Рішення № 44386033, 21.05.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1347/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 57 Побережна Н. П. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНовікова О. М.суддівВініченка Б. Б. , Бондаренка С. І. при секретаріВосколович Ж. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2014 року по справі за позовом прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в інтересах Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог щодо предмету спрору: Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області, Черкаської митниці Міндоходів, до ОСОБА_6 про вилучення та повернення предмету гуманітарної допомоги, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року прокурор Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, діючи в інтересах Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_6 Позивач послався на те, що 06 лютого 2004 року Головне управління соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації ( далі Головне управління) надало інваліду війни І групи ОСОБА_7 автомобіль марки «VAZ 21093», 1997 року випуску, тип кузова легковий № НОМЕР_1, обєм двигуна 1499 см. куб., бензиновий, номер двигуна НОМЕР_2, колір синій, митною вартістю 20 202 грн. 18 коп.

Рішенням колегії Головного управління від 24.12.2003 року № 12-10 у зв'язку з неспроможністю інвалідом керувати автомобілем, право керування вказаним автомобілем надано його онукові ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_1 отримувач автомобіля ОСОБА_7 помер.

Автомобіль у відповідності до вимог чинного законодавства України відповідачем до Головного управління в добровільному порядку не повернутий, а тому право позивача на володіння цим автомобілем є порушеним.

На підставі викладеного позивач просив суд вилучити у ОСОБА_6 вказаний автомобіль та передати його Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апелянт наполягає на тому, що відповідач порушив діюче законодавство та не повертає автомобіль власнику.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2007 року інвалід війни І групи ОСОБА_7 взятий на облік Головним управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, як такий, що підлягає забезпеченню автомобілем на пільгових умовах, з правом передачі керування цим автомобілем членам своєї сім'ї.

Свідоцтвом про дарування підтверджується, що ОСОБА_8, що проживає в Німеччині (Гамбург), 09 жовтня 2003 року подарувала Головному управлінню, як гуманітарну допомогу, автомобіль «VАZ 21093», 1997 року випуску, для передачі його інваліду ОСОБА_7.

ОСОБА_7 06 лютого 2004 року письмово звернувся до Головного управління про передачу йому подарованого автомобіля. Постановою колегії Головного управління від 24 грудня 2003 №12-10 у зв'язку з неспроможністю керувати автомобілем, право керування надано його онуку ОСОБА_6.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого Відділом РАЦС Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області 28 червня 2008 року, актовий запис №174, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер (а.с. 17).

Згідно з абзацем 7 п. 41 Постанови КМ України від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», (в редакції, що діяла на час смерті інваліда) після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, крім випадків, зазначених в абзацах першому - п'ятому пункту 16 цього Порядку, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

З листа Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації від 21 січня 2009 року №31-05 вбачається, що відповідачу ОСОБА_6 позивачем надсилався лист з вимогою повернути спірний автомобіль. Проте, на час звернення позивача до суду з даним позовом спірний автомобіль повернуто не було.

Таким чином, дослідивши всі обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що спірний автомобіль підлягає вилученню у відповідача. При цьому виходить з того, що питання про вилучення після смерті інваліда в його сім'ї автомобіля, отриманого останнім як гуманітарна допомога, повинно вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті інваліда, якому надавався цей автомобіль, тобто на підставі приведеного вище Порядку забезпечення інвалідів автомобілями.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2012 року № 6-118цс12, яка згідно із ст.. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із застосуванням районним судом до вимог позивача строку позовної давності.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна, відповідно до ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння ( ст. 391 ЦК України) є негаторним.

Позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. Тому негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує саме правопорушення.

Отже суд першої інстанції помилково застосував до поданого позову строк позовної давності, а тому позовні вимоги Головного управління підлягають задоволенню про вилучення автомобіля підлягають задоволенню.

Що стосується суті позовних вимог, то суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не суперечить статті 16 ЦК України і дозволяє без складнощів виконати рішення суду.

Таким чином, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації - задовольнити частково.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2014 року скасувати, ухваливши по справі нове рішення.

Позов прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в інтересах Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_6 - задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_6 автомобіль марки «VAZ 21093», 1997 року випуску, тип кузова легковий № НОМЕР_1, обєм двигуна 1499 см. куб., бензиновий, номер двигуна НОМЕР_2, колір синій, митною вартістю 20 202 грн. 18 коп. та передати його Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :