Ухвала суду № 44376789, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/800/21621/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013

у справі № 2а-4739/11/1470

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НИКТЕХЛИЗИНГ" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання позапланової перевірки незаконною.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013, позов задоволено; визнано протиправними дії Інспекції щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, оформленої актом від 21.03.2011 № 374/23-300/33310875.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що спірну невиїзну перевірку було призначено за відсутності підстав, з якими чинне законодавство пов'язує можливість її проведення.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 21.03.2011 Інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю « 1-ША Компанія» за грудень 2010 року.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 21.03.2011 № 374/23-300/33310875.

Вказана перевірка була призначена за наказом начальника Інспекції від 21.03.2011 № 506, в якому підставою її проведення вказано підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту Податкового кодексу України (далі - ПК).

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Наведені положення податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчать на користь висновку про те, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.

Перелік підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки викладений у пункті 78.1 статті 78 ПК. Однією з таких підстав визначено виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.4).

Втім під час вирішенні даного спору у судах попередніх інстанцій Інспекцією не подано будь-яких доказів щодо надсилання письмового запиту на адресу платника (позивача у справі).

Приймаючи рішення про задоволення даного позову суди зазначили, що у ході вирішення даного спору існування жодних з обставин, перелічених у пункті 78.1 статті 78 ПК, з якими Закон пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки, не підтвердилося.

Доводів на підтвердження зворотного відповідачем не представлено; зазначений висновок судів у поданій касаційній скарзі не спростовано.

Недотримання контролюючим органом законодавчо встановлених умов та підстав проведення перевірки, зокрема документальної позапланової невиїзної, об'єктивно було розцінено судами як порушення прав позивача, що обумовлює законність оскаржуваних рішень про задоволення даного позову.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 у справі № 2а-4739/11/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько