Ухвала суду № 44401301, 26.05.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року справа №805/291/15-а

зал судового засідання № 1 у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р. Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Казначеєва Є.Г.

при секретарі

судового засідання Сульженко А.В.

за участю представників:

від позивача: Сергієнка Ю.Р. - за дов. від 25 травня 2015 року

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську

Головного Управління Міндоходів в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 2 квітня 2015 року

по адміністративній справі № 805/291/15-а (суддя Давиденко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські

системи кабельних трас»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

Головного Управління Міндоходів в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, повністю задоволений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» (надалі товариство, платник податків, позивач у справ) до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі податковий орган, відповідач у справі), внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення податкового органу від 28 травня 2014 року № 0000192201/10879 предметом якого визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 250431 грн., в тому числі основний платіж в сумі 166954 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 83477 грн., з мотивів протиправності та безпідставності його прийняття (том 3 арк. справи 85-90).

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції податковий орган (відповідач у справі) з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариству (т. 3 а. с. 92-96).

Апелянт щодо порушення норм матеріального права судом доводить неможливість здійснення зустрічної перевірки з контрагентом позивача - ТОВ «Доміне», недоведеністю факту постачання, переміщення, транспортування товарно - матеріальних цінностей від постачальника (ТОВ «Доміне») до Покупця (ТОВ «УСКТ») у зв'язку з чим на його думку не підтверджено факт придбання листа оцинкованого у даного контрагента. Апелянт посилається також на наявність розпочатого досудового розслідування кримінального правопорушення стосовно зазначеного контрагента позивача, що доводить ознаки нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Щодо порушення норм процесуального права податковий орган посилається на порушення положень статей 7, 11, 69, 79,86,159 КАС України, виходячи з яких судом першої інстанції акт перевірки на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення - рішення не прийнятий до оцінки як належний доказ, внаслідок чого рішення є незаконним та необґрунтованим.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України, надав 26 травня 2015 року клопотання через канцелярію суду про розгляд справи у письмовому провадженні, яке відхилене судом.

Позивач у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» (скорочено ТОВ «УСКТ») є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 33529062, перебуває на податковому обліку м. Краматорська з 1 червня 2005 року, є платником податку на додану вартість.

У період з 11 по14 квітня 2014 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань по деклараціях з податку на додану вартість за січень 2014 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Доміне» та з питань відображення у бухгалтерському обліку підприємства придбання та оприбуткування ТМЦ, отриманих від ТОВ «Доміне», результати якої викладені в акті від 22 квітня 2014 року № 359/22-01-33529062 (надалі акт перевірки, том 1 а. с. 20- 40).

Висновками акту перевірки визначено порушення позивачем підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 ПК України, за наслідками порушення яких завищено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 166953 грн. 60 коп., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати за відповідний період (січень 2014 року) у сумі 166953 грн. 60 коп.

На підставі висновків акту перевірки заступником керівника податкового органу прийняте спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 166954 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 83477 грн. Правовою підставою визначення грошового зобов'язання наведенні норми тотожні зазначеним висновками акту. Підстава застосування штрафу податковим повідомленням - рішенням не визначена (том 1 арк. справи 18).

Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджується під час апеляційного провадження позивач, як покупець та ТОВ «ДОМИНЄ» (надалі контрагент позивача) як продавець 4 березня 2013 року уклали договір №18 поставки металопрокату за умовами пункту другого якого поставка здійснюється транспортом продавця (т. 1 а. с. 41).

Обсяг товару та його вартість в січні 2014 року визначені десятьма специфікаціями до цього договору (т.1 а.с.42-51). Десять видаткових накладних та рахунків фактур посвідчують передачу товару від контрагента позивача до нього (том. 1 а.с.52-53, 55-56, 58-59,61-62,64-65,67-68,70-71,73-74,76-77,79-80). Також контрагентом позивача, як продавцем складені та передані позивачу, як покупцю десять податкових накладних (т.1 а.с.99-105).

Оплата придбаного товару здійснена позивачем платіжним дорученням від 15 січня 2014 року № 5364 № 5364 на суму 171776 грн. 55 коп., що долучається до матеріалів справи (том 1 арк. справи 108).

Придбаний позивачем лист оцинкований в подальшому проданий позивачем, що посвідчується долученими до матеріалів справи первинними документами (т.1 а.с.41-247, т.2 а. с. 1-240, т.3 а. с. 1-18). За операціями продажу позивачем сформовані податкові зобов'язання, зазначений факт не є спірним між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що до вартості товару на стадії придбання та продажу не включались транспортні витрати. Об'єктом обчислення податку була виключно вартість товару, внаслідок чого всі доводи апелянта стосовно оформлення товарно - транспортних документів є безпідставними, оскільки в графі «з вантажем слідують документи» міститься посилання на видаткові накладні. Таким чином, з огляду на положення принципу належності доказів ТТН оформлені відповідно до Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі Правила № 363).

Доказів на переконання порушених позивачем норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10, статті 201, Податкового кодексу України відповідач не надав.

Наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що зазначений вище правочин набув реального настання саме тих правових наслідків, на настання яких він і був спрямований. Реально вчинені господарські операції дозволяють формувати дані податкового обліку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджені наявні в матеріалах справи документи та надана правова оцінка господарським відносинам, що призвело до правильного висновку суду першої інстанції стосовно підтвердження реальності господарських операцій первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

За вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір суд першої інстанції з'ясував всі обставини у справі з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до ч.1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 11, 24, 160-163, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року по справі №805/291/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року по справі № 805/291/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 травня 2015 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 26 травня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

Е.Г.Казначеєв