Ухвала суду № 44387794, 22.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/758/14-ц Провадження № 22-ц/772/1575/2015Головуючий в суді першої інстанції Кравець В. І.Категорія 47Доповідач Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Оніщука В.В., Медвецького С.К.

При секретарі : Кирилюк Л.М.

За участю : позивача ОСОБА_2, вона ж по довіреності в інтересах третьої особи ОСОБА_3, представника відповідача Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області по довіреності - Дидинської Л.В., відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3, до Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішення Михайлівської сільської ради №1 41 сесії 6 скликання від 25.12.2013 р. щодо затвердження акта встановлення межі між сумісними земельними ділянками від 11.12.2013 р. та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом встановлення межі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2015 року, встановила :

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 10.04.2015 р. у задоволенні вказано позову відмовлено.

Не погодившись, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення, порушення її конституційних прав та норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог, задовольнивши їх у повному обсязі.

Зокрема в узагальненому виді доводи скарги обґрунтовуються тим, що суд не застосував законодавчих норм захисту прав громадян на земельні ділянки, в тому числі й земельного законодавства стосовно правил добросусідства, не виконані вимоги закону щодо скасування незаконного правового акту органу місцевого самоврядування, не враховано ряд суттєвих обставин, як то встановлення сільською радою всупереч вимог ДБН межі фактично за 0,2 м. від господарських споруд позивача.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити, відповідачі не визнали, вважаючи апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в апеляційну інстанцію, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

У березні 2014 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, зазначивши, що згідно свідоцтва про право власності від 14.09.1990 р. вона є власником ? частин будинку АДРЕСА_1, а третя особа її син ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону - ? частини. Згідно рішення правління колгоспу «Перемога» с. Михайлівка (протокол № 3 від 17.04.2008р.) під будівництво даного житлового будинку було виділено 0,31 га, а у відповідності до рішення Михайлівської сільської ради 36 сесії 5 скликання від 09.12.2009 р. позивачам надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельними ділянками із земель житлової забудови площею 0,28 га, при цьому 0,04 га землі було затоплено ставком у 1997 р. Суміжна земельна ділянка по АДРЕСА_2 у розмірі, згідно довідки сільської ради, - 0,26 га, перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_6 Рішенням 9 сесії 22 скликання Михайлівської сільської ради від 08.08.1997 р. відповідачу передано безплатно у власність земельну ділянку площею 0,31 га для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд. 23.09.2009 р. рішенням 33 сесії 9 скликання Михайлівської сільської ради уточнено, що ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га, межі якої встановлені в натурі про що складено акт 26.11.2009 р.

Рішенням 36 сесії 5 скликання від 09.12.2009 р. Михайлівської сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_6 на дану земельну ділянку та 26.10.2010 р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 0,0156 га для ведення особистого селянського господарства, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , яка розташована вс. Михайлівка по АДРЕСА_2.

Рішенням Гайсинського районного суду від 16.07.2013 р. визнано протиправним та скасовано згадане рішення 36 сесії 5 скликання Михайлівської сільської ради від 09.12.2009 р.

31.07.2013 р. після того, як Гайсинським районним судом було задоволено позов ОСОБА_2 про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації щодо земельної ділянки відповідача ОСОБА_6, позивач зверталася до Михайлівської сільської ради стосовно закріплення за нею, тобто позивачем, та відповідачем земельних ділянок, які перебувають у користуванні, однак сільська рада усунулась від свого обов'язку.

Постановою Гайсинського районного суду від 15.11.2013 р. було задоволено позов ОСОБА_2 щодо визнання протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради про відмову встановити межу між суміжними земельними ділянками, користувачами яких є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та зобов'язано у визначеному законом порядку встановити межу.

11.12.2013 р. за актом комісії Михайлівскої сільської ради було встановлено межу по фактичному використанню суміжних земельних ділянок із встановленням межових знаків. За даним актом ОСОБА_6 надано земельну ділянку розміром 0,259 га та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - 0,261 га.

Рішенням Михайлівської сільської ради № 1 41 сесії 6 скликання від 25.12.2013 р. було затверджено акт встановлення меж від 11.12.2013 р.

