
Справа № 203/2140/15-ц
Провадження № 2-з/0203/61/2015
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2015 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
встановив:
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська заходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марфін банк», третя особа ОСОБА_2, про визнання договору іпотеки №00196rd від 21.03.2008 року недійсним та визнання недійсним кредитного договору №001199/RD від 21.03.2008 року.
23 квітня 2015 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову по вище зазначеній цивільній справі, в якій позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно та заборонити будь-яким особам, підприємствам організаціям вчиняти дії спрямовані на продаж, або відчуження в інший спосіб об’єкту нерухомого майна. Заява мотивована тим, що згідно спірного договору іпотеки відповідач має право звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ознайомившись з поданою заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Положеннями ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою від 14.04.2015 р. відкрито провадження у вказаній цивільній справі № 203/2140/15-ц. Подана позивачем заява відповідає вимогам ЦПК України. За подання вказаної заяви сплачено судовій збір в розмірі, визначеному законом.
Серед позовних вимог ОСОБА_1 міститься вимога про визнання недійсним договору іпотеки №00196rd від 21.03.2008 р. При цьому зазначений договір передбачає право відповідача звернути стягнення на заставлене майно, що утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення, оскільки за своєю суттю задоволення вимог про визнання договору недійсним має на меті збереження правового стану, що існував до укладання спірного договору.
У зв'язку з чим, заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного нерухомого майна до моменту ухвалення рішення по справі є обґрунтованим відносно відповідача.
В частині накладення арешту на нерухоме майно слід відмовити, оскільки такі заходи не пов’язані з позовними вимогами, а спір між сторонам стосується конкретного іпотечного договору між визначеними суб’єктами, а не права власності на нерухоме майно.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 – 153, ЦПК України, суддя
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позовних вимог у цивільній справі № 203/2140/15-ц задовольнити частково.
Заборонити Публічному акціонерному товариству «Марфін банк» вчиняти будь-які дії спрямовані на продаж або відчуження в інший спосіб нерухомого майна – нежитлового приміщення під № 61 загальною площею 67,8 кв.м. на першому поверсі п’ятиповерхового будинку № 121 по проспекту Кірова в м. Дніпропетровську.
У задоволенні решти вимог за заявою – відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В. Єдаменко
Судове рішення № 44397127, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 24.04.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 203/2140/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: