Ухвала суду № 44375948, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 815/318/15

Категорія: 5.2.2

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» до Південної митниці Міндоходів, Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Південної митниці Міндоходів про коригування заявленої митної вартості №500040001/2014/410036/2 від 12 вересня 2014 року; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Південної митниці Міндоходів №500040001/2014/00190 від 12 вересня 2014 року; зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області повернути надмірно сплачені податки по ТН №500040001/2014/015660 (020 вид - 18515,22грн., 028 вид - 49991,12грн., загальною сумою 68506,34грн., на розрахунковий рахунок 26000010033543 в АБ Південний, м. Одеса МФО 328209); зобов'язання Одеської митниці ДФС подати висновок за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «УЛС Глобал» відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «УЛС Глобал» та китайською компанією «Fuji Industries Limited» укладено контракт №18/06-СН-ULS від 18 червня 2014 року. Згідно з п.п.1.1, 2.2, 3.1, 3.3 умов контракту продавець продає, а покупець купує товар згідно специфікацій чи інвойсів. Кількість товару і ціна за одиницю товару встановлюється продавцем і зазначається в специфікації чи інвойсах. Загальна вартість контракту 500000доларів США (п.3.1).

На виконання вимог контракту на адресу позивача надійшов товар «полотна трикотажні завширшки більш як 30 см».

Для здійснення митного оформлення товару, позивач 12 вересня 2014 року подав до Південної митниці вантажно-митну декларацію № 500040001/2014/015566 з зазначенням митної вартості товару на рівні 3,85доларів США за 1кг; а також документи: зовнішньоекономічний договір від 18 червня 2014 року № 04/06-СН-ULS; додаткову угоду від 01 вересня 2014 року №1; рахунок-проформу (інвойс) від 06 серпня 2014 року №06/08-14-UKR-ULS; коносамент від 11 серпня 2014 року №ККLUNB6508028 та інші товарно-супровідні документи /т.1 а.с.66-67/.

У результаті візуальної перевірки поданих декларантом документів встановлено, що у документах містяться розбіжності, а саме: у англійській редакції преамбули до контракту № 18/06-СН-ULS від 18 червня 2014 року у якості продавця зазначені дві особи: «Director Ng Ching Yu acting in accordance with its Statute and he Ms. Jane Shi reinafter referred as the Seller», у той час, як у російській редакції контракту фігурує тільки директор Ng Ching Yu; прайс лист від 01 серпня 2014 року б/н не містить відомостей про найменування товару, одиницю виміру та валюту у якій зазначена вартість товару; у прайс листі від 01 серпня 2014 року б/н та пакувальному аркуші від 06 серпня 2014 року № ККFU7471150 відсутні печатки продавця/виробника товару та підписи уповноваженої особи, що засвідчують справжність наданих документів, при цьому використані типи фірмових бланків продавця відрізняються один від одного; відповідно до п. 2.2 контракту 18/06-СН-ULS від 18 червня 2014 року кількість товару та ціна за одиницю товару визначається продавцем та визначається у специфікаціях чи інвойсах, але до митного оформлення надано проформу-інвойс від 06 серпня 2014 року №06/08-14-UKR-ULS.

У результаті недоліків встановлених під час перевірки Південна митниця Міндоходів повідомила декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 12 вересня 2014 року №12/09-2 позивач відмовився від подання додаткових документів, тому у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

12 вересня 2014 року Південною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товару №500040001/2014/410036/2 та відмову в прийнятті митної декларації, в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, згідно з п.п.23,24 ст. 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст. 52 Митного кодексу України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема, надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації (п.1); у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана (п. 7); у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування (п. 8).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органом доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у органом доходів і зборів вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ч.8 ст.55 Митного кодексу України декларант протягом 80 днів з дня випуску товарів або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався цією можливістю, таким чином відмовився від своєчасного виправлення недоліків для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач виявив розбіжності, а саме відсутні необхідні підписи контрагентів позивача. Однак, під час розгляду справи в судовому засіданні суду першої інстанції позивач визнав наявність недоліків контракту та надав лист Fuji Sndustries Limited № 337 від 09 лютого 2015 року в якому зазначено, що в преамбулі контракту допущена механічна помилка та дійсним підписантом слід вважати – директора Yq Ching Yu.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що митний орган прийняв обґрунтоване рішення про визнання митної вартості за резервним методом, при цьому зазначивши у рішенні послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Частинами 2, 3 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Так, відповідно до вищевказаних норм метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з п.5,6 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року №598 у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та митним органом була проведено шляхом обміну електронними повідомленнями консультація, про що наявні записи у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно вищевикладеного та відповідно до ст.58 Митного кодексу України за результатом проведення консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості та здійснено коригування до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено з 3,85дол. США за 1кг до 5дол. США за 1кг.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у скасуванні картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали впевненість в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору позивачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «УЛС Глобал» – залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький