Постанова № 44375889, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1122/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Домусчі С.Д.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» і реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» до реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» та ОСОБА_1 про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» звернулося до суду з позовом до реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб ТОВ «Рис України» та ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Коваленка А.О. від 11 квітня 2013 року № 1581129 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

Свої позовні вимоги ТОВ «Агро-Тріус» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційних скаргах ТОВ «Рис України» і реєстраційна служба Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області просять скасувати вищенаведену постанову як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 8 грудня 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 (власник) було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на сім років. Наведений договір був зареєстрований відділом Держкомзему в Каланчацькому районі Херсонської області 30 грудня 2011 року /а.с. 8-14/.

Рішенням відповідача від 18 березня 2013 року № 953874 було зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на вищенаведену земельну ділянку /а.с. 56, 57/.

6 березня 2012 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Рис України» договір оренди тієї ж самої земельної ділянки строком на 6 років /а.с. 60-62/.

11 квітня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Коваленком А.О. реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області було зареєстровано вищенаведене право оренди ТОВ «Рис України» за номером 581129 /а.с. 68/.

В Державному реєстрі прав на нерухоме майно право оренди вищенаведеної земельної ділянки за ТОВ «Агро-Тріус» не зареєстровано.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Коваленко А.О. реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області не був залучений судом першої інстанції в якості відповідача до розгляду даної справи.

Cуд, звертає увагу на те, що предмет цього спору (законність рішення про реєстрацію) не тотожний змісту юридичного конфлікту, який виник між позивачем та ТОВ «Рис України» (про право оренди земельних ділянок).

Враховуючи, що конфлікт між згаданими товариствами носить приватний характер, а завданням адміністративного судочинства є захист осіб від незаконних дій або рішень суб'єктів владних повноважень, то, надаючи оцінку обставинам цієї справи, необхідно досліджувати виключно питання відповідності дій державного реєстратора прямим вказівкам закону, не втручаючись у приватний спір про право.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Суд звертає увагу, що конструкція цієї норми передбачає чіткий перелік обставин, які має перевірити реєстратор, для того щоб упевнитися у відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Це означає, що підстави для розширеного тлумачення цього переліку відсутні.

З аналізу наведеної статті вбачається, що реєстратор обов'язково перевіряє відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Водночас, вимоги Закону здійснювати перевірку таких відомостей у інших базах даних (як це передбачено пунктом 8-1 частини другої статті 9 Закону № 1952-VI), не підлягають застосуванню до спірних відносин.

За правилами згаданої правової норми державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Оскільки у справі йдеться про реєстрацію похідного права, яке раніше заявником (ТОВ «Рис України») не реєструвалось, у державного реєстратора не виникло обов'язку звертатися до інших суб'єктів владних повноважень для отримання інформації щодо відповідної земельної ділянки.

Водночас, у документах, поданих заявником, не містилося інформації, яка може вважатися перешкодою для державної реєстрації права оренди.

Частиною першою статті 24 Закону № 1952-VI передбачено вичерпний перелік підстав відмови в державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4 2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рис України» подало реєстратору повний та належно оформлений пакет документів, який вимагається Законом для вчинення відповідної реєстраційної дії.

З огляду на це, а також законодавчу заборону відмовляти в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1952-VI), у державного реєстратора не було правових підстав для такої відмови.

Враховуючи, що предметом дослідження у цій справі є виключно відповідність дій реєстратора вимогам закону щодо процедури реєстрації, цей позов не може вважатися обґрунтованим.

Також суд звертає увагу на те, що позов заявлено до неналежного відповідача.

За змістом пункту 2 частини другої статті 9 Закону № 1952-IV єдиним суб'єктом, наділеним повноваженнями приймати рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, відмови в державній реєстрації, є державний реєстратор.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення про реєстрацію винесено державним реєстратором Служби Коваленко А.О., який, як суб'єкт владних повноважень, не був залучений до участі у справі.

Таким чином, Служба не є тим суб'єктом, який порушив права позивача та не є суб'єктом, до компетенції якого належить відновлення такого права.

Апеляційний суд, в силу положень статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, позбавлений можливості виправити цю помилку.

З наведених підстав у задоволенні цього позову необхідно відмовити.

Вищенаведена правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року (справа № К/800/5833/15) та від 20 січня 2015 року (справа № К/800/42956/13).

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» і реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» до реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» та ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора Коваленка Анатолія Олександровича від 11 квітня 2013 року № 1581129 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25 травня 2015 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Домусчі С.Д./

/Шеметенко Л.П./