Ухвала суду № 44375800, 25.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. Справа № 876/5518/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Бєлкіній Н.І.

з участю представника позивача: Шнира О.Б.

та відповідача: Ониська З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.09.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652210 від 16.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток в загальній сумі 339645 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки можливість зміни сторонами договору договірної ціни на товар не суперечить положенням Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000652210 від 16.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 339645 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 271716,00 грн. та штрафними санкціями - 67929,00 грн.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем безпідставно відображено у складі валових витрат проведену дооцінку вартості придбаного ріпаку, оскільки сторони при укладенні договору поставки ріпаку досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі щодо ціни договору, на час проведення такої дооцінки вказаний в договорі товар фактично був відвантажений позивачу, а тому умови договору поставки були виконані. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що у ТзОВ «Габен» відсутні були підстави для відображення збільшеної вартості ріпаку у складі валових витрат. Крім цього, позивачем не представлено до перевірки всіх необхідних первинних документів, зокрема планів та заявок на перевезення вантажу, які б підтверджували вартість наданих залізницею послуг та надавали б право позивачу відносити такі до складу валових витрат.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Ониська З.М. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Шнира О.Б. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на його правонаступника Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, щодо проведеної дооцінки ріпаку продовольчого, вказані додаткові угоди не суперечать умовам п.4.1 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 116/12 від 29.08.2012р., так як на момент їх укладення позивачем не було проведено остаточного розрахунку за придбаний товар. Щодо надання транспортних послуг, на підтвердження наданих Залізницею послуг та їх вартості позивачем долучено до матеріалів справи копії виписок з особових рахунків клієнта, довідки про надані послуги та проведені розрахунки при перевезенні вантажів, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, залізничні накладні, накопичувальні картки та податкові накладні.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень на перевірку від 22.07.2013р., виданих ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі: відповідач, ДПІ у Франківському районі), відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Габен» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.06.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт № 137/22-10/38243699 від 16.08.2013р. та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000652210 від 29.08.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 339645,00 грн., в тому числі 271716,00 грн. основного платежу та 67929,00 штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п.138.8, пп. 138.10.2, пп. 138.10.3, пп. 138.10.4, п. 138.10 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 271716,00 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року на суму 166810,00 грн., 4 квартал 2012 року на суму 104906,00 грн.

Вказані порушення вимог податкового законодавства полягають у тому, що позивачем неправомірно включено до витрат проведену дооцінку ріпаку в 3 кварталі 2012 року на загальну суму 437585,00 грн., а саме: 03.09.2012р. на суму 321 486,00 грн., товар отримано 30.08.2012р. та 28.09.2012р. на суму 116099,00 грн., товар отримано 19.09.2012р., чим завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів за 3 квартал 2012 року. Крім цього, ТзОВ «Габен» віднесено до складу валових витрат вартість послуг ДТГО «Львівська залізниця» з перевезення вантажів, які не підтверджені відповідними документами, які б підтверджували фактичне надання таких послуг.

Відносно проведеної дооцінки ріпаку продовольчого колегія суддів зазначає, що 29 серпня 2012 року між ПрАТ «Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» (Продавець) та ТзОВ «Габен» (Покупець) укладено договір № 116/12 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. За умовами вказаного договору Продавець зобов'язується продати Покупцю ріпак продовольчий (товар) у кількості, у строки і на умовах, передбачених в договорі, а Покупець зобов'язується своєчасно здійснити його оплату та прийняти Товар на умовах даного договору. Передача Товару здійснюється на умовах EXW франко елеватор (с.Зоря, Рівненського району, Рівненської області). Приймання Товару по кількості та якості проводиться в момент його отримання від Продавця. Оплата за Товар проводиться протягом 30 днів з моменту отримання Покупцем Товару. Фактом отримання Товару є підписання сторонами видаткових накладних. Продавець має право здійснити дооцінку товару до ринкової ціни при її зростанні до здійснення Покупцем остаточної оплати.

На підтвердження отримання від ПрАТ «Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» ріпака продовольчого позивачем долучено до матеріалів справи накладні № 1269 від 30.08.2012р. в кількості 1071,620т. та № 1336 від 19.09.2012р. в кількості 386,995т.. Факт поставки товару не заперечується відповідачем, підтверджується висновками акту перевірки та наявними в матеріалах справи документами, в суду не виникає сумніву щодо достовірності таких, а тому згідно з п.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України такий факт не повинен доказуватись.

03.09.2012р. та 28.09.2012р. ПрАТ «Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» у зв'язку зі зміною ринкової вартості ріпака продовольчого надіслано позивачу листи про проведення дооцінки поставленого товару на суму 321486,00 грн. та 116098,50 грн. відповідно.

Оплата отриманого позивачем по вказаних вище накладних ріпака продовольчого станом на 03.09.2012р. та 28.09.2012р. в повній мірі проведена не була, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та карткою рахунку 631 за вересень 2012 року.

03.09.2012р. між позивачем та ПрАТ Агрофірма «Зоря ім.Плютинського» укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 116/12 від 29.08.2012р. щодо зміни ціни поставленого згідно з накладною № 1269 від 30.08.2012р. товару, а 28.09.2012р. - додаткову угоду № 2 щодо поставленого товару згідно з накладною № 1336 від 19.09.2012р.

Колегія суддів погоджуться з думкою суду першої інстанції, що вказані додаткові угоди не суперечать умовам п.4.1 договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 116/12 від 29.08.2012р., так як на момент їх укладення позивачем не було проведено остаточного розрахунку за придбаний товар.

Вартість придбаного позивачем ріпаку продовольчого, з урахуванням проведеної його дооцінки, відображена позивачем в декларації по податку на прибуток за 3 квартал 2012 року у складі валових витрат.

Щодо надання транспортних послуг, колегія суддів зазначає, 16.07.2012р. між Державним територіально-галузевим обєднанням «Львівська залізниця» (Залізниця) та ТзОВ «Габен» (Замовник) укладено договір № Л/М/12/2907/п про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Вказаним договором врегульовано взаємовідносини між сторонами щодо надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги на умовах попередньої оплати. Розмір оплати та періодичність її внесення визначається Замовником виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. У міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця на підставі перевізних документів, накопичувальних карток та ін. списує з наявних в коді Замовника авансових сум належні залізниці кошти. По закінченні кожного місяця Залізниця надає Замовнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну.

Додатком № 1 до договору, сторонами договору узгоджено ставки послуг, які надаються Залізницею.

На підтвердження наданих Залізницею послуг та їх вартості позивачем долучено до матеріалів справи копії виписок з особових рахунків клієнта, довідки про надані послуги та проведені розрахунки при перевезенні вантажів, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, залізничні накладні, накопичувальні картки та податкові накладні.

Вартість наданих Залізницею послуг з перевезення вантажів включено позивачем до складу витрат на збут в податкових деклараціях по податку на прибуток за 3 та 4 квартали 2012 року.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам суд керується наступними положеннями законодавства України.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі Кодекс) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті, та інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Витрати, які формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визначено п. 138.8 ст. 138 Кодексу і до них, зокрема, віднесено: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; амортизацію виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інші прямі витрати, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); інші прямі витрати, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.140.2 ст. 140 Кодексу у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 ст.3 Закону).

Відповідно до п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (далі Положення), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п.2.2 Положення).

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі №813/6966/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний