Рішення № 44377524, 15.02.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2012 Справа №1915/2009/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Братасюка В.М.

при секретарі судового засідання: Філіпенко Ю.Ю.

розглянувши в порядку ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»в особі Тернопільського ЦРВ ПАТ «Мегабанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Мегабанк»в особі Тернопільського ЦРВ ПАТ «Мегабанк», надалі позивач, звернулося до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, надалі відповідач, у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №08-19ПВ/2007 від 05.06.2007 року в сумі 359 094,72 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, як поручителем позичальника за кредитним договором, покладених на нього умовами кредитного договору зобов’язань щодо своєчасної сплати сум кредиту, а також договору поруки, у зв’язку з чим просить стягнути зазначену заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак надіслав заяву в якій просить розглядати справу за відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак представник відповідача надіслав заяву в якій просить розглядати справу за відсутності представника ОСОБА_1

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення акціонерів ВАТ «Мегабанк», оформленого протоколом № 57 від 21.08.2009 року, найменування позивача змінено на Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Мегабанк»

05.06.2007 року між позивачем та позичальником ОСОБА_2 укладено кредитний договір №08-19ПВ/2007, згідно умов якого ОСОБА_2 були надані грошові кошти в розмірі 47 000 доларів США строком до 04.06.2012 року із сплатою процентів за користування коштами з розрахунку 14,50 % річних.

Відповідно до листа № 05/360-1 від 21.08.2008 року розмір процентів за Кредитним договором з 29.08.2008 року було збільшено до 15 процентів річних.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за договором кредиту банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

ВАТ «Мегабанк» виконав свої зобов’язання згідно з договором та видав ОСОБА_2 кредит в сумі 47 000 доларів США, що стверджується заявою на видачу готівки від 07.06.2007 року.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. кредитного договору сторони передбачили, що за користування кредитом понад строк встановлений п.1.1., 3.2.1 договору та\або недотримання строків сплати нарахованих процентів позивальник зобов’язувався сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №08-19ПВ/2007 від 05.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 10-19ПВ/2007-п від 07.06.2007 року відповідно, за умовами якого, поручитель зобов’язується перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_2 в повному обсязі зобов’язань, що випливають з кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно пункту 2.1.2 договору поруки у разі одержання від кредитора вимоги про виконання обов'язків за кредитним договором поручитель зобов'язуєгься не пізніше ніж у 3-денний строк сплатити кредитору відповідну заборгованість.

25.02.2009 року позивач направив відповідачу досудове попередження №04/124 в рекомендованому листі №4600103323454, який відповідач отримав 12.03.2009 року, однак заборгованості не сплатив та жодної відповіді не надав.

Згідно п. 7.2. кредитного договору позичальник зобов’язувався сплачувати банку штраф у розмірі 10 процентів від суми несвоєчасно сплачених процентів.

Проте, ОСОБА_2 здійснював погашення кредиту неналежним чином, а тому ПАТ «Мегабанк»звернувся в Тернопільський міськрайонннй суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості, неустойки за ним та звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до рішення у справі № 2-775/10 від 04.10.2010 року Тернопільського міськрайонного суду, позовні вимоги ПАТ «Мегабанк»задоволено у повному обсязі, однак судом встановлено, що цим же рішенням суду, що набрало законної сили, спірний договір кредиту від 05 червня 2007 року за №08-19ПВ/2007 –розірвано .

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання кредитного договору зобов’язання сторін припиняються.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. (ч.1 ст. 559 ЦК України).

Відтак очевидно, що з набранням законної сили рішення Тернопільського міськрайонного суду від 04.10.2010 року у справі № 2-775/10, яким спірний договір кредиту від 05 червня 2007 року за №08-19ПВ/2007, укладений між позивачем та позичальником ОСОБА_2, розірвано, порука ОСОБА_1 є припинено в силу закону з моменту припинення основного договору.

А тому, оскільки позов банком до ОСОБА_1, як поручителя, заявлено в квітні 2011 року, тобто уже після припинення основного зобов’язання шляхом розірвання договору кредиту за рішенням суду, суд вважає, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі та до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. ст. 526, 553, 559, 653, 1046, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», в особі Тернопільського ЦРВ ПАТ «Мегабанк»(код. 09804119 юридична адреса 61002 м. Харків, вул. Артема, 30, про стягнення заборгованості за кредитним договором №08-19ПВ/2007 від 05.06.2007 року в сумі 359 094,72 грн з ОСОБА_1 –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддяОСОБА_3