Постанова № 44401168, 21.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2015 р. Справа № 922/583/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Грачов Ю.Ю., довіреність від 01.02.2015 р. б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну позивача (вх. № 1624Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року у справі № 922/583/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр", м. Харків,

про стягнення коштів ,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Золоті ворота" Єрмака В.О. звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" про стягнення 38409238,72 грн. по договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., з урахуванням змін до цього договору, внесених договором про зміни № 1 від 18.03.2014 р. та договором про зміни № 2 від 16.05.2014 р., в т.ч.: 36722032,31 грн. строкової заборгованості за кредитом; 112681,31 грн. строкової заборгованості за відсотками; 1482597,65 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 91927,45 грн. пені на прострочену заборгованість за відсотками за період з 15.07.2014 р. по 14.01.2015 р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2015 р. у справі № 922/583/15 (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, з посиланням на те, що, з урахуванням положень п. 6.1 договору про надання кредиту № 29 від 19.02.2014 р. та укладення сторонами договору застави майнових прав № 29/1 від 30.04.2014 р., відповідачем вжито всіх можливих заходів щодо належного виконання своїх зобов'язань по вказаному договору, але позивач не скористався своїм правом на задоволення своїх вимог за рахунок списання коштів відповідача за рахунок укладеного між позивачем та відповідачем договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/04-1 від 30.04.2014 р.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що зобов'язання позивача по договору строкового банківського вкладу (депозиту) та зобов'язання відповідача по договору про надання кредиту не являються зустрічними, тому позивач не мав правових підстав для списання кредитної заборгованості відповідача за рахунок депозитного вкладу відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.04.2015 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 21.05.2015 р.

Представник позивача через канцелярію суду 21.05.2015 р. за вх. № 8012/1 подав додаткові пояснення до апеляційної скарги з додатками, які долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу від 07.04.2015 р. вх. № 5707, в письмовому поясненні від 13.05.2015 р. вх. № 7499 та в судових засіданнях 16.04.2015 р. та 21.05.2015 р. не погодився з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судове засідання 21.05.2015 р. не з'явився, через канцелярію суду 21.05.2015 р. за вх. № 8012 подав заяву, в якій підтримує апеляційну скаргу у повному обсязі та просить розглянути справу у його відсутності.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про місце і час розгляду даної справи, його позицію по справі достатньо повно викладено у апеляційній скарзі та додатковому поясненні до апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2011 р. між ПАТ "Банк Золоті ворота" (банком) та ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" (клієнтом) укладено договір банківського рахунку № 11VVR000712, за умовами якого банком було відкрито клієнтові поточний рахунок № 26503010079051 в національній валюті для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України (т. 1 а.с. 46-47).

19.02.2014 р. між ПАТ "Банк Золоті ворота" (банком) та ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" (позичальником) укладено договір про надання кредиту за овердрафтом № 29, за умовами якого банк зобов'язався, за наявності вільних кредитних ресурсів, надати позичальнику кредит у формі овердрафту: здійснювати списання коштів з поточного рахунку позичальника № 26503010079051 за його платіжними дорученнями понад їх залишок на зазначеному рахунку в сумі 2000000,00 грн. (ліміт), а позичальник зобов'язався повернути заборгованість за кредитом у строк не пізніше 18.03.2014 р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 24,00% річних на визначених цим договором умовах (т. 1 а.с. 8-10).

Сторонами в договір про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р. були внесені зміни: договором про зміни № 1 від 18.03.2014 р. (т. 1 а.с. 11) та договором про зміни № 2 від 16.05.2014 р. (т. 1 а.с. 12), які є невід'ємними частинами договору про надання кредиту за овердрафтом.

Зокрема, договором про зміни № 2 від 16.05.2014 р. до договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р. сторони збільшили розмір ліміту до 37000000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 8,0% річних та подовжили строк повернення кредитних коштів до 02.03.2015 р.

Крім того, 30.04.2014 р. між ПАТ "Банк Золоті ворота" (банком) та ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" (вкладником) укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/04-1 від 30.04.2014 р., за умовами якого вкладник зобов'язався не пізніше 30.04.2014 р. перерахувати в банк зі свого поточного рахунку грошові кошти в сумі 6.090.000,00 грн., а банк зобов'язався прийняти цей вклад та на умовах і в порядку, передбачених цим договором, повернути вкладнику вклад не пізніше 03.03.3014 р. на поточний рахунок № 26503010079051 з виплатою відсотків із розрахунку 20% річних (т. 1 а.с. 48-49).

Сторонами в договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/04-1 від 30.04.2014 р. були внесені зміни договором про зміни № 1 від 16.05.2014 р. (т. 1 а.с. 50) та договором про зміни № 2 від 20.05.2014 р. (т. 1 а.с. 51), які є невід'ємними частинами договору депозиту.

Зокрема, договором про зміни № 2 від 20.05.2014 р. до договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/04-1 від 30.04.2014 р. збільшено розмір депозитного вкладу до 14640000,00 грн.

В забезпечення всіх вимог банку (позивача у справі) до позичальника (відповідача у справі) по договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., з урахуванням внесених змін у цей договір, 30.04.2014 р. між позивачем та відповідачем укладено договір застави майнових прав № 29/1 та внесено зміни до цього договору згідно договору про зміни № 1 від 16.05.2014 р. (т. 1 а.с. 43-46), за умовами якого відповідач (заставодавець) передав позивачу (заставодержателю) належні йому майнові права за договором № 30/04-1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 30.04.2014 р., а саме: право вимоги заставодавця до заставодержателя щодо повернення 14640000,00 грн. на умовах депозитного договору.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що відповідач скористався банківськими послугами та отримав кредит на загальну суму 36722032,31 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про використання ТОВ "Фінансова компанія "Платіжний центр" ліміту по договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., встановленого на поточний рахунок № 26503010079051 за період з 19.02.2014 р. по 05.08.2014 р. (т. 1 а.с. 16-17).

Згідно п. 2.1 договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., з урахуванням внесених змін у цей договір, за користування кредитом банк, не рідше одного разу на місяць, нараховує проценти на рахунок № 26503010079051, а позивальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії договору сплачує банку проценти за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок № 26503010079051.

Відповідно до п. 2.3 договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., з урахуванням внесених змін у цей договір, проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

Відповідно до п. 2.4 договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., з урахуванням внесених змін у цей договір, за користування кредитом після закінчення строку, на який було надано кредит, проценти сплачуються за ставкою на 20 процентних пунктів вище ніж та, яка визначена в п. 1.1. договору.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р. щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Скориставшись банківськими послугами та отримавши кредит, він погасив його частково. Останній платіж зі сплати процентів за користування кредитом за червень 2014 р. відповідач здійснив 02.07.2014 р. в сумі 242997,94 грн., що підтверджується наданими відповідачем виписками по його рахункам.

У зв'язку з зазначеним у відповідача виникла заборгованість, яка на момент звернення позивача з позовом до Господарського суду Харківської області складалась з: 36722032,31 грн. строкової заборгованості за кредитом; 112681,31 грн. строкової заборгованості за відсотками; 1482597,65 грн. простроченої заборгованості за відсотками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 4.2.4 договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р. передбачено, що у випадку невиконання позичальником (відповідачем у справі) своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів, позичальник зобов'язаний повністю повернути позивачу кредит та сплатити нараховані проценти та неустойку незалежно від настання строку виконання зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні докази про сплату відповідачем заборгованості по договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р.

Враховуючи, що відповідач не сплатив заборгованості за договором про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., вимоги позивача про стягнення з відповідача 36722032,31 грн. строкової заборгованості за кредитом, 112681,31 грн. строкової заборгованості за відсотками та 1482597,65 грн. простроченої заборгованості за відсотками підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 91927,45 грн. пені на прострочену заборгованість за відсотками за період з 15.07.2014 р. по 14.01.2015 р.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.1.1 договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р. сторони визначили відповідальність позичальника (відповідача у справі) за порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1 цього договору, та/або строків сплати процентів, комісій, згідно якого відповідач сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Враховуючи вищезазначене, та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 91927,45 грн. пені на прострочену заборгованість за відсотками за період з 15.07.2014 р. по 14.01.2015 р.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що 01.08.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Постанови Правління Національного Банку України від 31.07.2014 р. № 456 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до категорії неплатоспроможних» було прийнято рішення № 67 про початок з 04.08.2014 р. процедури виведення ПАТ "Банк Золоті Ворота" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 04.08.2014 р. по 04.11.2014 р., та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті Ворота" було призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Єрмака Валерія Олександровича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.10.2014 р. № 114 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Золоті Ворота" до 04.12.2014 р.

Постановою Правління Національного Банку України від 04.12.2014 р. № 781 відкликано банківську ліцензію у ПАТ "Банк Золоті ворота" та прийнято рішення про ліквідацію банку.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

В ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавцем визначено наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Положеннями ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку приймає Національний банк України за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону виконує уповноважена особа Фонду.

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

41) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

З аналізу норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що з моменту введення в банку тимчасової адміністрації та під час ліквідації банку не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників щодо повернення вкладів та виплати відсотків по договору депозиту та зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, враховуючи, що ПАТ "Банк Золоті ворота" з 04.12.2014 р. знаходиться в стадії ліквідації банку, до даних правовідносин не може бути застосований п. 6.1 договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р.

Тому у позивача відсутні правові підстави для задоволення своїх вимог за рахунок укладеного між позивачем та відповідачем договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 30/04-1 від 30.04.2014 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року у справі № 922/583/15 прийняте з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року у справі № 922/583/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, б. 7, ЄДРПОУ 20015529, рахунок № 26503010079051 у ПАТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, код ЄДРПОУ 20015529, накопичувальний рахунок АТ "Банк Золоті Ворота" № 32072175300 в Управлінні Національного Банку України в Харківській області) 38409238,72 грн. по договору про надання кредиту за овердрафтом № 29 від 19.02.2014 р., з урахуванням змін до цього договору, внесених договором про зміни № 1 від 18.03.2014 р. та договором про зміни № 2 від 16.05.2014 р., в т.ч.: 36722032,31 грн. строкової заборгованості за кредитом; 112681,31 грн. строкової заборгованості за відсотками; 1482597,65 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 91927,45 грн. пені на прострочену заборгованість за відсотками за період з 15.07.2014 р. по 14.01.2015 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Платіжний центр" (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, б. 7, ЄДРПОУ 20015529, рахунок № 26503010079051 у ПАТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок № 31216206782003 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) 73080,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 36540,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.05.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.