Ухвала суду № 44401880, 13.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 876/1597/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, про виплату компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

У листопаді 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області, УМВС України в Закарпатській області, в якому просив : 1) зобов'язати Ужгородський РВ УМВС України в Закарпатській області виплатити позивачу компенсацію за невикористану щорічну відпустку та провести виплату всіх сум, що належать при звільненні позивача; 2) зобов'язати Ужгородський РВ УМВС України в Закарпатській області виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 24.09.2014 р. по дату постановлення судового рішення виходячи з середньоденного грошового забезпечення у розмірі 125,83 грн..

Провадження по адміністративній справі відкрито ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року.

В період листопада 2014 року - грудня 2014 року справа знаходилась в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду і розгляд справи відкладався.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року вищевказаний адміністративний позов залишено без розгляду, на підставі ст.ст. 128, 155 КАС України, у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що у судове засідання призначене на 24.12.2014 р. позивач прибув та очікував на виклик до залу судових засідань в холі суду біля чергового. Однак до залу судових засідань його не запросили і не повідомили, що судове засідання розпочалось. Зазначає апелянт, що прибуття позивача у судове засідання на 24.12.2014 р. о 08-30 год. підтверджується записом у журналі реєстрації відвідувачів. Таким чином, висновок суду щодо повторного неприбуття позивача в судове засідання є безпідставним.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 24.12.2014 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.155 КАС України, підставою для залишення позовної заяви без розгляду може бути повторне неприбуття позивача у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст.128 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути залишено без розгляду у разі повторного неприбуття позивача в судове засідання за умов, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причини неявки позивача є неповажними і від позивача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності.

Суд першої інстанції свою ухвалу від 24.12.2014 року про залишення позовної заяви без розгляду мотивував тим, що позивач 16.12.2014 року і 24.12.2014 року не з'явився в судове засідання без поважних причин, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції.

Так, із матеріалів адміністративної справи видно, що в судовому засідання 09.12.2014 року були присутніми позивач ОСОБА_1 і його представник. У цьому судовому засіданні було оголошено перерву до 16.12.2014 року (а.с. 31, 32).

16.12.2014 року судове засідання не проводилось у зв'язку із неявкою сторін, і розгляд справи було відкладено на 08-30 год. 24.12.2014 року. Про відкладення розгляду справи судом ухвала не виносилась (а.с. 37).

Копією журналу реєстрації відвідувачів адміністративного суду Закарпатської області підтверджується, що позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_2 прибули у приміщення суду 24.12.2014 р. о 8-37 год. для участі в судовому засіданні (а.с. 52-53).

Таким чином, судом першої інстанції не вжито заходів для з'ясування причин неявки позивача до залу судового засідання на 24.12.2014 р., що зумовило безпідставне залишення позовної заяви без розгляду.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 24.12.2014 р., яка винесена за результатами неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, з порушеннями норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, про виплату компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Н.В. Ільчишин

Р.Й. Коваль