Постанова № 44402802, 20.05.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року о 16 год. 15 хв.Справа № 808/841/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - Карпунькіної М.Е., Бєлової М.Ю.

відповідача - Школової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Корида», м. Бердянськ Запорізької області

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Корида», звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.08.2014 №0001682201.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами фактичної перевірки, оскільки у позивача наявні передбаченні чинним законодавством первинні документи, що підтверджують витрачені на бензин готівкові кошти по авансовим звітам за 2011-2014 роки. Крім того, зазначив, що відповідачем не було надано позивачу можливість ознайомитись з актом перевірки та не надано його копію, що суперечить вимогам Податкового кодексу України. В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що під час фактичної перевірки встановлено порушення позивачем п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме у позивача відсутні платіжні документи, які би підтверджували сплату готівкових коштів по авансових звітах на суму 13964,73 грн. У зв'язку з чим, на підставі Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 13964,73 грн. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.08.2014 співробітниками Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено фактичну перевірку ПП «Корида», за результатами якої складено акт.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001682201 від 22.08.2014, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 13964,73 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про звітування за витрачені на бензин готівкові кошти по авансовим звітам без надання підтверджуючих документів, а саме по авансовому звіту №6 від 31.08.2011 сума витрачених коштів не підтверджена документально склала 207,00 грн., по авансовому звіту №7 від 31.10.2011 - 411,00 грн., по авансовому звіту №8 від 30.11.2011 - 444,80 грн., по авансовому звіту №1 від 31.01.2012 - 415,70 грн., по авансовому звіту №2 від 29.02.2012 - 249,94 грн., по авансовому звіту №3 від 31.03.2012 - 219,92 грн., по авансовому звіту №4 від 30.04.2012 - 449,89 грн., по авансовому звіту №5 від 31.05.2012 - 1422,73 грн., по авансовому звіту №6 від 30.06.2012 - 749,79 грн., по авансовому звіту №7 від 31.07.2012 - 1449,55 грн., по авансовому звіту №8 від 31.08.2012 - 1049,75 грн., по авансовому звіту №9 від 30.09.2012 - 249,91 грн., по авансовому звіту №10 від 31.10.2012 - 1048,49 грн., по авансовому звіту №11 від 31.12.2012 - 500,00 грн., по авансовому звіту №1 від 28.02.2013 - 1000,00 грн., по авансовому звіту №2 від 31.03.2013 - 339,91 грн., по авансовому звіту №3 від 30.04.2013 - 849,93 грн., по авансовому звіту №4 від 31.05.2013 - 249,92 грн., по авансовому звіту №5 від 30.06.2013 - 249,98 грн., по авансовому звіту №6 від 31.07.2013 - 299,97 грн., по авансовому звіту №7 від 31.08.2013 - 242,47 грн., по авансовому звіту №8 від 30.09.2013 - 711,91 грн., по авансовому звіту №9 від 250,03 грн., по авансовому звіту №4 від 30.04.2014 - 499,95 грн., по авансовому звіту №5 від 30.05.2014 - 292,00 грн., по авансовому звіту №6 від 27.06.2014 - 110,19 грн., усього за сума витрачених готівкових коштів, яка не підтверджена документально складає 13 964,73 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення), видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п.7.41 Положення під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Отже, виходячи з системного аналізу вищевказаних положень чинного законодавства підставою для притягнення відповідача до відповідальності за порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є відсутність платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Разом з тим, позивачем в судовому засіданні 20.05.2015 надано суду для огляду оригінали документів (фіскальних чеків), якими підтверджується сплата покупцем готівкових коштів за бензин по авансовим звітам за період 2011 - 2014 роки в розмірі 13964,73 грн., по авансових звітах зазначених в акті перевірки.

Крім того, представником відповідача, який приймав участь у справі також було оглянуто оригінали платіжних документів на підтвердження сплати готівкових коштів за бензин, жодних зауважень щодо повноти поданих документів (дати складання, суми, тощо) ним висловлено не було та підтверджено їх наявність в повному об'ємі.

За таких обставин суд зазначає, що наданими в судовому засіданні первинними документами спростовується висновок контролюючого органу про відсутність у позивача підтверджуючих документів на витрачені на бензин готівкові кошти по авансовим звітам.

Щодо посилань представника відповідача на те, що позивач власноруч у акті перевірки зазначила, що зауважень до акту перевірки не має, а також те, що позивач у наданих письмових поясненнях підтвердила факт виявлених порушень, суд зазначає, що такі обставини не позбавляють позивача, гарантованого Конституцією України, права на звернення за захистом своїх прав та інтересів до суду.

При цьому позивач має право змінити своє ставлення до проведеної перевірки та її результатів, оскільки на момент перевірки позивач міг бути необізнаний з приводу положень чинного законодавства чи невірно сприйняти ту чи іншу інформацію

Суд зазначає, що у разі звернення позивача з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення до адміністративного суду, саме на суд покладається обов'язок перевірити дотримання суб'єктом владних повноважень вимог чинного законодавства при прийнятті спірного рішення, а обов'язок доказування правомірності прийняття спірного рішення, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на контролюючий орган.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення - рішення - скасуванню.

Щодо посилань позивача на порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки та неодержання копії акту перевірки, суд зазначає, що з наданого до матеріалів справи акту перевірки та направлень на проведення перевірки, судом встановлено, що вказані документи було вручено уповноваженій особі ПП «Корида» 06.08.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача.

Крім того, суд зазначає, що позивач у разі якщо вважав, що представниками податкового органу було порушення вимоги Податкового кодексу України щодо порядку призначення та проведення фактичної перевірки мав право у відповідності до ст.81 Податкового кодексу України не допустити перевіряючих до проведення перевірки, власне ж допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні виїзної (фактичної) податкової перевірки.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Корида».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Корида"- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесений Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення - рішення від 22.08.2014 №0001682201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Корида" судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара