Постанова № 44406137, 25.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2015 року № 826/3319/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановичапро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1, Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (далі - відповідач-2, Уповноважена особа Фонду), у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 про визнання нікчемними транзакцій та правочинів в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45017 від 07.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - ПАТ "КБ "УФС") нікчемним, яке оформлене наказом № 6 від 18.11.2014;

- зобов'язати відповідача-1 відшкодувати ОСОБА_1кошти у розмірі 166000,00 гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 45017 від 07.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "УФС".

В обґрунтування позову позивачем зазначається, що між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, відповідно до якого на вкладний (депозитний) рахунок було внесено грошові кошти в сумі 166000,00 грн. Надалі, як по суті зазначає позивач, відбулись події із введення тимчасової адміністрації та відкликання банківської ліцензії у банку, прийняття рішення про його ліквідацію. Згодом, у грудні 2014 року з листа Уповноваженої особи Фонду стало відомо, що договір є нікчемним та відповідно позивач позбавлена права на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Позивач вважає зазначене рішення незаконним та таким, що порушує презумпцію правомірності правочину та права позивача, просить задовольнити позов.

Відповідачі у судові засідання не з'явились, подали письмові заперечення на позов, у яких просять відмовити у його задоволенні. Зокрема, представник Фонду зазначив, що Фонд здійснює виплати на підставі затвердженого ним Загального реєстру вкладників, який у свою чергу складається на підставі Переліку вкладників, складеного Уповноваженою особою або на підставі додатково наданої Уповноваженою особою Фонду інформації.

У свою чергу Уповноважена особа наполягає на нікчемності договору, оскільки правочин був вчинений з метою створення штучного обов'язку Фонду по відшкодуванню за рахунок держави коштів позивача, спрямований на заволодіння коштами держави. Уповноважена особа Фонду вказує, що позивач не має статусу вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду. Зазначає, що у період з 01.07.2014 по 16.06.2014 відбулося різке збільшення депозитних рахунків, а саме: було відкрито 5,7 тисяч рахунків на загальну суму 527700000 грн. за рахунок подрібнення вкладниками великих вкладів, що призвело до погіршення фінансового становища банку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 07.07.2014 між ПАТ "КБ "УФС" (м. Донецьк, пр.. Миру, 5б) (далі - Банк) та позивачем підписано договір банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" № 45017 (далі - Договір).

Згідно із п. 1.1. Договору Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок кошти у розмірі 166000,00 гривень у тимчасове користування на строк до 11.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування. Відповідно до п. 2.3.1. Договору вкладник вносить кошти готівкою або у безготівковій формі.

Згідно з п.1.2. Договору процентна ставка за вкладом встановлюється у розмірі 19,75 % та складається з основної ставки за даною депозитною програмою, яка на дату договору становить 19,75 процентів річних.

Банк зобов'язується відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1.

До матеріалів справи додана копія платіжного доручення № TR.59313.417.85 від 07.07.2014 про перерахування коштів з рахунку позивача № НОМЕР_2 коштів у розмірі 166000,00 гривень на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 згідно договору № 45017 від 07.07.2014.

15.08.2014 Фондом на своєму офіційному веб-сайті оприлюднено оголошення про те, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 «Про віднесення ПАТ "КБ "УФС" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "УФС" запроваджено строком на три місяці з 15.08.2014 по 15.11.2014.

Повідомлено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники ПАТ "КБ "УФС" можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати за зазначеними договорами здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше ніж 200000 гривень.

Як зазначено у повідомленні, подавати до Фонду заяви на виплату коштів за договорами банківського рахунку та за договорами банківського вкладу, термін дії яких закінчився до введення та під час тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС", не потрібно. За такими договорами виплата коштів здійснюватиметься за списками вкладників, які формує уповноважена особа Фонду.

Як встановлено під час розгляду справи, позивача не внесено до Переліку вкладників, який сформований Уповноваженою особою та, відповідно, не внесено до Загального реєстру вкладників, який на підставі переліку затверджується Фондом.

30.10.2014 Тимчасовою адміністрацією Банку (Уповноваженою особою Фонду) видано наказ № 34 "Про створення комісії щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів).

10.11.2014 Тимчасовою адміністрацією проведено засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів за результатами проведення якого складено протокол, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними договори згідно переліку до цього протоколу.

13.11.2014 Фондом оприлюднено оголошення про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку ПАТ "КБ "УФС".

Зазначено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова Сергія Івановича строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 включно.

Уповноваженою особою Фонду 18.11.2014 видано наказ № 6 "Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів", відповідно до якого визнано нікчемними договори, зазначені у додатку. Наказ прийнятий з посиланням на положення п. 6. ч. 2 ст. 37, ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на підставі висновків комісії з визнання нікчемними правочинів, а також зважаючи на рішення Виконавчої дирекції Фонду (протокол від 18.11.2014).

Додаток № 1 до цього протоколу є перелік правочинів, які визнані нікчемними. Серед вказаних договорів наявний договір між позивачем та Банком.

Згідно з наказом визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, що додається, до якого включено і договір вкладу, укладений між позивачем та Банком.

До наказу залучено виписку із протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 18.11.2014 № 237/14 відповідно до якого виконавчою дирекцією Фонду вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження (блокування) виплат по деяким записам у базі даних про вкладників, що були внесені у період з 01.07.2014 по 16.07.2014, з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду. У протоколі також зазначається, що значене збільшення загальної гарантованої суми відбулося в період з 01.07.2014 по 16.07.2014, оскільки в цей час було укладено договори на відкриття майже 5,7 тис. рахунків на загальну суму 527700000 грн.

Під час перевірки було виявлено та зафіксовано, що кошти на депозитний рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок "розбивки" великого вкладу з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

02.12.2014 Уповноваженою особою Фонду на ім'я ОСОБА_5 (довіреній особі ОСОБА_1 - позивача) сформовано повідомлення № 001/499 "Про визнання правочинів нікчемними", в якому зазначено, що, виконуючи покладені на Уповноважену особу ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов'язки, забезпечено проведення перевірки правочинів, вчинених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Надалі, з посиланням на положення ч. 1 ст. 215, ч. 1 та ч. 2 ст. 228 ЦК України, зазначено, що оскільки правочин був вчинений позивачем з метою штучного створення обов'язку Фонду, який Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, то такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами, а відповідно, порушує публічний порядок. Враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 38 вищезгаданого Закону, Уповноваженою особою повідомлено, що договір банківського вкладу між Банком та позивачем від 07.07.2014 № 45017, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, є нікчемним відповідно до вимог ст. 38 вищезгаданого Закону та ст. 228 ЦК України.

Крім того, 16.12.2014 за заявою Уповноваженої особи Фонду було внесено запис до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та 15.12.2014 зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно із положеннями статті 2 цього Закону вклад, це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1. ст. 26 цього Закону (в редакції Закону від 04.07.2014 р. N 1586-VII) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону).

З наведеного убачається, що право на відшкодування коштів за рахунок Фонду мають фізичні особи - вкладники, які розмістили свої кошти у банку за договором банківського вкладу або банківського рахунку. Тобто, гарантії Фонду поширюються на кошти, які мають статус вкладу та розміщені за чинним договором між банком та фізичною особою.

Також слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами визначений ст. 27 Закону.

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27).

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27).

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

При цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (в редакції до внесення змін згідно із рішенням 20 жовтня 2014 р. за N 1293/26070, які набрали чинності 11.11.2014) (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Згідно з п. 4 р. ІІІ Положення № 14, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Між тим, після внесення змін до п. 3 р. ІІІ вказаного Положення № 14, цим пунктом передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).

Після внесення змін до п. 4 р. ІІІ Положення № 14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Пункт 2 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відносно ж осіб, які не були включені до Переліку вкладників з тих чи інших причин, Положенням № 14 визначено наступне.

Пунктом 12 р. ІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

У пункті 6. р. ІІІ Положення № 14 вказано, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема, зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Згідно з п. 4. ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як убачається з норм ч. 2 ст. 38 зазначеного Закону, на Уповноважену особу Фонду покладений обов'язок під час дії тимчасової адміністрації проводити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зокрема, відповідно до положень ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів) укладених ПАТ "КБ "УФС", про що винесено наказ від 30.10.2014 № 34.

Під час перевірки робочою комісією встановлено, що кошти на рахунки надходили внаслідок так званого "дроблення" рахунку іншого клієнта. Так, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого становив більше ніж 200 000 гривень знімались кошти і відразу ж ця сума "надходила" на рахунок відкритий на ім'я нового вкладника.

У даному випадку, як убачається з матеріалів справи, спочатку кошти були зараховані на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 та надалі зараховані на депозитний рахунок позивача № НОМЕР_1 та на рахунок іншої особи.

Зокрема, як убачається з довідки про рух коштів, з рахунку № НОМЕР_2 також здійснювалось перерахування коштів на депозитний рахунок іншої фізичної особи у розмірі 34000,00 гривень.

Разом з тим, відповідно до пункту 8 постанови Правління НБУ № 328 від 30.05.2014 (чинної на момент здійснення платежу) банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних (у тому числі карткових) та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150 000 гривень на добу на одного клієнта.

На момент вчинення зазначеної операції у банку була відсутня готівка, зняти, отримати кошти у касі було неможливо. Викладені обставини підтверджуються висновками, які наведені в постанові Правління НБУ від 15.07.2014 №410/БТ.

Під час розгляду даної справи не встановлено обставин внесення безпосередньо позивачем готівки на свій поточний рахунок або надходження коштів на вказаний поточний рахунок з іншого рахунку позивача, здійснення дій щодо чого у вказаній сумі готівкою до того ж було обмежно згідно із зазначеною постановою НБУ та не було можливим внаслідок відсутності готівки в банку.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач не вносила готівки до каси і, як наслідок, на свій поточний рахунок, з якого надалі кошти надійшли на рахунок позивача та вищевказаної фізичної особи, а операції виконувались за домовленістю вкладника, який подрібнював свій вклад, з працівниками банку.

Робоча комісія прийшла до висновку, що вказані дії відбувались з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримати кошти від Фонду, тобто за рахунок державних коштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь яких законних на те підстав.

За результатами роботи вказаної Комісії 10.11.2014 складено протокол засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів, яким запропоновано Уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори) вкладів (депозитів), перелік яких наведено в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Протоколу.

З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 237/14 від 18.11.2014, уповноваженою особою Фонду наказом від 18.11.2014 № 6 визнано нікчемними правочини (договори) згідно переліку.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими доводи Уповноваженої особи Фонду, стосовно того, що укладання договору та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надавало учасникам вказаних транзакцій переваги перед іншими вкладниками/кредиторами, погіршувало фінансове становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності, призводило до безпідставного збільшення фінансових зобов'язань держави.

Таким чином, внаслідок вчинення Уповноваженою особою Фонду вищевказаних дій, які за висновком суду є законними, обґрунтованими та вірними по суті, позивач втратив статус вкладника, а кошти на депозитному рахунку - статус вкладу, внаслідок чого гарантії Фонду на вказані суми не поширюються, а позивач набув статус звичайного кредитора Банку, вимоги яких задовольняються за рахунок коштів і майна Банку за правилами ст. 52 Закону.

Отже, позовні вимоги позивача до Уповноваженої особи Фонду є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, за будь-яких умов вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними, оскільки, виходячи з наведених вище вимог законодавства, передумовою включення особи до Загального реєстру вкладників є перелік вкладників або додаткова інформація про вкладника, які надаються до Фонду Уповноваженою особою Фонду, вимог стосовно зазначеного не заявлено.

Крім того, не встановлено обставин, які б зумовлювали обов'язок Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників чи надати про неї відомості Фонду у вигляді додаткової інформації, а відтак і в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ОСОБА_1.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя А.С. Мазур