Ухвала суду № 44384882, 18.05.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2416/15 Головуючий 1 інстанції - Павлюченко С.В.

Справа № 629/5005/14-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія:відшкодування шкоди

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кружиліної О.А.,

суддів колегії - Кіся П.В.,Макарова Г.О.,

за участю секретаря - Шалімової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в:

24 листопада 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», в якому після уточнення просив стягнути на його користь з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» 50 000,00 грн. - страхове відшкодування та 6 860,00 грн. - пеню; з ОСОБА_3 35 915,53 грн. - різницю між фактичним розміром шкоди і лімітом страхового відшкодування та 5 000 грн. - моральну шкоду та згідно зі статтею 88 ЦПК України вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.02.2014 року в АДРЕСА_1, ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, перевищив безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT SCENIC під керуванням ОСОБА_4

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.03.2014 року встановлено вину ОСОБА_3 в скоєнні ДТП.

Обов'язкова цивільна відповідальність винуватця ДТП на час настання ДТП, пов'язана з керуванням автомобілем ВАЗ-2101, була застрахована в ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» згідно з полісом НОМЕР_1.

06.03.2014 року ОСОБА_4 звернувся в Харківське представництво ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (аварійний комісар ОСОБА_5) з повідомленням потерпілої особи про ДТП. Аварійний комісар повідомив йому, що для виплати відшкодування треба надати розширену довідку ДАІ, провести огляд його автомобіля та надати постанову суду. Всі ці документи були надані страховій компанії. Останнім документом, який він надав страховій компанії була заява від 02.04.2014 року про порядок сплати страхового відшкодування з зазначенням реквізитів його рахунку в банку.

Станом на 02.04.2014 року, як йому повідомив аварійний комісар ОСОБА_5, у страхової компанії є всі документи, необхідні для виплати, до виплати погоджено суму 50 000,00 грн. (весь ліміт по страховому полісу). Виплату повинні були провести протягом 90 днів, кінцева дата 01.07.2014 року.

Ні до 01.07.2014 року, ні після цієї дати страхове відшкодування йому так і не було сплачено.

Аварійний комісар надав йому ремонтну калькуляцію № 18524/5 від 06.05.2014 року, згідно з якою вартість ремонту становить 85 915,53 грн. Страхова компанія може виплатити тільки ліміт відшкодування по страховому полісу, а залишок повинен сплатити відповідач ОСОБА_3

Таким чином, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» повинна сплатити ОСОБА_4 50 000,00 грн. страхового відшкодування, 6860,00 грн. пені за 192 дні прострочення виплати страхового відшкодування з 02.07.2014 року по 24.11.2014 року, а ОСОБА_3 35 915,53 грн. різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом страхового відшкодування.

Крім того ОСОБА_4, діями ОСОБА_3 завдана моральна шкода, яка виразилася у пошкодженні майна та неможливості використовувати його за прямим призначенням, вирішенні питань, пов'язаних з ремонтом автомобіля, отриманням страхового відшкодування. Спричинену моральну шкоду ОСОБА_4 оцінив у 5 000,00 грн.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнено з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., пеню в розмірі 6 860,00 грн. та судові витрати у розмірі 568, 60 грн., а всього 57 428,60 грн.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 35 915,53 грн., моральну шкоду у розмірі 1000, 00 грн. та судові витрати у розмірі 407,87 грн., а всього 37 323,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що рішення суду не відповідає нормам моралі та справедливості.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, його адвоката, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, що з'явились у судове засідання, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з положень статей 15, 16, 23, 1166, 1187, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та тих обставини, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», станом на день ухвалення рішення ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» не виплатило страхове відшкодування ОСОБА_4 Крім того, страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування завданої ОСОБА_3 шкоди, тому останній зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Суд вважав, що внаслідок ДТП позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягає у незручностях, які він зазнав через неможливість користуватися своєю власністю - пошкодженим автомобілем, а також у душевних стражданнях, пов'язаних з пошкодженням його майна.

З таким висновком суду першої інстанції, судова колегія погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на достатньо повно встановлених обставинах справи, доказах, які містяться в матеріалах справи та відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2014 року в АДРЕСА_1, трапилася ДТП за участю ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ-2101 та ОСОБА_4, який керував автомобілем RENAULT SCENIC.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.03.2014 року накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення за частиною 1 статті 124 КУпАП у виді штрафу. ОСОБА_3 було визнано винним в скоєнні ДТП. В описовій частині постанови зазначено, що ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в здійсненні правопорушення визнав повністю ( а.с. 8).

Зазначена постанова на час розгляду справи є чинною і взагалі ніким не оскаржувала ся.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319, ЦПК України , судова колегія судової палати, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя-

Судді колегії-