Постанова № 44406049, 27.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2015 року № 826/12847/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд" до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва Управління пенсійного фонду України в м. Бровари Броварського району Київської областіпро скасування вимоги №ю-107 від 20.01.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд" звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про скасування вимоги від 20.02.2013 № Ю-107.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 касаційну скаргу ПАТ «Укргазбуд» задоволено частково та скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2015 суддею Добрянською Я.І. справу №826/12847/13-а прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2015 до участі у справі в якості відповідача 2 залучено Управління Пенсійного фонду України в м. Бровари Броварського району Київської області.

До судового засідання представник відповідача 1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд вирішив продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, дослідивши наявні у справі матеріали, суд ухвалою від 29.04.2015 зобов'язав відповідачів надати розшифровки оскаржуваної вимоги від 20.02.2013 № Ю-107, відомості щодо стану заборгованості Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" на час укладання мирової угоди, а також, окрім цього, надати письмові пояснення з приводу того, чи входить заборгованість, визначена даною вимогою, до складу суми, що включена до мирової угоди, і за який саме період.

15.05.2015 електронною поштою відповідачем - 1 надано суду відповідь на виконання ухвали від 29.04.2015.

Станом на час розгляду справи по суті інших документів від сторін по справі до суду не надходило.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про скасування вимоги від 20.02.2013 № Ю-107.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 касаційну скаргу ПАТ «Укргазбуд» задоволено частково та скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування попередніх рішень та направлення на новий розгляд Вищий адміністративний суд України вказує, що у випадку невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'являти вимоги до боржника лише в обсязі визначеного цією угодою та у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також колегія суддів зазначає, що судам необхідно встановити, чи входить сума, визначена згідно вимоги від 20.03.2013 № Ю-107, до складу суми, що включена до складу мирової угоди від 08.10.2010 та прийняти рішення щодо скасування вимоги у частині суми, яка включена до складу мирової угоди.

20.02.2013 УПФУ у Солом'янському районі м. Києва сформовано вимогу про сплату боргу № Ю-107, за змістом якої станом на 01.02.2013 заборгованість позивача зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) становить 393 524,41 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2008 року порушено провадження у справі № 49/18-б відносно АТФ "Укргазбуд" відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 затверджено мирову угоду від 08.11.2010 року у справі № 49/18-б про банкрутство АТФ "Укргазбуд".

Як вбачається з ухвали Господарського суду м. Києва від 17.01.2011, позивач має кредиторські вимоги другої черги у розмірі 6963097,25 грн., які боржник зобов'язаний погасити протягом 1 року з моменту затвердження мирової угоди відповідно до п. 3.3 мирової угоди.

Згідно з додатком до мирової угоди сума боргу перед УПФУ складає 1158327,96 грн. (друга черга).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 припинено провадження у справі № 49/18-б, у зв'язку із затвердженням мирової угоди, та одночасно припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011, ухвала Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 скасована, матеріали справи направлено до Господарського суду м. Києва для продовження розгляду.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011 року, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, ухвалу суду першої інстанції змінено, пункт 2 резолютивної частини викладено у наступній редакції: "Затвердити мирову угоду від 08.11.2010, укладену між боржником - Акціонерним товариством фірмою "Укргазбуд" та комітетом кредиторів, у справі № 49/18-б.".

Як встановлено, вимога № Ю-107 від 20.02.2013 року сформована на підставі картки особового рахунку, відповідно до якої станом на 01.02.2013 року заборгованість товариства по сплаті страхових внесків до ПФУ складає 393524,41 грн.

Як підтверджується наявними доказами, а саме листом УПФУ у Солом'янському районі м. Києва підписаним посадовою особою Мірошніченком О.В., отримано судом 15.05.2015, станом на 01.02.2013 заборгованість ПАТ «Укргазбуд» перед Пенсійним фондом становила 393 524,41 грн. в т.ч. зі сплати страхових внесків за листопад - грудень 2010 року на суму 393 354,41 грн., та фінансової санкції від 10.01.2012 на суму 170,00 грн.

Виходячи з зазначеного заборгованість позивача у розмірі 393 354,41 грн. зі сплати страхових внесків та фінансові санкції від 10.01.2012 на суму 170,00 грн., що в загальному розмірі складає 393 524,41 грн., визначені згідно вимоги від 20.02.2013 № Ю-107 не входить до складу суми, що включена до мирової угоди від 08.11.2010, тому що виникла вже після укладення зазначеної мирової угоди, а саме за період листопад-грудень 2010 року.

Позивач перебуває на обліку, як платник страхових внесків у відповідача - 2. Вимога № Ю-107 від 20.02.2013 року сформована на підставі картки особового рахунку, відповідно до якої станом на 01.02.2013 року заборгованість товариства по сплаті страхових внесків до ПФУ складає 393524,41 грн.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відповідач під час прийняття вимоги від 20.02.2013 № Ю-107 діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, та прийняв рішення, яке відповідає вимогам законодавства, а саме: Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі того, що позивачем не виконано обов'язку щодо своєчасної та в повному обсязі сплати недоїмки зі страхових внесків.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та Управління пенсійного фонду України в м. Броври Броварського району Київської області про скасування вимоги.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, довели суду необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, що підтверджується наявними у справі доказами, а позивач свою чергу не надав суду все необхідні правові докази, а отже суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська