Ухвала суду № 44376201, 19.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р.Справа № 820/1910/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін : позивача - Бут Ю.В., відповідача - Кравченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1910/15

за позовом Приватного підприємства "Альватрейдінг"

до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Приватне підприємство "Альватрейдінг" (далі - позивач, ПП "Альватрейдінг"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Чернігівська митниця), в якому просив суд скасувати Рішення Чернігівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00057 Чернігівської митниці Міндоходів.

Протокольною ухвалою суду було замінено відповідача - Чернігівську митницю Міністерства доходів і зборів України на належного відповідача - Чернігівську митницю ДФС.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1910/15 адміністративний позов Приватного підприємства "Альватрейдінг" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року.

Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00057 Чернігівської митниці ДФС.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Приватного підприємства "Альватрейдінг" (адреса: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 29, кім. 10, код ЄДРПОУ: 39334823) 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що в порушення ч.2 ст.53 Митного кодексу України позивачем при митному оформленні товару, за наслідками якого прийнято оскаржувані рішення, не було подано до митного органу страхових документів та документів про вартість страхування, що унеможливлювало, на думку митниці, провести розмитнення товару за ціною договору. Крім того, на контракті від 22.09.2014 року № AL22/09/14 відсутній підпис постачальника, прайс-лист не містив інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, тому він не міг бути прийнятий до уваги як додаткова цінова інформація для підтвердження задекларованого рівня митної вартості товару. Звіт про оцінку від 18.02.2015 року № 04-04/02/22 не містив інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України. Перелічені вище обставини свідчать, за твердженням апелянта, про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В результаті проведених консультацій з декларантом останнім не було надано додаткові документи, які б могли бути враховані митницею при прийнятті рішення.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1910/15, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні та в наданих до суду письмових запереченнях просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції -без змін. Стверджує, що позивачем при заявленні товару до митного декларування було надано усі документи, що підтверджують вартість товару, визначену за першим з методів, визначених статтею 266 Митного кодексу України (за ціною контракту). Пояснив, що позивач не мав змоги надати при розмитненні товару страхових документів та документів про вартість страхування, оскільки страхування товару не проводилося. Усі інші надані документи, на думку представника позивача, розбіжностей не мали, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, і надавали змогу митниці провести митне оформлення товару за ціною угоди.

З огляду на викладене, вважає необґрунтованим визначення відповідачем митної вартості ввезеного позивачем товару за 6-м (резервним) методом, а спірне рішення про визначення митної вартості №102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00057 - такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.09.2014 року між Приватним підприємством "Альватрейдінг" (в якості Покупця) та CHANGXING KINGKE IMPORT&EXPORT CO., LTD (в якості Постачальника) укладено Контракт № ALK22/09/14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту.

Відповідно до статей 2, 3, 4 Контракту № ALK22/09/14 від 22.09.2014 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється у повній відповідності з "Інкотермс 2010". Умови поставки для кожної окремої партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі. Ціна за одиницю товару узгоджується та установлюється в рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару. Валютою контракту є долар США.

На виконання умов контракту №ALK22/09/14 від 22.09.2014 року на митну територію України відповідно до Інвойсу №ALK200321 від 07.01.2015 року та пакувального листа до зазначеного інвойсу було ввезено товар "запасні частини для велосипедів" за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", одержувачем якого є позивач.

До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом №ALK22/09/14 від 22 вересня 2014 року, прибув 17 лютого 2015 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден груп ЛТД», який відповідно до умов Договору №19/11-172 на транспортно-експедиторське обслуговування від 19 листопада 2014 року, укладеного між Приватним підприємством «Альватрейдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден груп ЛТД», надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику Приватному підприємству «Альфа-профі» для доправлення його до Чернігівської митниці Міндоходів для митного оформлення (випуску) товарів.

З метою митного оформлення вказаного товару, 18.02.2015 року декларантом Приватного підприємства "Альватрейдінг" подано до Чернігівської митниці Міндоходів митну декларацію за формою МД-2 №102110000.2015.020767 від 18.02.2015 р., якою задекларовано імпорт запасних частин для велосипедів у кількості 48 466 одиниць на загальну митну вартість 41 910,74 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем подано пакет товаросупровідних та комерційних документів.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною контракту.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 41 910,74 доларів США (1104713,17 грн.) за 37 054,00 кг (нетто) товару, в тому числі у вартість входить і оплата транспортних послуг на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв рішення про коригування вартості товарів №102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року, яким підвищив митну вартість товару до 69661,53 доларів США, що збільшило вартість за одиницю митного оформлення та загальну митну вартість товару.

Також Чернігівською митницею Міндоходів 18.02.2015 року складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00057.

Не погодившись з прийнятими рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови Митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00057, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтями 51, 52 МК України визначення митної вартості під час її декларування віднесено до компетенції декларанта. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість або приймає письмове рішення про її коригування.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Матеріалами справи підтверджено, що норми ч. 1 та 2 ст. 53 МК України позивачем виконано у повному обсязі.

Так, для митного оформлення позивачем подано весь пакет товаросупровідних та комерційних документів, а саме: Контракт №АLК22/09/14 від 22 вересня 2014 року; Додаткову угоду №4 до Контракту №АLК22/09/14 від 22 вересня 2014 року та від 06 січня 2015 року; Додаткову угоду №5 до Контракту №АLК22/09/14 від 22 вересня 2014 року та від 08 січня 2015 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну №3153 від 17 лютого 2015 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну №3153/1 від 17 лютого 2015 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну №3153/2 від 17 лютого 2015 року; Коносамент ВSG15010121А від 07 січня 2015 року; Видаткову накладну № 5 від 24.12.2014 року; Податкову накладну № 11 від 24.12.2014 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № CBI23DEC14 від 25.10.2014 року, Калькуляцію №АLК200321/2 від 20 січня 2015 року; Декларацію про походження товару №АLК200321 від 07 січня 2015 року; Пакувальний лист до інвойсу № АLК200321 від 07 січня 2015 року; Акт про зважування вантажів №б/н від 16 лютого 2015 року; Видаткову накладну №АLК200321 /01 від 06 січня 2015 року; Відвантажувальну специфікацію №АLК200321/01 від 08 січня 2015 року; Звіт про оцінку майна №04-04/02/22 від 18 лютого 2015 року; Договір про надання послуг митного брокера № 11/11-14 від.11.11.2014 року, Договір (контракт) про перевезення № 19/11-172; Інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю № 2761 від 07.01.2015 року; Лист №1.26/1 від 26 січня 2015 року; Лист №2.26/1 від 26 січня 2015 року; Лист №3.12 від 03 грудня 2014 року; Лист №АLК013 5/200321 від 19 січня 2015 року; Лист №АLК0139/200321 від 20 січня 2015 року; Лист №АLК0142/200321 від 21 січня 2015 року; Прайс-лист № АLK 483 від 26 грудня 2015року; Копія митної декларації країни відправлення № 22320140812489909 від 07.01.2015 року.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В ході митного оформлення товару, як вказує апелянт, посадовою особою Чернігівської митниці витребувані додаткові документи засобами електронного зв'язку для визначення митної вартості товару згідно з ст. 53 Митного кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що представник відповідача в судовому засіданні не зміг зазначити, які саме документи витребовувалися у декларанта, та не надав доказів вчинення вказаних дій митницею.

З усних пояснень представника відповідача колегією суддів з'ясовано, що витребовувалися документи щодо страхування товару.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представником відповідача декларантом додатково було подано повідомленням CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD №АLKО142/200321 від 21 січня 2015 року, яким Приватне підприємство "Альватрейдінг" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом № АLК200321 від 07 січня 2015 року, в контейнерах TCKU9822154, CLHU8968187 та APHU7054176 страхування вантажу не здійснювалося.

Отже, позивачем було надано митному органу всі документи, що підтверджували заявлену митну вартість.

Щодо посилань Чернігівської митниці на ту обставину, що ПП "Альватрейдінг" заявлені не повні відомості про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме не підтверджені складові митної вартості, що передбачені умовами поставки CFR, колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до Інкотермс - 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Як вбачається з інвойсу №АLK200321 від 07 січня 2015 року, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD від 19 січня 2015 року в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі № ALK.200321 від 07 січня 2015 року. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція, надана CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD 20 січня 2015 року за № ALK 200321/2.

Також, оскільки умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, СHANGXING KINGKE IMPORT&ЕХРОRТ СО.,LTD як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPORT CO., LTD №АLKО142/200321 від 21 січня 2015 року, яким Приватне підприємство "Альватрейдінг" було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом № АЬК200321 від 07 січня 2015 року, в контейнерах TCKU9822154, CLHU8968187 та APHU7054176 страхування вантажу не здійснювалося.

Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, ПП "Альватрейдінг" не понесло.

Отже, враховуючи вказані обставини, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту №АLК22/09/14 від 22.09.2014 року за інвойсом № АLK200321 від 07 січня 2015 року, такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Щодо доводів відповідача про те, що прайс-лист наданий не виробником товару CHAMPION BICYCLE INDUSTRIAL CO., LIMITED, а постачальником CHANGXING KINGKE IMPORTgEXPO не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція, колегія суддів зауважує, що вказане впливає на визначення митної вартості товару, а тому не може бути підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які було поставлено за умовами Контракту №ALK22/09/14 від 22.09.2014 року. Крім того, зі змісту вказаного документу вбачається дата складання калькуляції (07.01.2015р.), відносно якого контракту складена калькуляція (№АLК22/09/14 від 22.09.2014 року) та період виробництва товару ( з 01.09.2014р. по 25.12.2014р.).

Щодо посилання Чернігівської митниці ДФС на ту обставину, що на Контракті №ALK22/09/14 від 22 вересня 2014 року відсутні підписи постачальника, колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України вказує на можливість використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного та іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису. В зв'язку з чим, при укладенні Контракту №ALK22/09/14 від 22 вересня 2014 року з боку постачальника CHANGXING KINGKE IMPORT&EXPORT CO.,LTD. було використано факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої на укладання договорів.

Стосовно посилання відповідача на той факт, що звіт про оцінку майна №04-04/04/23 від 18.02.2015 року не містить інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, колегія суддів зауважує на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-ІІІ від 12.07.2001 р., оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Колегія суддів зазначає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що вказані відповідачем обставини не впливають на визначення складових митної вартості товарів.

Відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в поданих документах зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або, що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає на те, що право на витребування додаткових документів виникає у митного органу лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, підстав для якого в даному випадку не встановлено.

Також, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання всіх вимог щодо застосування митного законодавства.

Відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості товару та необхідності надання декларантом додаткових документів, а також не обґрунтована неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Натомість, як вже було зазначено, при здійсненні митного оформлення товару позивачем були надані всі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для митного оформлення товару за ціною договору, і дотримані всі умови, визначені ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 22 ст. 58 МК України банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, повинні містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Колегія суддів зазначає, що подані при митному оформленні платіжні документи надають можливість в повній мірі ідентифікувати товар, вказаний в таких документах, з оцінюваним товаром, що ввозився на виконання контракту № ALK22/09/14 від 22.09.2014 року.

Подані позивачем документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК.

Крім того, необхідно зауважити на те, що згідно з ст. 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим законом, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Інших переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано.

Щодо посилань відповідача на те, що згідно з інформацією спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України найменша митна вартість товару на ідентичний товар значно перевищує заявлену декларантом, колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Митним кодексом України передбачено можливість проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 4 ст. 319 Митного кодексу України). Але, у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо характеристики товарів та методів її визначення, а відповідно інформація з вказаної бази не може бути домінуючою обставиною, яка впливає на прийняття таких рішень митним органом.

Також, Митним кодексом України надано право відповідачу з метою встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у рамках процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначити митну вартість поставленого товару. В ході розгляду справи відповідач не надавав доказів, які свідчать про використання своїх повноважень, передбачених у главі 50 Митного кодексу України "Митні експертизи".

Також митний орган не довів і неможливості застосування попередніх методів для визначення митної вартості.

Визначивши митну вартість за резервним методом без послідовного застосування попередніх методів, митний орган виходив з неможливості послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, основи для віднімання (додавання) вартості, не зазначаючи будь-якого обґрунтування неможливості їх застосування в рішенні про визначення митної вартості товарів.

Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару відповідачем за резервним методом проведене з порушенням вимог Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Чернігівською митницею не доведено правомірності Рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000049/2 від 18 лютого 2015 року та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00057, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо їх скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2015р. по справі № 820/1910/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 25.05.2015 р.