Постанова № 44379765, 26.05.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1919/15-п

Провадження № 3/0274/623/15

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), розглянувши 26.05.15 р. справу за матеріалами, що надійшли з Бердичівської міжрайонної прокуратури Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який народився 22.01.1965 р., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працював (до квітня 2014 р.) на посаді заступника начальника установи з охорони – начальником відділу охорони Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70), у даний час – пенсіонер, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розгляді взяли участь: ОСОБА_1, старший прокурор Бердичівської міжрайонної прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 (далі – Прокурор),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу № 5 від 27.04.2015 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складеного Бердичівським міжрайонним прокурором Житомирської області Слівінським В.О., Титаренко В.В., звільняючись 14.04.2014 р. з посади заступника начальника установи з охорони – начальника відділу охорони Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70) та маючи реальну можливість подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, діючи всупереч вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", не подав за місцем основної роботи до Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирської області цю декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме – чотирма місяцями 2014 р., чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 пояснив, що дійсно при звільненні та після звільнення з посади заступника начальника установи з охорони – начальника відділу охорони Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70) він не подав декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за чотири місяця 2014 р., оскільки не знав, що це треба було зробити. Він довго збирав та подавав документи, необхідні для звільнення, але йому у відділі кадрів ніхто не сказав про необхідність подати таку декларацію. Якби йому сказали про необхідність подання декларації, то він би її подав, оскільки є законослухняним громадянином. На даний час ним така декларація також не подана.

Прокурор під час проголошення свого висновку зазначив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні цього правопорушення та, враховуючи обставини вчинення правопорушення та особу порушника, застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом з'ясовано, що підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 з 18.03.2011 р. було призначено заступником начальника установи з охорони – начальником відділу охорони Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70), що підтверджується витягом з наказу начальника Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області від 17.03.2011 р. № 16 о/с.

Тобто ОСОБА_1 є особою, зазначеною у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (підпункт "д" – особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту), а саме – суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, на якого розповсюджуються норми цього Закону.

Згідно з абзацом восьмим частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" суб'єкти декларування – особи, зазначені в пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, які зобов'язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом декларування.

Підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1В, заступника начальника установи з охорони – начальника відділу охорони Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70), було звільнено в запас Збройних Сил України 14.04.2014 р., що підтверджується витягом з наказу начальника Управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області від 14.04.2014 р. № 27 о/с.

Абзацом другим частини першої статті 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" передбачено, що суб'єкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Суб'єкти декларування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані протягом одного року подавати за своїм останнім місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, визначеними цим Законом.

Тобто ОСОБА_1, звільняючись з посади заступника начальника установи з охорони – начальника відділу охорони Бердичівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70), зобов'язаний був подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Між тим, як випливає з протоколу № 5 від 27.04.2015 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі – з пояснень ОСОБА_1, які наведені у цьому протоколі, письмових пояснень від 21.04.2015 р. ОСОБА_1, а також з довідки від 07.04.2015 р. № 5/3-2689 та довідки від 10.04.2015 р. № 5/3-2898 Управління державної пенітенціарної служби України в Житомирської області, а також пояснень, наданих під час розгляду справи ОСОБА_1, останній цього обов'язку не виконав.

Частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, чинній до 26.04.2015 р.) встановлено, що неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною другою ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступінь його вини та майновий стан (пенсіонер), Суд приходить до висновку про накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,00 грн.)

Керуючись статтями ст. ст. 23, 24, 27, 33 – 35, 40-1, 172-6, 221, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,00 грн.), який підлягає сплаті за такими реквізитами: УДКСУ в Житомирській області, код 37752874, МФО 811039, р/р 31112106700059, код Бюджетної класифікації доходів 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (ГУДКСУ в Житомирській області, код 37752874, МФО 811039, р/р 31216206700005) судовий збір у розмірі 36,54 грн.

Роз'яснити, що постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області апеляційної скарги.

Суддя В.В. Корбут