Однак при цьому сільською радою не враховано, що згідно земельно-шнурової та погосподарської книги за ОСОБА_6 рахується 0,220 га, а за господарством у теперішній власності позивача і сина - 0,28 га, також у відповідності до рішення Михайлівської сільської ради 36 сесії 5 скликання від 09.12.2009 р. позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,28 га, тобто позивач вважає, що комісією сільської ради її незаконно позбавлено 0,019 га (1,9 сотки) земельної ділянки, при цьому відповідачу, за рахунок земельної ділянки у користуванні позивача, збільшено земельну ділянку на 0,039 га (3,9 сотки).

При встановленні межі не враховані законодавчі вимоги та стандарти щодо відстані між боковою межею ділянки та стіною будинку або господарської будівлі не менше 1,0 метрів, оскільки встановлена межа проходить за 0,2 м. від стіни господарської будівлі позивача, чим порушені права землекористувача та співвласника.

У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 просила : 1) визнати недійсним рішення Михайлівської сільської ради №1 41 сесії 6 скликання від 25.12.2013 р. щодо затвердження акта встановлення меж від 11.12.2013 р. за яким було встановлено межу між суміжними земельними ділянками, що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 землекористувачами яких є позивач, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6; 2) скасувати рішення Михайлівської сільської ради в частині затвердження акту по встановленню меж від 11.12.2013 р., за яким було встановлено межу між зазначеними суміжними земельними ділянками; 3) усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом встановлення межі між цими земельними ділянками - за 1 м. від господарського приміщення, яке перебуває у володінні позивача в АДРЕСА_1.

Судом встановлено, й це убачається з матеріалів справи, що рішенням засідання правління колгоспу «Перемога» с. Михайлівка (прот. від 12.04.1964 р. №3) ОСОБА_7 виділено присадибну ділянку 0,31 га (довідка архівного відділу на а.с.9).

Згідно із свідоцтвом НОМЕР_3 від 14.09.1990 р., виданого виконкомом Михайлівської сільської ради народних депутатів на підставі рішення Гайсинського виконкому № 220 від 10.09.1987 р., Михайлівської сільської ради № 14 від 18.12.1987 р. - ОСОБА_2 на праві особистої власності належить ? частини домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається із одного житлового будинку (а.с.15).

Третій особі у справі - ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 належить ? частини цього будинку з господарськими будівлями. На земельній ділянці розташовано: жилий будинок, веранда, два сараї (а.с.16).

09.12.2009 р. рішенням 36 сесії 5 скликання Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області позивачу ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування земельними ділянками із земель житлової та громадської забудови Михайлівської сільської ради площею 0,28 га з метою надання в оренду терміном на 49 років для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства (а.с.10).

Згідно листа Гайсинського районного архітектурного бюро від 29.03.2006 р. при виході на місце дослідження - забудови сільського садибного будинку АДРЕСА_1 встановлено, що прибудова над погребом розмішена на відстані 0,55 м створу огорожі (в натурі межа чітко не виражена) (а.с.47).

Рішенням № 1 від 09.04.2013 р. 45 сесії 6 скликання затверджено рішення комісії з питань планування бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку, агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Михайлівської сільської ради від 26.03.2014 р., а саме : - земельні ділянки в існуючих межах відповідно до виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 землекористувачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 площею - 0,2585 га та по АДРЕСА_2 землекористувач - площею - 0,2580 га. ОСОБА_6 - площею - 0,2580 га (а.с.74).

Інспекцією державно-будівельного контролю у Вінницькій області позаплановою перевіркою від 28.10.2013 р. встановлено, що ОСОБА_2 в період з квітня по вересень 1992 р. самочинно, без затвердженої в установленому чинним законодавством порядку документації, виконано будівельні роботи по будівництву літньої кухні з розміром в плані 5,38 х 10,65 м. та сараю розміром 4,05 х 4,08 м., чим порушено вимоги ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». За вказане правопорушення Інспекцією ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та надано припис про приведення об'єкту до вимог чинного законодавства у сфері містобудування (а.с.48).

Із технічного паспорта від 15.11.2014 р. на належний ОСОБА_2 на праві співвласника житловий будинок по АДРЕСА_1 та пояснень самої ОСОБА_2, убачається, що сарай літ. «В» нею знесений та до житлового будинку без дозвільних документів у 1991 р. зведені господарська будівля (Г), добудова (г) та погріб, які зміщені до межі з домоволодінням ОСОБА_6 Перераховані господарські будівлі за даними з довідки КП «Гайсинське МБТІ» не являються самочинними (а.с.146).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2015 р. до складових частин об'єкта нерухомого майна ОСОБА_2 належить : А-житловий будинок; Б-сарай; Г-господарська будівля; г/під-погріб; б-убиральня; №1-2 огорожа (а.с.174).

Відповідач ОСОБА_6 є забудовником у АДРЕСА_2 та рішенням Михайлівської сільської ради №156 від 12.10.2005 р. йому дозволено внести часткову зміну в план забудови садиби на присадибній ділянці 0,26 га, яка знаходиться у його користуванні (а.с.171).

Рішенням 36 сесії 5 скликання Михайлівської сільської ради від 09.12.2009 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів та внесено часткові зміни до попередніх рішень сесій сільської ради (9 сесія 22 скликання від 08.08.1997 р.) за ОСОБА_6 рахується всього землі - 0,2656, для будівництва обслуговування жилого будинку - 0,2500, для ведення особистого селянського господарства - 0,0156 (архівна довідка на а.с.161-162).

Рішенням №1 від 25.12.2013 р. 41 сесії 6 скликання затверджено акт встановлення межі між суміжними земельними ділянками в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, користувачами яких є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, складений комісією з питань планування, бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку, агропромислового комплексу, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 11.12.2013 р. (а.с.72).

Цим згаданим актом від 11.12.2013 р. межі між зазначеними сусідніми земельними ділянками встановлені по фактичному їх використанню і закріплені межовими знаками в кількості 4 відповідно до схеми (на звороті а.с.72).

Згідно зі статтею 158 ЗК України 2001 р. у разі незгоди власників або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 16.04.2004 р., № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (редакція від 19.03.2010 р.) роз'яснено, що суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні

У даній конкретній справі позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 пов'язуються з усуненням перешкод у користуванні, як приватними об'єктами нерухомості, так і фактично земельною ділянкою.

Статтею 22 Земельного кодексу Української РСР 1990 р. (в редакції, чинній у час правовідносин щодо одержання позивачем свідоцтва про право власності на частку в будинку) визначалось, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно ч. 1 ст. 23 цього Земельного кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Згідно положень ст. 125 ЗК України 2001 р. право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Безперечною у даній конкретній справі є та обставина, що позивачу ОСОБА_2 земельна ділянка ні у власність, ні в постійне користування, ні на праві оренди не виділялась, що крім інших наявних у справі документів, додатково стверджується архівною довідкою, яка міститься на а.с.88.

Право власності на нерухоме майно позивачем набуте за свідоцтвом про власність, а не в порядку відчуження при укладенні правочину, тому не тягне «автоматичного» переходу права володіння або права користування земельною ділянкою з наступним посвідченням відповідною Радою народних депутатів, передбаченого ст. 28 ЗК Української РСР 1990 р. (у редакції, чинній в час правовідносин).

Документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі й у теперішній час державної реєстрації, які б були доказами законності землекористування, позивачем у доведеність позову суду не подано.

Зважаючи на вищевказане, а також з огляду положень ст. 106 ЗК України 2001 р. стосовно права лише власника земельної ділянки вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними, слід визнати, що право приватної власності на домоволодіння в обраний позивачем спосіб не може бути захищеним.

У зв'язку з цим доводи апелянта про те, що при встановленні межі не були враховані нормативні документи та містобудівної документації, зокрема стосовно додержання відстані не менше 1 м. від краю споруди, залишаються поза увагою, а крім того можливість такого оформлення землекористування позивачем у подальшому не втрачена, у тому числі шляхом підписання відповідного договору, наприклад оренди або земельного сервітуту.

При вирішенні питання про незаконність, а отже недійсність акта органу місцевого самоврядування, суд першої інстанції правильно виходив з того, що приймаючи рішення №1 41 сесії 6 скликання від 25.12.2013 р. щодо затвердження акта встановлення межі між сумісними земельними ділянками від 11.12.2013 р. Михайлівська сільська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначених нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ЗК України, відтак дійшов обґрунтованого і законного висновку про відмову у задоволенні позову також і в цій його частині.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновків якого доводи скарги не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого

спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : /підпис/ В.О.Чуприна

Судді : /підпис/ В.В.Оніщук

/підпис/ С.К.Медвецький

З оригіналом вірно: