Ухвала суду № 44376054, 20.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р.Справа № 820/17945/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 820/17945/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27 жовтня 2014 року, позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просив суд: скасувати рішення про застосування штрафних санкцій №4/20-36-2114/НОМЕР_1 від 22.09.2014 року; №5/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 22.09.2014 року; №6/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №7/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №8/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №9/20-36-2114/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року та податкове повідомлення-рішення №0001262250 від 09.10.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності є роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (основний) (код КВЕД 47.29), господарську діяльність здійснює в малій архітектурній формі, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. 26.09.2014 р. отримала "Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами" №210/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 від 18.09.2014р., з якого їй стало відомо, що відбулась перевірка. На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001262250 від 09.10.2014 р. Крім того, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем рішеннями №4/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 22.09.2014 року; №5/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 22.09.2014 року; №6/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №7/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №8/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №9/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року до позивача застосовано фінансові санкції. Позивач вважає, що фактів порушень податкового законодавства допущено ним не було, перевірки взагалі не проводились, а висновки акту перевірки створені штучно та не відповідають дійсності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшла передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набула правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ЄДРПОУ НОМЕР_1 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2014 року Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за порушення ФОП ОСОБА_1 приписів чинного законодавства на підставі ст. 17 Закону № 481/95-ВР прийняті наступні рішення про застосування фінансових санкцій: рішення №4/20-36-21-14 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн. за порушення приписів статті 153 Закону № 481/95-ВР, в частині продажу слабоалкогольного напою особі, що не досягла 18 років; рішення №5/20-36-21-14 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн. за порушення приписів статті 153 Закону № 481/95-ВР, в частині продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років; рішення №6/20-36-21-14 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення приписів статті 15 Закону № 481/95-ВР стосовно здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії; рішення №7/20-36-21-14, про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення приписів статті 15 Закону № 481/95-ВР щодо здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії; рішення №8/20-36-21-14 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення приписів статті 15 Закону № 481/95-ВР в частині зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру; рішення №9/20-36-21-14 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення приписів статті 15 Закону № 481/95-ВР щодо зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру.

Вищевказані рішення були прийняті на підставі матеріалів правоохоронного органу, Орджонікідзевського РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА № 016471 від 19.06.2014, складеного за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно продавця ФОП ОСОБА_1 - громадянки ОСОБА_3; письмових пояснень неповнолітньої особи - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується копіями сторінок паспорту), письмових пояснень особи, що скоїла правопорушення: продавця ФОП ОСОБА_1 - громадянки ОСОБА_3; протоколу особистого огляду від 19.06.2014; листом ГУ Міндоходів у Харківській області від 07.07.2014 №2813/9/20-40-21-02-20, яким повідомлено, що ФОП ОСОБА_1, що здійснює діяльність в торгівельному павільйоні, розташованому за адресою АДРЕСА_1, не видавалася ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_3, обіймаючи посаду продавця в торговому павільйоні, розташованому за адресою; АДРЕСА_1, здійснила продаж двох пляшок слабоалкогольного напою "SНАКЕ" ємністю 0,33 л. та однієї пачки цигарок "Style super slims" неповнолітній особі - гр. ОСОБА_4

В протоколі про адміністративне правопорушення наявна відмітка про згоду гр. ОСОБА_3 з обставинами правопорушення, а також відсутність будь-яких зауважень та клопотань з даного питання.

В письмових поясненнях гр. ОСОБА_3, повідомила, що працює продавцем в даному торговому павільйоні на підставі трудового договору, укладеного з Позивачем. Віком гр. ОСОБА_4 не цікавилась, документи, які посвідчують вік особи, також не, вимагала. За вказаною адресою підприємницьку діяльність провадить ФОП ОСОБА_1 що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 01.01.2012.

Крім того, постановою адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 09.07.2014, якою гр. ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на останню штраф в сумі 510,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосовані штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів № 481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує вказані товари, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 6800 гривень, а у разі роздрібної торгівлі алкогольними напрями без наявності ліцензій - фінансові санкції у вигляді штрафу розміром 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених цією статтею, уповноважені приймати органи доходів і зборів.

Згідно приписів статті 15 Закону № 481/95-ВР, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, шо підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.

Враховуючи викладене, обов'язок у суб'єкта господарювання щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів виникає після отримання останнім ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у тому випадку, коли місце зберігання продукції не співпадає з місцем здійснення торгівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 не отримувала ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, отже, відповідно, не вживала заходів по внесенню місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру.

За вказане порушення абз. 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Отже, суб'єктом відповідальності за порушення приписів статей 15 та 15 3 Закону № 481/95-ВР є суб'єкт господарювання, яким організована та проводиться діяльність з продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку № 790 також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. За приписами пункту 8 Порядку № 790, рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

В той же час, однією із функцій органів доходів і зборів є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (підпункт 19.1.16 пункт 19.1 стаття 19 Податкового кодексу України).

В свою чергу, притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу - є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи доходів і зборів уповноважено застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них.

Отже, відповідачем правомірно прийняте рішення про застосування фінансових санкцій, які прийняті податковим органом на підставі матеріалів правоохоронних органів: протоколу про адміністративне правопорушення ХК № 00414403 від 11.07.2000 року, постанови адміністративної комісії Київського району при виконавчому комітеті Харківської міської ради від 09.07.2014, якою гр. ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на останню штраф в сумі 510,00 грн. - які на момент розгляду справи є чинними та не скасованими, письмових пояснень неповнолітньої особи - ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та особи, що скоїла правопорушення - гр. ОСОБА_3; протоколу особистого огляду від 19.06.14, листа ГУ Міндоходів у Харківській області від 07.07.2014р. № 2813/9/20-40-21-02-20, яким повідомлено, що ФОП ОСОБА_1, не видавалась ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001262250 від 09.10.2014 р. Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що 18.09.2014 року Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідно до наказу від 11.09.2014 рок № 329, на підставі Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України, Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", постанов Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 „Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", від 31 березня 1999 року № 500 „Про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами", від 7 серпня 2001 року № 940 „Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та справляння акцизного збору", від 30 жовтня 2008 року № 957 „Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва"; наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 24.07.02 № 218 „Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами" та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та с спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні проведено перевірку торгівельного павільйону, який розташовано за адресою АДРЕСА_1, та який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, Зеленоградський в'їзд,3).

За результатами зазначеної перевірки складено "Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами" від 18.09.2014 року №210/20-40-21-02-10/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог Закону України від 06.07.95р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:

- пункт 1 статті 3 Закону 265/95-ВР не проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на суму 28,50грн. (пачка цигарок з фільтром "Кепі" за ціною 18,00грн. та пляшка слабоалкогольного напою "Ром Кола" за ціною 10,50грн.) з не роздрукуванням розрахункового документу. За вчинення зазначеного порушення, згідно п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, передбачено застосування штрафної санкції за вчинення вперше - 1 грн;

- пункт 2 статті 3 Закону 265/95-ВР не видача розрахункового документу (чеку) на суму 28,50грн. За вчинення зазначеного порушення згідно п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР передбачено застосування штрафної санкції за вчинення вперше - 1 грн.;

- пункт 12 статті 3 Закону 265/95-ВР - ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 9367,50грн. За вчинення зазначеного порушення передбачено застосування штрафної санкції згідно ст. 20 Закону 265/95-ВР (у розмірі подвійної вартості неоподаткованих товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) 9 367,50грн.*2 = 18 735,00грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 09.10.2014 №0001262250 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18737,00грн.

Колегія суддів, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки від 18.09.2014 року №210/20-40-21-02-10/НОМЕР_1, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, встановила наступне.

Положеннями підпункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі Кодекс) визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів (підпункт 80.2.5).

На адресу ГУ Міндоходів у Харківській області надійшли матеріали адміністративного провадження за частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами") відносно громадянки ОСОБА_3, яка працює продавцем у ФОП ОСОБА_1, що підтверджує наявність визначеної чинним законодавством підстави для проведення фактичної перевірки позивача.

Враховуючи наявність обставини, визначеної підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Кодексу, керівником ГУ Міндоходів у Харківській області, прийнято рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, оформлене наказом від 11.09.2014 р. №329.

Відповідно до приписів пункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У відповідності до вимог підпункту 80.2 статті 80, підпункту 81.1 статті 81 Кодексу посадовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області, до початку проведення фактичної перевірки продавцю ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 (особі, яка фактично проводять розрахункові операції) пред'явлено копію наказу "Про проведення фактичної перевірки" від 11.09.2014 №329, направлення на проведення перевірки від 12.09.2014 року №245 та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Проте, продавець ОСОБА_3 відмовилася розписатися у направленнях на перевірку та від отримання копії наказу. Зазначений факт зафіксовано в акті від 18.09.2014 №15/20-40-21-02-40/НОМЕР_1.

В ході проведення фактичної перевірки господарської одиниці, що належить позивачу у присутності подавця ОСОБА_3, фахівцями ГУ Міндоходів у Харківській області, були встановлені товарні запаси за місцем реалізації товару (алкогольні та тютюнові вироби) на суму 9 367,50грн., які знайшли своє відображення у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації фактичних залишків ТМ-Л (додаток №3 до акту перевірки). При цьому, накладні (товарно-транспортні накладні), інші документи на ТМЦ на вказану суму, зазначені у додатку, в ході проведення перевірки надані не були.

Вказане також підтверджується поясненнями інспекторів податкового органу, які проводили перевірку - Мазура В.С. та Луняка С.Р., допитаних в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків.

У відповідності до вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені у такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Стаття 6 Закону №265/95-ВР визначає, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Крім того, пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ (далі - Закон №996-ХІУ) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Так, статтею 2 зазначеного Закону визначено, що він поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм власності, а також на представництво іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Згідно із пунктами 1, 3 і 5 статті 9 Закону №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відтак, підприємством на підставі первинних документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій (зокрема, придбання товару для подальшої реалізації), ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а підтвердити або спростувати правильність (повноту, своєчасність) такого обліку виявляється можливим лише при звірці даних обліку з первинними документами.

У відповідності до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2006р. №833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Положення статті 3 Закону № 265/95-ВР визначають обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2).

Стаття 2 Закону №265/95-ВР містить визначення розрахункової операції як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону касовий чек є розрахунковим документом, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

При цьому, пунктом 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від. 28.08.2013 № 417, визначено, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на понад суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Допущені позивачем порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР зафіксовані в акті фактичної перевірки від 18.09.2014 №210/20/40/21-02-10/НОМЕР_1. який є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення.

Колегія суддів не погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 року, яка прийнята за наслідками розгляду адміністративних матеріалів, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення ХА № 013795 від 18.09.2014р., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, то відповідно і відпали обставини, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, оскільки підставою для винесення оскаржуваного рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18737,00 грн. грн. не є протокол про адміністративне правопорушення ХА № 013795 від 18.09.2014р., а є акт перевірки № 210/20-40-21-02-10/НОМЕР_1 від 18.09.2014р.

Отже, ФОП ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження виконання в повному обсязі вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що свідчити б про відсутність встановлених перевіркою порушень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій №4/20-36-2114/НОМЕР_1 від 22.09.2014 року; №5/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 22.09.2014 року; №6/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №7/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №8/20-36-21-14/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року; №9/20-36-2114/НОМЕР_1 від 23.09.2014 року та податкове повідомлення-рішення №0001262250 від 09.10.2014 р., діяла обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015 року по справі № 820/17945/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 820/17945/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 25.05.2015 р.