Постанова № 44376323, 19.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2929/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

19 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

представника позивача: Якубенка Д.В., Бакуліна О.Ю.,

представника відповідача: Швець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Дністровська ГАЕС" до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2010 року публічне акціонерне товариство "Дністровська ГАЕС" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000572300/2, №0000562300/2, №0000112300/2 від 27 лютого 2010 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2014 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині з прийняттям в цій частині нового рішення, виходячи з наступного.

Так, Чернівецьким окружним адміністративним судом встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Дністровська ГАЕС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р., результати якої оформлено актом №575/23-013/30149623 від 13.11.2009 р. (том 7, а. с. 1-62).

Проведеною перевіркою в діяльності позивача виявлені, у т.ч., порушення:

- ч.5 п.п. 7.4.1 п.п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, внаслідок не відображення в декларації з метою оподаткування продажу за звичайною ціною, але не нижче ціни їх придбання незавершеного будівництва Дністровської ГАЕС, основних засобів та запасів ТМЦ по яких в попередніх податкових періодах виник податковий кредит з ПДВ, занижено податкове зобов'язання з ПДВ за лютий 2009 р. на загальну суму 22006128,00 грн.;

- п.п 7.2.1 п. 7.2, п.. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження ПДВ на суму 83736,00 грн., внаслідок неправомірного включення ПАТ „Дністровська ГАЕС" до складу податкового кредиту 83736,00 грн.

- п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено суму податку на прибуток на 35169,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки (з урахуванням оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку) відповідачем 27.02.2010 р. прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме №0000572300/2 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 22089864 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 11044782 грн.; №0000562300/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35169 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 12140,8 грн.; №0000112300/2 про застосування штрафних санкцій в сумі 11038721 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції:

- в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000572300/2 виходив з того, що відповідачем під час перевірки не було встановлено, яке саме майно, (державне або корпоративне), було покращено за рахунок послуг, наданих ТОВ "Енергопром", ВАТ "Укргідропроект", ВАТ "Турбоатом", ТОВ "Мехтрансбуд", акт перевірки та додатки до нього не містять переліку такого майна, що свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення приймались на підставі припущень;

- в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000562300/2 виходив з того, що досліджені господарські операції між ПАТ "Дністровська ГАЕС" та ТОВ "УБК "Стелла", ТОВ "БК "Тайлінг" носили реальний (товарний характер), у зв'язку із чим позивач мав право відносити до складу валових витрат витрати здійсненні у зв'язку із придбанням послуг та відповідно за рахунок цих операцій формувати податковий кредит;

- в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000112300/2 виходив з того, що доказів декларування позивачем переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, матеріали справи не містять, а доводи податкового органу в цій частині, як було встановлено вище, є необґрунтованими.

Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2014 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що судами попередніх інстанцій при вирішені даної адміністративної справи не було з'ясовано за рахунок яких саме коштів (інвестиційної надбавки в якості забезпечення державного фінансування чи за рахунок коштів підприємства) здійснювалось будівництво спірних об'єктів, та які з них, відповідно, передані на баланс ВАТ "Укргідроенерго", а які залишились на балансі позивача, та відповідно не встановлено обґрунтованості формування ПАТ "Дністровська ГАЕС" податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000572300/2 від 27 лютого 2010 року, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом, 15 січня 2002 року між ВАТ "Дністровська ГАЕС" (Замовник) та ТОВ "Енергопром" (Генпідрядник) укладено генеральний підрядний контракт №3 на будівництво Дністровської гідроакумулюючої електростанції (том 16, а. с. 26-34).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Контракту Замовник і Генпідрядник вступають у довгострокові виробничо-господарські взаємовідносини з метою будівництва і введення в експлуатацію Об'єкту (Дністровської гідроакумулюючої електростанції). Згідно з п. 3.1 Контракту ціна предмету контракту складає 2067910000 грн. у відповідності із зведенням витрат та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва.

Згідно зі звітом ТОВ "Аудиторсько-консалтингова група "ЕКСПЕРТ" №03-08/59/401/494 від 23 червня 2008 року за період діяльності ПАТ "Дністровська ГАЕС" фінансування будівництва Дністровської ГАЕС здійснювалось за рахунок держави (509406 тис. грн.) та за рахунок інших надходжень (155220 тис. грн.) (том 13, а. с. 142-156).

Документальною перевіркою встановлено, що протягом 2007-2008 років сума податкового кредиту з ПДВ в частині витрат, понесених на капітальне будівництво Дністровської ГАЕС, становить 22006128 грн., а саме: за наступними постачальниками:

- ТОВ "Енергопром" на загальну суму 114146893 грн., в тому числі ПДВ - 19023981 грн.;

- ВАТ "Укргідропроект" на загальну суму 17490430 грн. в тому числі ПДВ - 2915071 грн.;

- ВАТ "Турбоатом" на загальну суму 300000 грн., в тому числі ПДВ - 50000 грн.;

- ТОВ "Мехтрансбуд" на загальну суму 102455 грн., в тому числі ПДВ - 17076 грн.

В додатку до акту перевірки наведено перелік податкових накладних, виданих зазначеними контрагентами, досліджених податковим органом під час проведення перевірки, якими підтверджуються витрати, понесені позивачем на капітальне будівництво Дністровської ГАЕС за липень-грудень 2007 року та січень 2008 року.

Вказані податкові накладні долучені до матеріалів справи (том 16, а. с. 67-140).

Судом досліджено вказані податкові накладні та встановлено, що контрагентами позивача - ТОВ "Енергопром", ВАТ "Укргідроенерго", ВАТ "Турбоатом" та ТОВ "Мехтрансбуд" - здійснювались будівельно-монтажні, проектно-вишукувальні роботи, придбання обладнання, автопослуг, вартість яких віднесена на збільшення вартості об'єкту незавершеного будівництва Дністровської ГАЕС.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи положення наведеної норми, чинної станом на час виникнення спірних правовідносин, ПАТ "Дністровська ГАЕС" мала право на формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Енергопром", ВАТ "Укргідроенерго", ВАТ "Турбоатом" та ТОВ "Мехтрансбуд".

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу державного майна на баланс ВАТ "Укргідроенерго" від 10.12.2008 року №1595, наказу Міністерства палива та енергетики України від 21.01.2009 року №22 та згідно з рішенням комісії з приймання-передачі державного майна з балансу ВАТ "Дністровська ГАЕС" на баланс ВАТ "Укргідроенерго", ВАТ "Дністровська ГАЕС" передало, а ВАТ "Укргідроенерго" прийняло на баланс майно, що обліковується в Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності в кількості 93 об'єкти залишковою балансовою вартістю станом на 01.01.2009 року 1089821303,08 грн.

Факт передачі вказаного майна підтверджується актом приймання-передачі від 27 січня 2009 року (том 7, а. с. 142-147).

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується протоколом позачергових зборів акціонерів ВАТ "Дністровська ГАЕС" від 25.11.2008 року, довідкою Рахункової палати України №04-10/17 від 25.06.2011 року, 93 об'єкти, що були передані з балансу ВАТ "Дністровська ГАЕС" на баланс ВАТ "Укргідроенерго", є об'єктами державної власності та були створені за рахунок державних коштів (том 1, а. с. 204-211).

Проведеною перевіркою встановлено та не заперечується сторонами у справі, що операцію з передачі майна ВАТ "Дністровська ГАЕС" не включило до оподаткування податком на додану вартість, керуючись п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.

Це положення поширюється на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

ПАТ "Дністровська ГАЕС" сформувало податковий кредит по роботам, які виконувались ТОВ "Енергопром", ВАТ "Укргідроенерго", ВАТ "Турбоатом", ТОВ "Мехтрансбуд", та вартість яких віднесена на збільшення вартості об'єкту незавершеного будівництва Дністровської ГАЕС.

В подальшому, як встановлено судом, майно, вартість якого була збільшена за рахунок придбаних робіт та послуг, передано з балансу ПАТ "Дністровська ГАЕС" на баланс ВАТ "Укргідроенерго" по операції, яка не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

За таких обставин, відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПАТ "Дністровська ГАЕС" зобов'язане було нарахувати податкове зобов'язання з умовного продажу придбаних товарів та послуг.

Вказана операція не була проведена позивачем, що стало підставою для висновків податкового органу про заниження ПАТ "Дністровська ГАЕС" податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 22006128 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000572300/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22089864 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 11044782 грн.

Матеріали справи містять висновок судово-економічної експертизи №902 від 31 жовтня 2011 року, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз (том 1, а. с. 150-170) та висновок судово-економічної експертизи №5405/5406/12-45 від 28 грудня 2012 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (том 13, а. с. 111-125).

Експертами направлялись клопотання про надання в розпорядження експертів належним чином оформлених документів Дністровської ГАЕС, в тому числі: договорів та первинних документів (накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних) на поставку від ТОВ "Енергопром", ВАТ "Укргідроенерго", ВАТ "Турбоатом", ТОВ "Мехтрансбуд" товарів (робіт, послуг) за червень 2007 року - грудень 2008 року, відомостей аналітичного обліку майна, зазначеного в акті приймання-передачі від 27.01.2009 року.

Документи, зазначені у клопотаннях експертів, позивачем надані не були.

Згідно з висновками експертів у зв'язку з відсутністю усіх необхідних документів у матеріалах справи та ненаданням додаткових документів на вимогу експерта, проведення повного та обґрунтованого дослідження для надання відповіді на поставлені питання є неможливим.

Таким чином, вказані вище висновки не є належними доказами, з яких можливо достовірно та об'єктивно встановити, за рахунок яких коштів (інвестиційної надбавки в якості забезпечення державного фінансування чи за рахунок коштів підприємства) здійснювалось будівництво основних фондів, та які з них, відповідно, передані на баланс ВАТ "Укргідроенерго", а які залишились на балансі позивача.

Під час апеляційного розгляду судом неодноразово пропонувалось позивачу надати додаткові докази на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

З пояснень представника позивача встановлено, що витрати, з яких сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, були понесені на спорудження основних фондів, що підтверджується зазначеним в аудиторському звіті ТОВ "Аудиторсько-консалтингова група "ЕКСПЕРТ" переліком майна, набутого товариством за власні кошти.

Колегія суддів вважає, що вказаний аудиторський звіт не є належним доказом, який підтверджує формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям зі спорудження основних фондів, які залишились на балансі позивача та були споруджені за рахунок власних коштів підприємства, оскільки ідентифікувати такі основні фонди із зазначеного звіту неможливо.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0000572300/2 від 27.02.2010 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №0000562300/2 від 27 лютого 2010 року, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2009 р. між ПАТ "Дністровська ГАЕС" та ТОВ "БК "Тайлінг" укладено договір підряду №318 щодо проведення електромонтажних робіт.

Виконання умов вказаного договору підтверджується актом приймання виконаних робіт за березень 2009 р. форми №КБ-2в, рахунком-фактурою №0012/03 від 12.03.2009 р., податковими накладними №225/244 від 12.03.2009 р., №1000 від 29.04.2009 р., актом виконаних робіт (послуг) №1000 від 29.04.2009 р., актом виконаних робіт б/н (том 16 а. с. 141-153).

24.02.2009 р. між ПАТ "Дністровська ГАЕС" та ТОВ "УБК "Стелла" укладено договір підряду №345, згідно з умовами якого підрядник зобов'язувався виготовити проектно-кошторисну документацію і, після її затвердження відповідно до чинного законодавства України, отримати дозвіл та виконати роботи з капітального ремонту приміщень головного щита управління відповідно до календарного графіку виконання робіт.

Виконання умов договору підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2009 р. форми №КБ-2в, податковими накладними №968 від 08.07.2009 р., №244 від 24.02.2009 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2009 року форми №КБ-3, платіжним дорученням №92 від 08.07.2009 р. (том 16, а. с.159-183).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання послуг, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

На момент реалізації господарських операцій, ТОВ "УБК "Стелла" та ТОВ "БК "Тайлінг" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками ПДВ, а отже володіли необхідною податковою правосуб'єктністю, що надавало право позивачу за рахунок операцій з ними формувати податковий кредит з ПДВ та витрати. Електромонтажні роботи та роботи з капітального ремонту приміщень головного щита пов'язані з господарською діяльністю ПАТ "Дінстровська ГАЕС".

Як встановлено судом з акту перевірки, підставою для висновків податкового органу про те, що правочини між ТОВ "БК "Тайлінг", ТОВ "УБК "Стелла" та ВАТ "Дністровська ГАЕС" не були спрямовані на реальне настання наслідків, стали отримані від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акт про факт незнаходження ТОВ "УБК "Стелла" за місцем реєстрації та пояснення, відібрані працівниками Новоселицької МДПІ у ОСОБА_5 - директора та засновника ТОВ "УБК "Стелла" згідно з установчими документами, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - посадових осіб ТОВ "БК "Тайлінг".

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним витрат до валових витрат, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру таких витрат.

Крім того, колегія суддів при розгляді справи також враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, в розумінні КАС України належним доказом вчинення злочину є вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією до матеріалів справи не долучено вироку у кримінальному провадженні щодо створення ТОВ "БК "Тайлінг" та ТОВ "УБК "Стелла" як фіктивних підприємств, створення яких спрямовано на формування податкової вигоди платниками податків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000562300/2 від 27 лютого 2010 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині правомірності податкового повідомлення-рішення №0000112300/2 від 27.02.2010 року, колегія суддів виходить з наступного.

Вказаним рішенням до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 11038721 грн., яка передбачена пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З аналізу вказаної норми слідує, що для застосування штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків передбачено дві умови, а саме:

1) засудження платника податків (посадової особи платника податків) за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків;

2) декларування платником податків переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах.

Так, в матеріалах справи містяться: постанова Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14 грудня 2010 року, якою головного бухгалтера ВАТ "Дністровська ГАЕС" ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.367 КК України (том 15, а. с. 100); постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області майора ПМ ОСОБА_9 від 04.11.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно головного бухгалтера ВАТ "Дністровська ГАЕС" ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (том 15, а. с. 101-107), та про відмову в порушенні кримінальної справи відносно головного бухгалтера ВАТ "Дністровська ГАЕС" ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України від 03.11.2010р. та 04.11.2010 р. (том 15, а. с. 108-111).

Належних та допустимих доказів на підтвердження засудження платника податків або його посадової чи службової особи за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків (вироку суду, що набрав законної сили) матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи також не містять доказів на підтвердження декларування платником податків переоцінених або недооцінених об'єктів податкування.

Так, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для визначення контролюючим органом позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22089864 грн. стало ненарахування платником податків грошового зобов'язання з умовного продажу товарів по операції з передачі державного майна з балансу ВАТ "Дністровська ГАЕС" на баланс ВАТ "Укргідроенерго".

При цьому, ані проведеною перевіркою, ані судом під час розгляду даної адміністративної справи не встановлено декларування позивачем недооцінених або переоцінених об'єктів оподаткування.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що за наслідками перевірки було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 22089864 грн. основного платежу, вказана сума підпадає під визначення "великий розмір коштів", щодо яких застосовується норма п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів не заперечує таких обставин, однак зазначає, що для застосування п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заниження податкового зобов'язання у великих розмірах повинно були пов'язано з декларуванням позивачем недооцінених або переоцінених об'єктів оподаткування, чого судом під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112300/2 від 27.02.2010 року.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №0000572300/2 від 27 лютого 2010 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №0000572300/2 від 27 лютого 2010 року відмовити.

В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 травня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.