної валюти з метою визначення об'єкта оподаткування платником податку не відображається.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що якщо платник податку придбав іноземну валюту у звітних періодах до 01.07.2012 та до кінця кварталу (до дати звітного балансу) така валюта обліковується на його рахунках, то до складу доходів або витрат платника податку включається позитивна чи від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом іноземної валюти, визначеної за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату звітного балансу

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що витрати при купівлі валюти у будь-якому випадку включаються в податкову звітність (незалежно від того, чи валюта використана до кінця періоду чи ні), крім того балансова вартість іноземної валюти повинна визначатися за курсом НБУ або на дату звітного балансу, або на дату здійснення операції в залежності від того, яка дата настала пізніше.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.07.2012) у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Згідно пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 ПК України (в редакції після 01.07.2012) у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів.

Тобто, після 01.07.2012 ситуація з придбання валюти не змінилася.

У разі придбання (купівлі) іноземної валюти за гривні до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між сумою гривень, витрачених на придбання іноземної валюти за курсом придбання, та вартістю такої придбаної (купленої) валюти, визначеної за офіційним курсом на дату здійснення операції придбання (купівлі) іноземної валюти.

Від'ємне значення по придбаній валюті відображається у ряд. 06.4.39 «Інші витрати господарської діяльності, до яких розділом ІІІ Податкового кодексу України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат» додатку ІВ рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

З наведених норм вбачається, що платником податків правильно включено до витрат підприємства від'ємне значення курсових різниць, оскільки при купівлі валюти у будь-якому випадку витрати відображаються в податковому обліку за період, в якому була придбана валюта незалежно від того, чи вона була використана до кінця звітного періоду чи ні.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний