Ухвала суду № 44396869, 27.05.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/943/15 ц

провадження 2з/201/207/2015

У Х В А Л А

27 травня 2015 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпропетровську клопотання представника позивача про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “ПриватБанк” і Товариства з обмеженою відповідальністю “Зручна оплата”, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26 січня 2015 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ПАТ “Комерційний банк “ПриватБанк” і ТОВ “Зручна оплата”

про визнання договору купівлі-продажу недійсним, позовні вимоги не доповнювалися і не уточнювалися. Справа прийнята до провадження, призначене судове засідання, по суті не слухалася, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

В суд представником позивача надане клопотання про витребування, забезпечення доказів, в якому ставиться питання про витребування від відповідача – банку - оригінал повідомлення банку на адресу позивачки та ОСОБА_3 і докази направлення цього повідомлення, що, на думку представника позивача, стосуються розгляду цієї цивільної справи і потрібні для доказу позовних вимог, розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України ці докази потрібно заявляти і подавати під час попереднього судового засідання, а якщо воно не проводиться – до початку розгляду справи по суті.

Згідно з ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із дорученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п’яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін або інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов’язковою.

З’ясувавши думку учасників спору, перевіривши матеріали справи та заяви про забезпечення, витребування доказів, суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки законом не передбачено право чи обов’язок суду збирати і надавати в справу докази на підтвердження позиції чи вимогу будь-якої сторони, частина витребуваних документів матеріалах справи вже є (копії довідок, договорів, свідоцтв, відповідей, звернень та інш.), не зазначено в законі і можливість забезпечення та витребування доказів саме для проведення певних процесуальних дій, також у заві не зазначено відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами та з якою метою потрібно їх забезпечити.

Крім того, суду до цього клопотання не надано доказів того, що позивач або його представник зверталися до вказаної юридичної особи (відповідача) стосовно надання їм вказаних документів, що їм було відмовлено в цьому або неможливо надання вказаних в клопотанні доказів.

З огляду на вказане суд вважає, що задоволення такого клопотання буде породжувати за собою тяганину в розгляді цієї справи, а ще і через це не можливо задоволення клопотання в такому вигляді про забезпечення, витребування доказів.

Крім того, в порушення закону клопотання не оплачене судовим збором, як це передбачено наступним. Представник позивача може вказувати на те, що клопотання про витребування доказів відповідно до ст. 137 ЦПК України не повинно бути оплачено судовим збором. Але відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення доказів є саме витребування та огляд доказів, тому вказані заявником положення про витребування доказів охоплюються ст. 133 ЦПК України, яка в ч. 1 першій передбачає судовий збір, можливе ж посилання на Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та його лист носить лише рекомендаційний характер і не замінює норму прямої дії, передбаченої ЦПК України.

Згідно ст. 2 Закону України “Про судовий збір” платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 2 Закону України “Про судовий збір” передбачено вичерпний перелік випадків коли судовий збір не справляється.

Згідно до ст. 133 ЦПК України до клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Відповідно до – п. п. 13 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів або позову складає 121 гривень 80 коп.

При таких обставинах суд вважає не можливим задоволення клопотання в такому вигляді про витребування доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 133, 134, 135, 137, 168, 208-210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення доказів шляхом витребування певних документів у відповідача для долучення до матеріалів справи по цивільній справі про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -