Постанова № 44406184, 27.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2015 року № 826/4978/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:

1. Визнати протиправними бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо здійснення зарахування переплат ПП «НВФ «VD MAIS» з податку на прибуток в сумі 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн. на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість.

2. Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві переплати ПП «НВФ «VD MAIS з податку на прибуток у розмірах 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн. зарахувати на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у відмові позивачу зарахувати переплату з податку на прибуток на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість, що призвело до порушення прав позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Заперечень по суті заявлених позовних вимог не надано.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

07.11.2014 р. Приватне підприємство «VD MAIS» звернулось до ДПІ у Голосіївського районі м. Києва із заявами про повернення переплати з податку на прибуток № 606 та № 607 від 06.11.2014 р.

Як вбачається із змісту вказаних заяв ПП «НВФ «VD MAIS» просило зарахувати переплати з податку на прибуток у розмірах 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн. в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість.

За результатами розгляду вказаних заяв, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 19.11.2014 р. № 1038/10/26-50-20-04-10 повідомило позивача про необхідність проведення камеральної перевірки та документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками проведення яких буде вирішено питання щодо повернення надмірно сплачених платежів.

За результатами оскарження вищевказаної відповіді відповідача від 19.11.2014 р. № 1038/10/26-50-20-04-10, Головним управлінням ДФС у м. Києві листом від 06.01.2015 р. № 88/10/26-15-20-04-15 про надання інформації, повідомлено, що з урахуванням того факту, що кошти були сплачені на рахунок щомісячних авансових внесків, а переплата в сумі 486 824,98 грн. обліковується в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств, перерахувати кошти на погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість не має можливості. Переплата може бути використана в рахунок погашення податкового зобов'язання за 2014 рік.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України надано відповідь від 16.02.2015 р. № 3118/6/99-99-15-02-01-15, якою повідомлено наступне.

Згідно інформацією, наданою ДФС листом Головного управління ДФС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з 15.12.2014 по 29.01.2015 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «НВФ «VD MAIS» відповідно до наказу від 03.12.2014 № 228 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки» за період, що перевіряється складено акт від 04.02.2015 р. № 68/1-22-08/21558350, який вручено підприємству 06.02.2015 р.

За результатами перевірки донараховано з податку на прибуток: основного платежу - 8 334,4 тис. грн., фінансових санкцій - 4 167,2 тис. грн. та зменшено збитки - 3 093,7 тис. грн.

З урахуванням вищенаведеного позивачу запропоновано розглянути можливість використання надміру сплаченої суми з податку на прибуток у рахунок погашення донарахованих сум за результатами зазначеної документальної перевірки.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення зарахування переплат з податку на прибуток в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість, протиправною, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до абз. 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, у першому кварталі 2014 р. позивач отримав збитки та відповідно подав податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал з показником від'ємного значення об'єкту оподаткування (рядок 07 декларації) у сумі 5 827 291,00 грн., що відповідно спричинило переплату з податку на прибуток у розмірі 486 576,00 грн., які, як зазначає позивач, були оплачені як авансові внески з податку на прибуток у першому кварталі 2014 р. на підставі абз. 8 п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

Надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України.

Так, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Частиною другою статті 50 Бюджетного кодексу України визначено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 N 882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 січня 2014 р. за N 146/24923 (надалі - Порядок N 146/24923) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п. 6 Порядку N 146/24923 обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:

1) на поточний рахунок платника податку в банку;

2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;

6) для подальших розрахунків у якості авансових платежів (передоплати) або грошової застави.

Пунктами 7-8 Порядку N 146/24923 орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Місцевий фінансовий орган у строк не пізніше ніж протягом двох робочих днів здійснює погодження отриманих висновків шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Міндоходів.

Орган Міндоходів не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Разом з тим, у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на поточний рахунок такого платника податків в банку, готівкою або з метою використання у подальших розрахунках як авансових платежів (передоплати) / грошової застави проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 3 вказаного Порядку).

Тобто, законодавцем встановлена наступна процедура повернення помилково/надміру сплачених коштів: звернення особи до податкового органу з відповідною заявою, в якій визначено спосіб повернення таких коштів; підготовка податковим органом висновку; перерахування органами казначейства відповідних коштів.

Разом з тим, вищенаведені положення вказують на те, що перерахування коштів можливе лише у випадку відсутності у платника податків податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «VD MAIS» звернулось до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва із заявами про повернення переплати з податку на прибуток № 606 від 06.11.2014 р., в якій просило переплату з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 108 943,00 грн., що підтверджена також і актом звірки № 6667-20 від 06.11.2014 р., зарахувати в погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість та № 607 від 06.11.2014 р., в якій просило переплату з податку на прибуток у розмірі 486 824,98 грн., що також підтверджена і актом звірки № 6669-20 від 06.11.2014 р., зарахувати на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість.

Тобто позивачем було дотримано вимоги п. 4 Порядку N 146/24923 та чітко зазначено про необхідність перерахування переплати з податку на прибуток у відповідних розмірах в погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Проте, обов'язки, передбачені пунктами 7-8 цього ж Порядку податковим органом виконані не були, з огляду на що у позивача виник податковий борг з податку на додану вартість.

Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн., відповідач посилається на результати проведеної документальної планової виїзної перевірки ПП «НВП «VD MAIS», за результатами якої складено акт від 04.02.2015 р. № 68/1-22-08/21558350 та донараховано позивачу грошові зобов'язання з податку на прибуток: основного платежу - 8 334,4 тис. грн., фінансових санкцій - 4 167,2 тис. грн.

За результатами вищевказаних донарахувань, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві були складені та направлені на адресу ПП «НВФ «VD MAIS» податкові повідомлення-рішення від 19.02.2015 р. № 0001962208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 12 501 642,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 8 334 428,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 167 214,00 грн. та № 0001972208, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 093 727,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що податкові зобов'язання позивача були неузгоджені, податковим органом правомірно було відмовлено позивачу у зарахуванні сум податку на прибуток в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності.

Водночас, позивач, користуючись своїм правом, передбаченим підрозділом 9 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, звернувся до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою від 04.03.2015 р. № 105 про застосування податкового компромісу, в якій визначило суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 8334428,00 грн.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 19.03.2015 р. № 4444/10/26-50-22-08 про погодження застосування податкового компромісу з податку на прибуток підприємств у розмірі 8 334 428,00 грн.

Як встановлено судом, згідно платіжних доручень № 789 від 05.03.2015 р. позивачем сплачено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 416 721,40 грн. та № 788 від 05.03.2015 р. - податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 477 883,30 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду даної справи у позивача відсутня заборгованість по сплаті податку на прибуток у розмірі 8 334 428,00 грн., згідно винесених ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 19.02.2015 р. № 0001962208 та № 0001972208.

Крім того, суд враховує, що факт зарахування авансових внесків позивачем з податку на прибуток у розмірі 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, а факт наявності переплати актом ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.11.2014 р. № 6667-20 на суму 108 943,00 грн. та актом від 06.11.2014 р. № 6669-20 на суму 486 824,98 грн.

Водночас, на орган доходів і зборів покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Натомість відповідачем, після узгодження податкового зобов'язання з податку на прибуток, не було підготовлено висновок про повернення.

У випадку встановлення судом порушення права позивача, останнє підлягає відновленню.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві переплати ПП «НВФ «VD MAIS» з податку на прибуток у розмірах 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн. зарахувати на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне адміністративний позов ПП «НВФ «VD MAIS задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» задовольнити частково.

2. Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві переплати ПП «НВФ «VD MAIS з податку на прибуток у розмірах 108 943,00 грн. та 486 824,98 грн. зарахувати на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з податку на додану вартість.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 36,54 грн. присудити на користь ПП «НВФ «VD MAIS» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук