Рішення № 44381996, 05.05.2015, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/811/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"05" травня 2015 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

при секретарі - Дудченко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії цивільну справу за позовом Кредитної спілки " Оберіг " до ОСОБА_1

про стягнення боргу за прострочення грошового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача боргу за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 30 982 грн. 96 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно кредитного договору за № 05603 від 17 жовтня 2003 року ОСОБА_1 отримав кредит у спілці у розмірі 20000,00грн. терміном на три місяці, на умовах сплати 0,22 % за кожну добу використання кредиту, з остаточним поверненням кредиту та відсотків по ньому до 17 січня 2004 року.

За порушення строків повернення кредиту та відсотків по ньому, відповідач зобов'язався сплачувати 0,44 % від несплаченої суми кредиту за кожну прострочену добу.

Відповідач умов кредитного договору не виконав в строк, передбачений кредитним договором та додатками до нього, кредит та відсотки за користування кредитом не сплатив. Незважаючи на неодноразові прохання, розрахуватися по кредиту, згідно умов кредитного договору, добровільно повернути борг не бажає. В зв'язку з цим, вони були вимушені звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором.

25 серпня 2005 року Світловодським міськрайсудом по справі № 2-256/05р було постановлене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь заборгованості по кредитному договору № 05603 від 17.10.2003р. в розмірі 57092,00 грн. в тому числі:

-неповернутий кредит - 2000,00 грн.

-відсотки за користування кредитом станом на 25 серпня 2005р. - 37092,00 грн.

Виконавчий лист № 2-256/2005 було подано до виконання 05.10.2005 року.

Виконавче провадження відкрите 06.10.2005 р.

22.08.2013 року Олександрійським міськрайонним судом було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 - 22 444,98 грн. боргу за прострочення грошового зобов'язання.

З моменту винесення рішення і до цього часу боржник ухиляється від сплати боргу. Згідно ст.625 ЦК України, "боржник який прострочив грошове зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого рівня інфляції за весь час прострочки, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом"

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховують незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Оскільки ОСОБА_1 безпідставно не виконує судове рішення та не повертає борг, відбулось прострочення отримання ними належних членам кредитної спілки "Оберіг" грошових коштів. Тобто вони мають всі законні підстави вимагати від відповідача сплати інфляційних витрат та трьох процентів річних за прострочення сплати грошового зобов'язання за період з 22.05.2013р. по 31.01.2015р.

Рівень інфляції за період з 22.05.2013р. по 31.03.2015р. склав 29% (джерело інформації-витяг з офіційного сайту державного управління статистики. )

Таким чином, станом на 31.01.2015р. борг відповідача за прострочення сплати грошового зобов'язання складає: 57 092,00 грн. х 0,290 + 57 092,00 х 0,03 х 619дн. : 365дн = 30 982,96 грн., які необхідно стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направив заяву з проханням розглядати справу без його участі, позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення. Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення, відповідно вимог ст., ст. 224 - 226 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого рівня інфляції за весь час прострочки, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступне.

25 серпня 2005 року Світловодським міськрайсудом по справі № 2-256/05р було постановлене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по кредитному договору № 05603 від 17.10.2003 року в розмірі 57092,00 грн. в тому числі:

-неповернутий кредит - 2000,00 грн.

-відсотки за користування кредитом станом на 25 серпня 2005р. - 37092,00 грн.

Виконавчий лист № 2-256/2005 було подано до виконання 05.10.2005 року.

Виконавче провадження відкрите 06.10.2005 року.

22.08.2013 року Олександрійським міськрайонним судом було прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 - 22 444,98 грн. боргу за прострочення грошового зобов'язання.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Виходячи з положень частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за договором позики у зв'язку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання за договором позики, позикодавець вправі вимагати від позичальника сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення згідно статті 625 ЦК України.

Крім того позикодавець має право отримати проценти від суми позики, згідно статті 1048 ЦК України, які нараховуються за період з дати отримання коштів позичальником по день повернення позики, якщо інше не було встановлено укладеним між сторонами договором.

Проте, позивач ставлячи вимогу про стягнення з відповідача боргу за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 30 982 грн. 96 коп. згідно ст. 625 ЦК України, не надав доказів в підтвердження того, що на момент звернення до суду, вищевказаний договір чи рішення судів не виконані, а згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст., ст.10, 11 , 209, 212 - 215, 224 - 226, 228 ЦПК України ,- суд. -

В И Р І Ш И В :

В позові кредитної спілки «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за прострочення грошового зобов'язання - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя