Рішення № 44379017, 21.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5335/15 Справа № 202/26796/13 Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д.С. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Калиновського А.Б., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Видюкової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року

у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс») до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначило, що 28 квітня 2007 року між ЗАТ «Агробанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №58.840.07.02, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 6 000 доларів США зі сплатою 24% річних, зі строком користування кредитними коштами з 28 квітня 2007року по 27 квітня 2008 року включно. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_2 були укладені договори поруки. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, тому позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів за кредитним договором №58.840.07.02 від 28 квітня 2007 року - 172378,17 грн., а також покласти на відповідачів понесені судові витрати (а.с. 3-6).

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Кредекс Фінанс» було задоволено. Стягнуто солідарно з з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 172378,17 грн. Вирішено питання стосовно судових витрат (а.с. 67-69).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 березня 2014 року у виконавчому провадженні з виконання оскаржуваного рішення було замінено стягувача ТОВ «Кредекс Фінанс» на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія») (а.с. 96-97).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відхилення позовних вимог (а.с. 114-117).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2014 року до участі у справі в якості належного позивача замість ТОВ «Кредекс Фінанс» було залучено ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с. 146-147).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2014 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року було залишене без змін (а.с. 160-164).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2014 року в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 скасовано, передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 197-199).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає в цій частині скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 квітня 2007 року між ЗАТ «Агробанк» та ОСОБА_4. було укладено кредитний договір №58.840.07.02 (а.с. 8-9).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 6000 доларів США строком з 28 квітня 2007 року по 27 квітня 2008 року зі сплатою 24 % річних.

Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит у строк, зазначений в п. 1.1 даного договору (п. 4.5).

28 квітня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 58.840.07.02.М.2 відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі перед банком за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором як солідарні з позичальником боржники, а також у п.п. 1.2 зазначено, що строк повернення кредиту 27 квітня 2008 року (а.с. 11).

Аналогічний договір поруки № 58.840.07.02.М.1 від 28 квітня 2007 року було укладено банком та ОСОБА_5 (а.с. 10).

Згідно з п. 3.2 договорів поруки поручительство припиняється з припиненням усіх зобов'язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором.

26 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Восток», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк», яке було правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «Хоум Кредит Банк», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «Агробанк», та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги № 7, згідно з яким ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_4 за кредитним договором від 28 квітня 2007 року № 58.840.07.02, до поручителя ОСОБА_5 за договором поруки від 28 квітня 2007 року №58.840.07.02.М.1. та до поручителя ОСОБА_2 за договором поруки від 28 квітня 2007 року № 58.840.07.02.М.2 (а.с. 12-17).

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та пені станом на 10 грудня 2012 року утворилася заборгованість у сумі 21574,24 долари США, яка складається з суми тіла кредиту 3 900 доларів США, нарахованих відсотків 1 573 долари США, прострочених відсотків 2 054 долари США, суми нарахованих 3% річних на суму боргу 272,83 долари США, пені за період прострочення 13774,41долари США (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 3.2), що поручительство припиняється з припиненням усіх зобов'язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскільки умови договору поруки не свідчать про те, що в ньому встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 ЦК України, а строк виконання основного зобов'язання сплинув 27 квітня 2008 року, то згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України вимоги до ОСОБА_2 (як до поручителя) могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання цього строку.

У зв'язку з тим, що кредитор не пред'явив вимоги до поручителя до цієї дати, порука на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України припиняється, тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 відсутні.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені нею судові витрати, в розмірі 2190,34 грн. (а.с. 100, 121а, 190).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 жовтня 2013 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 58.840.07.02 від 28 квітня 2007 року, а також в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат та ухвалити в цій частині нове.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №58.840.07.02 від 28 квітня 2007 року - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (код 38750239, адреса: м. Київ, вул. Кутузова, 13) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у рахунок відшкодування судових витрат 2190,34 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: