Рішення № 44400419, 27.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2015 р.Справа № 916/1396/15-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА"

До відповідача: Приватного підприємства "Антаріус"

про стягнення 11599,63 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Антаріус" заборгованість за договором про надання послуг № 111/4-2013 від 01.09.2013р. у розмірі 10000 грн. основного боргу, 856,42 грн. суми інфляційного збільшення боргу, 45,61 грн. суми 3% річних, 697,60грн. суми пені.

Приватним підприємством "Антаріус" відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що вбачається з наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про отримання ухвали про порушення провадження у справі (а.с. 31), однак в подальшому кореспонденція суду поверталась до суду без відмітки про вручення. З огляду на вищевикладене, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01 вересня 2013 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА" (Аєропорт) та Приватним підприємством "Антаріус" (Споживач) було укладено Договір про надання послуг № 111/4-2013 (далі за текстом - Договір), згідно п.п. 1.1, 3.1.1, 2.1 якого Аеропорт зобов'язався надавати Споживачу послуги з використання інфраструктури (послуги з благоустрою, озеленення, утримання в чистоті та вивезення сміття на території, закріпленій за Споживачем), а Споживач зобов'язався оплачувати Аеропорту вартість послуг по утриманню інфраструктури за період з 01.09.2013р. по 28.04.2014р. у сумі 7000 грн., в т.ч. ПДВ, щомісячно, а починаючи з 01.03.2014р. в сумі 5000 грн., в т.ч. ПДВ на місяць.

У відповідності до п. 7.1 договору його дія поширювалась на період з 01.09.2013р. по 31.12.2014р.

Згідно п. 2.3 договору оплата рахунків за послуги проводиться Споживачем після одержання рахунків від Аеропорту протягом 10 банківських днів.

На виконання умов про надання послуг № 111/4-2013 від 01 вересня 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА" було надано послуги за договором та виставлено Приватному підприємству "Антаріус" рахунки на сплату вартості послуг № 2966 від 30.11.2014р. за листопад у сумі 5000 грн. та № 3100 від 31.12.2014р. за грудень 2014р. у сумі 5000 грн. (а.с. 22,25). Вказані рахунки було надіслано Приватному підприємству "Антаріус" та отримано відповідачем 19.12.2014р. та 18.02.2015р., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями поштових повідомлень про вручення (а.с. 24,27).

Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Приватним підприємством "Антаріус" вартість послуг за договором № 111/4-2013 від 01 вересня 2013 року за листопад - грудень 2014р. сплачена не була, у зв'язку з чим за відповідачем рахується непогашена заборгованість у розмірі 10000 грн.

Відповідно до п. 2.7 Договору за несвоєчасну оплату послуг Споживач оплачує пеню у розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ від суми простроченого платежу, включаючи день оплати, починаючи з 15 числа наступного за звітним місяця, а також інші санкції, передбачені чинним законодавством України за порушення боргових зобов'язань.

У зв'язку з простроченням сплати вартості наданих послуг за договором № 111/4-2013 від 01 вересня 2013 року, позивачем здійснено розрахунок пені (розрахунок проведено починаючи з моменту виникнення зобов'язання за кожним з рахунків по 30.03.2015р.), 3% річних (розрахунок проведено починаючи з моменту виникнення зобов'язання за кожним з рахунків по 30.03.2015р.), інфляційних (розрахунок проведено з урахуванням індексів інфляції за січень, лютий 2015р. для заборгованості, що виникла за листопад 2014р. та за березень 2015 р. для заборгованості, що виникла за грудень 2014р.). Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується 10000 грн. основного боргу, 856,42 грн. суми інфляційного збільшення боргу, 45,61 грн. суми 3% річних, 697,60 грн. суми пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 11599,63 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним підприємством "Антаріус" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору №111/4-2013 від 01 вересня 2013 року.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА" про стягнення основної заборгованості в розмірі 10000грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 2.7 Договору за несвоєчасну оплату послуг Споживач оплачує пеню у розмірі подвійної дисконтної ставки НБУ від суми простроченого платежу, включаючи день оплати, починаючи з 15 числа наступного за звітним місяця, а також інші санкції, передбачені чинним законодавством України за порушення боргових зобов'язань.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 856,42 грн. суми інфляційного збільшення боргу, 45,61 грн. суми 3% річних, 697,60 грн. суми пені, вважає такий розрахунок вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 10000 грн. основного боргу, 856,42грн. суми інфляційного збільшення боргу, 45,61 грн. суми 3% річних, 697,60 грн. суми пені.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Антаріус" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 24, кв. 3; код 32859201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "ОДЕСА" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА „Цивільної Авіації), код 37947040) 10000 (десять тисяч) грн. основної заборгованості, 697 (шістсот дев'яносто сім) грн. 60 коп. пені, 45 (сорок п'ять) грн. 61 коп. 3 % річних, 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 42 коп. суми інфляційного збільшення боргу та 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко