Постанова № 44405744, 21.05.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/864/15-а15 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Смаля С.М.,

представника відповідача - Белінської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРАЗ"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яраз" (далі - ТОВ "Яраз", підприємство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2014 № 0003492200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 4773445,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3818756,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 954689,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, мотивуючи їх, посилається на те, що збільшення грошових зобов'язань з ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням пов'язане з тим, що відповідач не підтвердив реальність здійснення господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ) у ТОВ "НК "Партнер" у серпні 2014 року. Проте, придбання ПММ у згаданого постачальника та використання цих товарів в оподатковуваній господарській діяльності підтверджується відповідними документами, недостовірність яких не була доведена податковим органом. Відповідачем не було встановлено відсутність у контрагентів-постачальників спеціальної податкової правосуб'єктності та/або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарської операції, не встановлено недостовірності оформлених документів, не висунуто заперечень щодо фактичної реалізації нафтопродуктів, не встановлено ознак порушень діючого законодавства безпосередньо під час здійснення господарських операцій з придбання ПММ. Всупереч вимогам чинного законодавства України відповідач поклав в основу своїх висновків та прийняття рішень виключно висновки, зроблені в листах інших податкових органів. Відповідачем не було встановлено наявності замкнутої схеми руху грошових потоків, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників, чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових обов'язків. З цих причин позивач вважає висновки відповідача про нереальність господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "НК "Партнер" протиправними.

Представник відповідача позов не визнала, заперечення на позов обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів та послуг. Датою виникнення такого права є дата тієї події, що сталась раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. У зв'язку з цим відповідач вважає, що при з'ясуванні підстав для формування податкового кредиту підлягають дослідженню всі первинні документи, що підтверджують факт придбання та отримання товарів (робіт, послуг). Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансу України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 (далі - Інструкція № 281) до суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю або транспортування ПММ, висуваються численні вимоги, серед яких встановлення спеціальних лічильників для обліку нафтопродуктів, наявність персоналу, перевезення мають здійснюватись спеціальним транспортом, прийняття і відпуск нафтопродуктів, оформлення результатів торгівлі здійснюється документально за формами, затвердженими цією Інструкцією. За підпунктами 5.4.1 - 5.4.3 Інструкції № 281 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила №363). За цими Правилами перевезення нафтопродуктів здійснюється при наявності належним чином складених товарно-транспортних накладних (далі - ТТН). Під час перевірки було встановлено, що позивач у серпні 2014 року задокументував придбання ПММ у ТОВ "Нафтова компанія "Партнер", для перевезення ПММ скористався послугами ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" та ТОВ "НЕРОН-1". При здійсненні цих операцій отримання, перевезення та оприбуткування нафтопродуктів від ТОВ "Нафтова компанія "Партнер" належним чином складеними ТТН не підтвердив, що свідчить про нереальність відображених у податковому обліку та звітності операцій з придбання ПММ та не дозволяє формувати податковий кредит за наслідками цих операцій. З цих підстав відповідач вважає правомірним обчислення грошових зобов'язань за спірним податковим повідомленням-рішенням та просить суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Яраз" як юридична особа зареєстроване 13 червня 2014 року та, як платник податків, з 16 червня 2015 року перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

В жовтні 2015 року ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Яраз" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Нафтова компанія "Партнер" та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від названого контрагента-постачальника у серпні 2014 року, про що складено акт від 31.10.2014 № 374/21-03-22-06/39255710 (далі - акт № 374, акт перевірки).

Відповідно до акта перевірки відповідачем встановлено, що у серпні 2014 року позивач уклав 5 договорів поставки нафтопродуктів з ТОВ "НК "Партнер". До кожного з договорів додавались додаткові угоди. За умовами договорів ПММ постачаються позивачеві з резервуарів, які належать або використовуються ПАТ "Дніпронафтопродукт".

На виконання умов поставки ТОВ "НК "Партнер" у серпні 2014 року направило позивачеві нафтопродукти з оформленням актів приймання-передачі та податкових накладних загальною вартістю 25578221,00 грн., у тому числі ПДВ 4263037,00 грн.

За даними податкової звітності за серпень 2014 року по відносинам з ТОВ "НК "Партнер" включено до складу податкового кредиту цього податкового періоду ПДВ у сумі 3818756,22 грн. Розрахунки між позивачем та ТОВ "НК "Партнер" у серпні 2014 року не проводились.

Як стверджує відповідач в акті перевірки, за документами, наданими позивачем, придбані нафтопродукти перевозились ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" та ТОВ "НЕРОН-1". Здійснення перевезень нафтопродуктів належним чином складеними товарно-транспортними накладними не підтверджується, а підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт. Проте, надані до перевірки акти здачі-прийомки виконаних робіт з перевезення ПММ не дають можливість перевірити дату навантаження та розвантаження, пункт навантаження та розвантаження, кількість та вид перевезених нафтопродуктів. З цих підстав відповідач вважає, що позивач не підтвердив належним чином перевезення (отримання) товарів від постачальника ТОВ "НК "Партнер", що, в свою чергу, не підтверджує реальність здійснення господарських операцій з цим постачальником позивача у серпні 2014 року.

