Постанова № 44403769, 25.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4779/09/1770

25 лютого 2010 року 17год. 20хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Медея" до Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Медея звернулося з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001482342/0 від 16.04.2009 р., № 0001472342/1 від 16.04.2009 р. Гощанська МДПІ.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що валові витрати та податковий кредит сформовані ТОВ Медея по господарських операціях з ПП Траверс-Плюс по придбанню інформаційно-консультаційних послуг підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №112 від 30.11.2007р. у відповідності до вимог ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. та податковою накладною у відповідності до ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Послуги придбавалися в з метою організації та покращення виробничої діяльності товариства, тобто в рамках господарської діяльності і підстави для їх неврахування у податкового органу відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд визнати нечинним податкові повідомлення рішення №0001482342/0 від 16.04.2009 р., № 0001472342/0 від 16.04.2009 р.

Відповідач Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що придбання інформаційно-консультаційних послуг позивачем є недоцільним з економічної точки зору і останні не можуть бути використані в господарській діяльності товариства, як наслідок валові витрати ТОВ Медея по придбанню інформаційно-консультаційних послуг сформовані з порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., а податковий кредит по вищенаведеній господарській операції сформовано з порушенням пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997р. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.03.2009 року підписано акт № 89/2342/30718769 виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання ТОВ Медея вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.10.2006 року по 31.12.2008 р. За результатами її проведення посадовими особами Гощанської МДПІ було встановлено порушення зі сторони ТОВ Медея приписів пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., що призвело до заниження податку на прибуток за 2007р. в сумі 36656 грн. та приписів пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до заниження податку на додану вартість за березень 2008р. в сумі 29325 грн.

На підставі вищевикладеного Гощанською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001482342/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 43987,50 грн. від 16.04.2009 р., податкове повідомлення-рішення № 0001472342/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства на суму 54984,00 грн. від 16.04.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2007 року між ПП Траверс-Плюс та ТОВ Медея було укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін. У звязку з виконанням даного договору сторонами було складено акт №112 від 30.11.2007 року здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого замовником ТОВ Медея отримано консультаційно-інформаційних послуг на загальну суму 146625,00 грн. До вказаного акту додано звіт про виконання консультаційно-інформаційних послуг та виписана податкова накладна № 261 від 30.11.2007 року, яка включена ТОВ Медея до реєстру отриманих податкових накладних. ТОВ Медея сплачено суму коштів ПП Траверс-Плюс, що підтверджується банківською випискою 21.08.2008 року.

З досліджуваних первинних документів вбачається, що зі сторони ПП Траверс-Плюс для ТОВ Медея було надано послуги та консультації з питань бухгалтерського, та податкового обліку підприємства. Крім того було проведено аналіз та моніторинг ринку Рівненської області.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Понесені витрати ТОВ Медея по придбанню консультаційно-інформаційних послуг не підпадають під обмеження передбачені п. 5.3-5.7 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. як наслідок податковим органом було безпідставно та всупереч приписам вищезазначених норм права звужено обсяг прав позивача щодо формування валових витрат наданих останньому чинним законодавством.

При цьому слід враховувати, що згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджується наявність на товаристві первинних та розрахункових документів на підтвердження факту понесених витрат по придбанню консультаційно-інформаційних послуг.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 р. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, з аналізу приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 р. слідує, що законодавець не повязав виникнення права на формування податкового кредиту з фактом використання придбаних товарів (послуг) в періоді відображення податкового кредити в декларації з податку на додану вартість.

Знову ж таки Гощанською МДПІ при визначення правомірності формування податкового кредиту було звужено обсяг прав наданий позивачу вищенаведеною нормою права.

При цьому слід враховувати, що згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997 р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріалами справи підтверджується, що до складу податкового кредиту ТОВ Медея було включено належним чином оформлену податкову накладну ПП Траверс-Плюс № 261 від 30.11.2007 р.

Твердження Гощанської МДПІ щодо відсутності економічної доцільності придбання таких послуг та використання останніх поза межами господарської діяльності не заслуговують на увагу в силу того, що процес організації та удосконалення виробництва в рамках якого придбавалися консультаційно-інформаційних послуг унеможливлює одномоментне отримання економічної вигоди для товариства від таких капіталовкладень.

Слід зазначити, що в період придбання консультаційно-інформаційних послуг ТОВ Медея відображало позитивні результати фінансово-господарської діяльності по податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з відповідною сплатою податків до бюджету.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що твердження податкового органу про завищення зі сторони ТОВ Медея податку на прибуток підприємств в сумі 36656 грн. та податку на додану вартість в сумі 29325 грн. є необґрунтованими, як наслідок оспорювані податкові повідомлення рішення такими, що підлягають визнанню нечинними в повному обсязі з моменту їх прийняття.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Скасувати податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції №0001482342/0 від 16 квітня 2009 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекці №0001472342/0 від 16 квітня 2009 року.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Медея" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Жуковська Л.А.