Постанова № 44405942, 25.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 травня 2015 року №826/2642/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз»до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити діїОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про:

визнання протиправними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу;

визнання протиправними та скасування Рішення № 1 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 12.02.2015 та Рішення № 2 накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу про рекламу від 12.02.2015;

зобов'язання Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу послуг реклами Матвієнко А.Ф. та порушити перед Головою Держспоживінспекції України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Бутенко Л.А.

Позовні вимоги мотивовано необґрунтованістю проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» щодо дотримання останнім вимог законодавства про рекламу, посилаючись на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України". Зокрема, зазначає про відсутність у відповідача права на проведення перевірки, оскільки згідно пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", проведення перевірок у період січня - червня 2015 року здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання. Таким чином, оскільки позивач самостійно до відповідача з проханням провести перевірку не звертався, а також відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України, оскаржувані Рішення №1 та Рішення №2, винесені відповідачем за результатами проведеної перевірки, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, з огляду на його не обґрунтованість.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні згідно із приписами частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області за результатами проведеної перевірки дотриманням товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» вимог законодавства про рекламу, складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 13.01.2015, в якому зафіксовано, що товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» при розповсюдженні внутрішньої реклами в приміщенні ТРЦ "Променада Парк", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Велика Кільцева, 4 порушено вимоги частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої, реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 13.01.2015 та доданих до нього матеріалів про ознаки порушень законодавства про рекламу, Інспекцією було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 14.01.2015.

В той же час, відповідачем надіслано на адресу позивача вимогу від 14.01.2015 №42, якою було зобов'язано позивача надати Інспекції наступні документи, зокрема: свідоцтво про державну реєстрацію, письмові пояснення, дозвіл розміщення реклами, договори на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами за період до 1 року з моменту отримання даної вимоги (договори, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів тощо).

Одночасно, позивача було повідомлено про проведення 12.02.2015 розгляду справи про порушення законодавства України про рекламу, а також попереджено, що у відповідності до частин 6-8 статті 27 Закону «Про рекламу» та пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, в разі неподання або подання завідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдження реклами на позивача може бути накладено штраф.

Розглянувши надіслану відповідачем вимогу, 23.01.2015 товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» було надіслано на адресу лист №23/01, в якому останнім було повідомлено про те, що позивач не має належних та законних підстав щодо надання відповідних документів на вимогу відповідача, оскільки відповідно до положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, у відповідача відсутні правові підстави для проведення перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» вимог законодавства про рекламу.

Відповідачем проведено засідання щодо розгляду справи про порушення позивачем законодавства про рекламу, за результатами якого 12.02.2015 Інспекцією складено відповідний протокол яким встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» частини 5 статті 8 та частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу».

Разом з тим, 12.02.2015 на підставі протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, Інспекцією були прийняті оскаржувані Рішення №1 та Рішення №2 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, якими на товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» накладені штрафи у розмірі 5 083,00 грн. та 1 700,00 грн. відповідно.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, частиною 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Тобто органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, а також спосіб здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Так, положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлюють загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню до всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання, конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть встановлюватися спеціальними законами.

Зокрема, спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України «Про рекламу». Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України (частина 1 статті 2 Закону України «Про рекламу»).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про рекламу»реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про рекламу»визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Так, відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно підпункту 1 пункту 3 Положення, основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики, в тому числі, щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

При цьому, відповідно до пункту 7 вищевказаного Положення, а також пункту 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011 (надалі - Положення №206) Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Пунктом 3 Положення №206 визначено, що завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Положення №206 визначено, що інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Пунктом 6 Положення №206 зафіксовано, що інспекції з поміж іншого мають право, зокрема: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства; проводити контрольні перевірки правильності здійснення розрахунків зі споживачами; давати суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи щодо припинення порушень прав споживачів; вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення інспекціями повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу; приймати рішення щодо визнання реклами недобросовісною, визнання порівняння в рекламі неправомірним; вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, заборони відповідної реклами та її публічного спростування.

Крім того, в підпункту 6.2.1 пункту 6.1 Положення №206 зафіксовано, що інспекції мають право здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм чинного законодавства вбачається, що відповідач, в межах наданих йому повноважень, має право у межах сфери державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснювати перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про рекламу.

Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що заходи державного контролю можуть бути проведені як шляхом перевірок (планових або позапланових), ревізій, оглядів, обстежень, так і шляхом вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію суб'єктами владних повноважень відповідних функцій під час здійснення процедури державного контролю, яка визначена законом.

Зокрема, частини 10 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"визначено, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право, зокрема: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про рекламу", особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у ст.241 цього Закону.

Зокрема, частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" визначено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 7 статті 27 Закону України "Про рекламу").

Відповідно до частини 8 статті 27 Закону України "Про рекламу" рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Водночас, правовим актом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) є Порядок №693.

Так, пунктом 2 Порядку №693 визначено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у таких розмірах, зокрема: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.

Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» законодавства про рекламу з метою захисту прав споживачів реклами, Інспекцією було встановлено порушення позивачем вимог законодавства про рекламу, а саме розміщення останнім реклами в приміщенні ТРЦ "Променада Парк", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. ПП. Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, з порушенням вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої, реклама про знижку цін на продукцію, про продаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару, внаслідок чого відповідачем було прийнято оскаржуване Рішення №1, яким на позивача було накладено штраф у розмірі 5 083,00 грн.

Разом з тим, у зв'язку з неподанням товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» інформації щодо вартості розповсюдженої зовнішньої реклами в приміщенні ТРЦ "Променада Парк", що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. ПП. Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, чим на думку Інспекції позивачем було порушено вимоги частини 2 статті 26 Закону України «України», останнім було винесено оскаржуване Рішення №2, яким на ТОВ " Трейдшуз" було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Так, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" чітко визначено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» відповідач не отримував, а позивач із заявами про проведення перевірки самостійно до Інспекції не звертався, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки дотримання товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» вимог законодавства про рекламу, за результатами якої приймати оскаржувані Рішення №1 та Рішення №2.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу та визнання протиправними та скасування Рішення № 1 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 12.02.2015 та Рішення № 2 накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу про рекламу від 12.02.2015 є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно суд наголошує на тому, що питання притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб відноситься до дискреційних повноважень відповідного суб'єкта владних повноважень, зокрема, виникають із трудових взаємовідносин певних осіб і може застосовуватись із врахуванням характеру проступку та строків застосування відповідальності.

А тому позовна вимога про зобов'язання Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу послуг реклами Матвієнко А.Ф. та порушити перед Головою Держспоживінспекції України питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Бутенко Л.А. задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області щодо проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Визнати протиправними та скасування Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 12.02.2015 № 1 та № 2.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.