ДПІ у м. Херсоні посилається на акт від 23.09.2014 № 26772/7/223, складений ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, та зазначає, що ТОВ "НК "Партнер" не знаходиться за юридичною адресою, форма 18-ОПП за № 4998/151 була направлена до держреєстратора 16.09.2014 р.

Враховуючи всі обставини перевірки, відповідач вважає, що неможливо підтвердити факт отримання позивачем товару у серпні 2014 року саме від ТОВ "НК "Партнер". У зв'язку з цим, керуючись положеннями ст. ст. 138, 185, 188, 198 Податкового кодексу України, відповідач дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит вересня 2014 року по відносинам з ТОВ "НК "Партнер", чим занизив ПДВ до сплати за серпень 2014 року на 3818756,00 грн.

На спростування обставин, викладених відповідачем, та для підтвердження перевезень ПММ позивачем надано договори перевезення вантажів автомобільним транспортом, акти виконаних робіт на транспортні перевезення, товарно-транспортні накладні, що були підставою для складання актів виконаних робіт, документи про оприбуткування отриманих нафтопродуктів безпосередньо за місцем здійснення торгівлі та зберігання нафтопродуктів. Документами первинного обліку є змінний звіт АЗС, журнал приймання нафтопродуктів при надходженні автомобільним транспортом, сертифікати відповідності на ПММ, чеки реєстраторів розрахункових операцій про оприбуткування через РРО отриманих нафтопродуктів.

За даними перевірки та документів позивача придбані ПММ позивач реалізовував через мережу АЗС та ТОВ ВТФ "Авіас". Часткову відсутність ТТН на момент перевірки представник позивача пояснив тим, що визначення факту здійснення перевезень, оприбуткування ПММ здійснюється на підставі даних первинного обліку про оприбуткування нафтопродуктів за місцем їх безпосереднього зберігання та продажу та даних РРО, дані про обсяги перевезень визначаються при звірці показників перевезених вантажів та узгоджуються сторонами до складання акта приймання-передачі транспортних послуг. На думку позивача, для визначення обсягів транспортних перевезень не було необхідності додатково підтверджувати такий факт ще й ТТН.

Таким чином факт отримання позивачем у серпні 2014 року нафтопродуктів від ТОВ "НК "Партнер" підтверджується накладними, матеріалами складського та оперативного обліку, показниками РРО, а нарахування ПДВ належним чином складеними податковими накладними. Використання придбаних ПММ для потреб оподатковуваної господарської діяльності підтверджується подальшим їх продажем та включенням обсягів такого продажу до податкової звітності позивача.

При оцінці права позивача на формування податкового кредиту з ПДВ серпня 2014 року по операціям з ТОВ "НК "Партнер" суд виходить з того, що відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит платника податку визначається виходячи з ПДВ, обчисленого постачальником товарів (робіт, послуг) у зв'язку з придбанням цих товарів (робіт, послуг) для потреб оподатковуваної господарської діяльності платника податку та у разі, коли таке придбання підтверджено належним чином складеними податковими накладними або іншими подібними документами. Датою, коли виникає право платника податку на формування податкового кредиту є дата списання коштів з рахунку в рахунок оплати придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата фактичного отримання цих товарів (робіт, послуг).

Суд вважає, що оцінюючи правомірність формування податкового кредиту за датою отримання товарів (робіт, послуг) відповідач мав виходити із сукупності факторів, які мають підтвердити таке отримання. Такими факторами є документальне підтвердження відвантаження ПММ постачальників, перевезення цих ПММ перевізником, оприбуткування товарів за місцем їх зберігання чи продажу, подальший продаж цих товарів іншим суб'єктам господарювання. Для висновку про не підтвердження реальності здійснення господарської операції наявність чи відсутність належним чином складеної товарно-транспортної накладної перевізника є недостатньою, при цьому відсутність під час перевірки ТТН не скасовує дію податкової накладної, яка є головною підставою для формування податкового кредиту платника ПДВ. Податковий орган у разі виявлення дефектів під час документування етапів проходження товарів (робіт, послуг) позбавлений можливостей скасовувати чи зупиняти дію цих документів. Суд вважає, що у разі виявлення вказаних дефектів, укладені правочини є спірними і питання про їх недійсність може визначатись судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. За пунктами 38.1, 38.2 с. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Оскільки відповідач не довів, що позивач у відношенні ТОВ "НК "Партнер" є податковим агентом, пов'язаною особою або представником, суд вважає, що податковий орган не може перекладати на позивача відповідальність за несплату податків та відповідальність щодо відсутності за юридичною адресою цього суб'єкта господарювання.

Контролюючим органом не надано суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач не підтвердив правомірність власних висновків про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту серпня 2014 року по відносинам з ТОВ "НК "Партнер".

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 13.11.2014 року №0003492200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Яраз" (код ЄДРПОУ 39255710) судовий збір у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 травня 2015 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.3.3