Постанова № 4437886, 11.08.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2009 р.

12 год. 55 хв. Справа № 2-а-10144/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Мітрушенко І.І.,

за участю:

представників позивача - Іщенка Є.П., Сизової В.Ю., Клепацької І.В.,

представників відповідача - Шевченка О.А., Пасічніченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватної виробничо-торгівельної фірми "Промсировина" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкових повідомленнь - рішеннь №0005682301/0 від17.11.2008р. та № 0005692301/0 від 17.11.2008р.,

встановив:

Приватна виробничо-торгівельна фірма “Промсировина”(далі-позивач) звернулась з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі-відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2008р. №№ 0005682301/0, 0005692301/0, якими позивачу збільшено податкові зобовязання з податку на прибуток на 3513822, у тому числі за основним платежем на 1905601 грн., та з податку на додану вартість на 2286727 грн., утому числі за основним платежем на 1524485 грн.

Спірні податкові повідомлення рішення складено на підставі акту позапланової перевірки позивача від 07.11.2008р. № 2365/23-5/31134982.

Головним порушенням податкового законодавства, виявленим під час проведення перевірки від 07.11.2008р. було те, що позивач до складу валових витрат та податкового кредиту відніс витрати по операціям з ТОВ “ДРВ Будопт”, проведення яких частково не підтверджено під час проведення зустрічної перевірки із зазначеним вище субєктом підприємницької діяльності.

У судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.2008р. №№ 0005682301/0, 0005692301/0 посилаючись на те що висновок акту перевірки від 07.11.2008р. базується лише на поясненнях посадових осіб ТОВ “ДРВ Будопт”та відсутністю у постачальника бухгалтерського та податкового обліку з цього питання. На думку позивача, зазначене не може бути доказом відсутності спірних операцій взагалі.

Підтвердити наявність проведення спірних операцій власними бухгалтерськими документами позивач не може у звязку з викраденням бухгалтерських документів за 2007 рік та 1 квартал 2008р.

Позивач наголошує, що перевірка від 17.11.2008р. охоплювала ті періоди по тим же податкам, що й перевірка від 25.06.2008р., акт № 2042/23-5/31134982. Позивач вважає, що існування первинних документів, оформлених належним чином у повній мірі підтверджено перевіркою від 25.06.2008р., тому що факт існування відносин з ТОВ “ДРВ Будопт”став предметом подальших досліджень відповідача.

Відповідач проти позову заперечує і вважає, що при проведені перевірки від 07.11.2008р. ним витримано всі законодавчі процедури та норми, які необхідно для проведення цієї перевірки. За поясненням відповідача у період проведення планової перевірки у травні 2008 року виникла потреба у проведені перевірки взаємовідносин з одним із основних постачальників позивача ТОВ “ДРВ Будопт”. У ході проведення перевірки не підтверджено існування окремих господарських операцій позивача із зазначеним вище підприємством. Вказані операції позивач не підтвердив власними бухгалтерськими та податковими документами і розрахунками. Посилаючись на пп. 5.3.9. п 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. № 334/97-ВР (далі Закон № 334/97-ВР) та пп.7.26. п.7.2. пп.7.4.1. п 7.4. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1999р. № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) відповідач вважає, що позивач не мав право на віднесення сум до складу валових витрат, а ПДВ - до податкового кредиту, по операціям, які не підтверджені відповідними документами та зустрічною перевіркою постачальника цих товарів (робіт, послуг), що і стало підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити у звязку із наступними обставинами.

З метою організації контролю за повним та своєчасним надходженням податків та обовязкових платежів до бюджету та державних цільових фондів відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. Результати перевірки були оформлені актом від 25.06.2008р. № 2042/23-5/31134962. За результатами проведеної перевірки відповідачем було направлено запити на підтвердження господарських звязків з постачальниками товарів (робіт, послуг), документи по яких і були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий період.

За результати проведених перевірок взаємозвязків позивача з постачальниками товарів (робіт, послуг) відповідачем було встановлено, що позивачем протягом 2007 року неправомірно включено до валових витрат витрати на придбання товарів у ТОВ “ДРВ Будопт”на загальну суму 3536535,22 грн. та до податкового кредиту, сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість на користь ТОВ “ДРВ Будопт”у сумі 1524787,83 грн. Підставою для винесення зазначеного висновку стало те, що дані бухгалтерського та податкового обліку ТОВ “ДРВ Будопт”не підтверджують існування господарських звязків з позивачем на зазначені вище обєми поставки товарів (робіт, послуг) та нарахування податку на додану вартість по зазначеним операціям.

Під час проведення позапланової перевірки від 07.11.2008р. позивач не підтвердив дані власного бухгалтерського та податкового обліків і податкової звітності відповідними документами та розрахунками, посилаючись на їх викрадення невизначеними особами.

У судовому засіданні позивачем надано постанову “Про відмову у порушені кримінальної справи”від 05.07.2008р. за фактом викрадення його бухгалтерських документів невизначеними особами.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999р. N 996-XIV підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Згідно Наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України “Про затвердження Переліку типових документів”від 20.07.1998 року N 41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.1998 р. за N 576/3016 для первинних бухгалтерських документів що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.)встановлений обовязків термін їх зберігання три роки з моменту надходження до відповідного субєкту господарської діяльності.

Таким чином позивач в порушення вищезгаданих норм законодавства України не забезпечив зберігання бухгалтерських та податкових документів, які слугували підставою для ведення його бухгалтерського та податкового обліку, а при втраті цих документів не забезпечив їх відновлення в обсязі достатньому для підтвердження валових витрат та податкового кредиту за перевіряємий відповідачем період.

Відповідно до ст. 5 № 334/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду.

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

У судовому засіданні представники позивача підтвердили, що у них відсутні будь-які документи первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували господарські відносини із ТОВ “ДРВ Будопт”і відновити їх немає можливості. Тобто у підприємства відсутні будь-які правові підстави для віднесення спірних сум до валових витрат та податкового кредиту.

Суд не приймає як докази проведення господарських операцій із ТОВ “ДРВ Будопт”надані позивачем банківські виписки про зняття готівки із рахунка підприємства, копії журналу-ордеру по рахунку 3721 “Розрахунки із підзвітними особами у національній валюті”, оскільки всі ці документи не мають прямого звязку із ТОВ “ДРВ Будопт”.

Крім того, у дослідженому у судовому засіданні додатку № 5 “Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”до податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2008 року, відсутнє ТОВ “ДРВ Будопт”.

В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач не мав законодавчих підстав для проведення позапланової перевірки від 07.11.2008р. При цьому позивач посилається на те, що позапланова перевірка щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ “ДРВ Будопт”повинна була бути проведена на підставі судового рішення, а не рішення керівника податкового органу.

При розгляді цього питання суд виходить з того, що органи податкової служби України, у дані справі відповідач, відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ ) здійснює контроль за повним та своєчасним надходженням податків та обовязкових платежів до бюджету та державних цільових фондів. При організації контролю відповідач має діяти в межах наданих йому законодавчих повноважень. Однією із форм організації контролю за Законом №509-ХІІ є проведенні планових та позапланових перевірок.

Підставою для проведення позапланової перевірки позивача від 07.11.2008р. слугувала наявність у відповідача потреби у підтверджені відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “ДРВ Будопт”.

Відповідно до ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ відповідач має право на проведення позапланової перевірки у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту, при цьому рішення про проведення цієї перевірки приймається керівником податкового органу.

При розгляді справи суду надано лист відповідача від 29.09.2008р. № 21226/10/23-405, у якому позивач під розпис запрошувався до податкової інспекції для надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємозвязків з ТОВ “ДРВ Будопт”. Суду не надано доказів направлення позивачем до органів ДПІ відповідних документів в установлений законом десятиденний термін і тому суд вважає, що у відповідача були всі підстави для проведення позапланової перевірки позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватної виробничо-торгівельної фірми "Промсировина" є безпідставними та необгрунтованими, а дії ДПІ у м. Херсоні законними.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Відмовити приватній виробничо-торгівельній фірмі "Промсировина" у задоволенні позовних вимог до державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним податкових повідомленнь - рішеннь №0005682301/0 від 17.11.2008р. та № 0005692301/0 від 17.11.2008р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 серпня 2009 р. .

Суддя Попов В.Ф.