Ухвала суду № 44401908, 20.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Справа № 876/2714/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.

за участю секретаря Бєлкіної Н.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій у справі №813/553/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій та визнання незаконними та неправдивими висновків,

встановив:

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. у справі №813/553/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2014 року за №0019421702, вимоги про сплату боргу від 26.12.2014 року за №Ф-992, рішення про застосування штрафних санкцій від 26.12.2014 року за №0019401702; визнання незаконними та неправдивими висновків Акта перевірки від 15.12.2014 року за №1563/17-2/НОМЕР_1, було частково задоволене клопотання Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про залишення адміністративного позову без розгляду. Адміністративний позов залишено без розгляду в частині вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26.12.2014 року за №0019401702, а в іншій частині в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про залишення адміністративного позову без розгляду, - відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржники просять ухвалу суду скасувати. При цьому, відповідач просить задовольнити клопотання про залишення без розгляду повністю, а позивач - відмовити повністю у його задоволенні.

Позивач посилається на те, що ним не було пропущено місячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, з врахуванням положень ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідач обгрутовує апеляційну скаргу тим, що позивач пропустив спеціальний строк на оскарження до суду вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, передбачений ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». З точки зору цієї норми вважає поняття недоїмки з ЄСВ та вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ тотожніми, на оскарження яких встановлено однаковий строк.

В судових засіданнях представники скаржників свої апеляційні скарги підтримали із зазначених у них мотивів, та заперечували проти задоволення апеляційної скарги один одного.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подані апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як правильно визначив суд першої інстанції, згідно з ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому, платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Таким чином, зазначеною нормою встановлено 10-ти денний строк на оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування штрафних санкцій і це положення носить спеціальний характер.

Серед позовних вимог міститься вимога про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26.12.2014 року за №0019401702, яке отримано 13.01.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, до суду з адміністративним позовом позивач звернувся лише 03.02.2015 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті.

З цієї підстави суд першої інстанції правомірно визначив, що позивачем пропущено строк на оскарження даного рішення, встановлений абзацом 2 ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не взято до уваги посилання представника позивача на положення абзацу четвертого ч.14 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно із яким порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. В силу закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами. При цьому, позивачем не наведено обставин, які б вказували на поважність причин пропуску згаданого строку в частині позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26.12.2014 року за №0019401702.

Щодо позовної вимоги про скасування вимоги про сплату боргу від 26.12.2014 року за №Ф-992, суд першої інстанції підставно встановив, що позивач по ній не пропустив місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.99 КАС України, оскільки ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на яку посилається відповідач у своєму клопотанні, встановлює 10-ти денний строк на оскарження вимоги про сплату боргу лише до органів доходів та зборів (абзац 5 ч.4 зазначеної статті), також визначає строки надіслання вимоги про сплату бору (недоїмки) до підрозділу державної виконавчої служби (абзац 9 ч.4 цієї ж статті) і строки сплати єдиного внеску (абзац 8 ч.4 цієї ж статті), а не оскарження її до суду.

Мотиви апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апелянти у встановленому законом порядку не довели наявність передбачених законом підстав для скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2015 р. про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про скасування рішення про застосування штрафних санкцій у справі №813/553/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Бруновська Н.В.

Повний текст ухвали складений 25.05.2015 року.