Ухвала суду № 44396157, 27.05.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4997/15-ц

Провадження №6/751/1730/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Філатової Л. Б.

при секретарі Грищенко Н. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 19.02.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» у справі № 147-2/135/15 від 19.02.2015 року за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 700007420 від 04.06.2008 року. Заявлені вимоги заявник обгрунтовує тим, що на час розгляду справи в третейському суді і до березня 2015 року перебував за межами України, про рішення третейського суду дізнався в 20-х числах березня. Вважає, що третейський суд не мав право розглядати дану справу, оскільки вона стосується прав та інтересів осіб, які не брали участі у розгляді справи – його та дружини-поручителя, порушено принцип змагальності, не врахована наявність рішення Зміївського районного суду Харківської області від 19.08.2014 року, судовий наказ Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2009 року.

В судове засідання заявник і представник ПАТ «Альфа-Банк» не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявник направив письмові пояснення в яких просив розглядати заяву у його відсутності, а отже суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначених осіб, без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи № 147-2/135/15 третейського суду, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково. При цьому суд виходить з наступного:

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській Фінансовий Союз» (місце третейського розгляду – 14017, місто Чернігів, проспект Перемоги, 62) від 19.02.2015 року, прийнятого судом у одноособовому складі – суддя Веремій Т.М., позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено в повному обсягу: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 1369250,87 грн., судові витрати в сумі 400 гривень.

ОСОБА_1 є особою, яка бере участь у розгляді справі третейського суду – відповідачем, який не з»явився в судове засідання, а отже вказана в заяві підстава для скасування рішення третейського суду – неявка відповідача, не віднесена до переліку, що визначений в ч.3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» і ч.2 ст.389-5 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви з цієї підстави слід відмовити. Решта зазначених в заяві підстав для скасування рішення третейського суду не є такими, що визначені в частині 2 статті 389-5 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.389-4 ЦПК України суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 389-5 цього Кодексу.

Частина 2 ст.389-5 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав скасування рішення третейського суду.

Перевірячи решту вказаних в зазначеній вище статті підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській Фінансовий Союз» (місце третейського розгляду – 14017, місто Чернігів, проспект Перемоги, 62) від 19.02.2015 року, суд приходить до висновку про наявність такої підстави.

П.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 року з наступними змінами та доповненями (в редакції Закону України «Про внесення зміни до ст.6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» від 03.02.2011 року) визначено, що третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). ОСОБА_2 набрав чинності 12.03.2011 року

Відповідно до п.22 і п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 11.05.2004 року з наступними змінами та доповненнями, споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов»язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов»язків найманого працівника, а споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 отримав в ЗАТ «Альфа-Банк» кредит на придбання транспортного засобу (кредитний договір № 700007420 від 04.06.2008 року), а отже даний кредит в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» є споживчий і на правовідносини, що виникають між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за даним договором під час його укладення і виконання поширюється дія вказаного Закону (дані, що кредитні кошти використовувались не на споживчі потреби в матеріалах справи відсутні).

Суд приходить до висновку, що дана справа, у якій було прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду (п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди»), оскільки на час постановлення рішення третейським судом – 19.02.2015 року ОСОБА_2 України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), а отже справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. Вказаний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-64цс15, яка у відповідності до ч.1 ст.360-7 ЦПК України, є обов’язковою для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.389-5 ЦПК, п.14 ст.6, п.1 ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду підлягає скасуванню саме із зазаченої підстави, а тому заява підлягає задоволенню частково, оскільки наведені в заяві ОСОБА_1 підстави свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 389-1 – 389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди» від 11.05.2004 року із наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про захист прав споживачів» від 11.05.2004 року із наступними змінами та доповненнями, суд –

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзації «Всеукраїнський фінансовий союз» (місце третейського розгляду – 14017, місто Чернігів, проспект Перемоги, 62) від 19.02.2015 року, прийнятого судом у одноособовому складі – суддя Веремій Т.М., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській органзації «Всеукраїнський фінансовий союз» (місце третейського розгляду – 14017, місто Чернігів, проспект Перемоги, 62) від 19.02.2015 року, прийнятого судом у одноособовому складі – суддя Веремій Т.М., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасувати повністю з підстави визначеній в п.1 ч.2 ст.389-5 ЦПК України.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Л. Б. Філатова