Постанова № 44390870, 26.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/235/15

Єдиний унікальний № 233/596/15-п Головуючий в 1-й інстанції - Малінов О.С.

Категорія - ст. 130 ч. 2 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу останнього на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2015 року, в якій він також порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,

в с т а н о в и в:

постановою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2015 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костянтинівка Донецької області, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, із застосуванням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Як зазначено в постанові, 20 січня 2015 року о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 у м. Костянтинівка по вул. Бр. Котельникових біля готелю, керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-21011, номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова). Від огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора, а також від проходження медичного огляду в медичному закладі ЦРЛ м. Костянтинівка відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 18.09.2014 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у виді 7 діб адміністративного арешту, суд кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження наведеного судового рішення посилаючись на те, що розгляд справи відбувся у його відсутність без належного сповіщення про час та місце її розгляду, внаслідок чого про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо лише 21.04.2015 року та 28.04.2015 року подано апеляційну скаргу.

По суті скарги посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови через порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, зазначає, що суд розглянув справу у його відсутність, не повідомивши належним чином про час та місце її розгляду, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП, позбавивши, зокрема можливості навести аргументи на підтвердження своєї позиції стосовно того, що транспортним засобом керував його товариш - ОСОБА_3, а він перебував на пасажирському сидінні автомобіля, між тим, працівники ВДАІ ігноруючи зазначені обставини незаконно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді, яку скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 16 березня 2015 року стосовно нього, посилаючись на поважність пропуску цього строку.

Враховуючи, що розгляд справи відносно ОСОБА_2 відбувся у його відсутність, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поновлення останньому строку на апеляційне оскарження постанови від 16.03.2015 року.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 20.01.2015 року серія АВ2 № 872416 про порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 3), поясненнями свідків ОСОБА_4 ОСОБА_5 (а.с. 6, 7), які засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу та у медичному закладі, а також копію постанови судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18.09.2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у виді 7 діб адміністративного арешту (а.с. 5).

Таким чином, з огляду на наведені вище докази, які містяться в матеріалах справи, суддя дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суд порушив його права, розглянувши справу у його відсутність без належного сповіщення про час та місце її розгляду, спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою від 26.02.2015 року за № 233/596/15-п, складеною секретарем суду, згідно до якої останньому було направлено судову повістку про виклик до суду (а.с.10), а тому є необґрунтованими.

Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 про те, що він не керував транспортним засобом, а перебував на пасажирському сидінні автомобіля, в той час як автомобілем керував його товариш, оскільки вони не знайшли свого фактичного підтвердження, як в суді першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на вказані докази, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав піддавати сумніву висновки суду про причетність ОСОБА_2 до вказаного адміністративного правопорушення, а тому вважає необхідним у задоволенні апеляційної скарги останнього відмовити.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2015 року.

Постанову судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2015 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП притягнуто ОСОБА_2 із застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.А. Фомін