Постанова № 44375202, 05.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2015 рокусправа № 808/5893/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі №808/5893/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області форми "Р" від 13.05.2014 № 0000392201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 35427,52 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач протиправно нарахував грошове зобов'язання з орендної плати за землю комунальної власності, оскільки умовами договору оренди землі, укладеного з Бердянською міською радою, передбачено сплату орендної плати у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вказує на те, що зміни до договору оренди земельної ділянки не внесено та зазначає про те, що будь-які зміни, що внесенні до договору оренди землі, починають діяти на майбутнє і не можуть впливати на суми орендної плати, які були сплачено у минулих періодах.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт того, що розмір орендної плати за землю є формою податку на землю, тому порядок справляння та розміри його сплати належать до сфери регулювання податкового законодавства. Відтак, із прийняттям Податкового кодексу України ставку земельного податку слід визначати відповідно до норм зазначеного Кодексу.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 23.04.2013 №145/28-04-41-10/00130926. У поданих до Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкових деклараціях з плати за землю позивач задекларував суми орендної плати за вищенаведену земельну ділянку за 2011 рік у розмірі 19545,65грн., за 2012 рік у розмірі 19545,65грн., за 2013 рік у розмірі 19545,65грн. Як зазначено в акті, перевіркою встановлено заниження орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 29318,49грн., в т.ч. за 2011 рік - 9772,83грн., за 2012 рік - 9772,83грн., за 2013 рік - 9772,83грн., так як при обчисленні суми орендної плати за землю не враховано вимоги п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо визначення орендної плати не нижче трикратного розміру земельного податку. За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392201 про збільшення грошового зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 35427,52грн., в т.ч. за основним платежем на 29318,49грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 6109,03грн. За результатами апеляційного оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 05.09.2014 № 23949/99-99-10-01-02-15, яким скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000392201 від 13.05.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем у сумі 3257,61грн. Згідно наданих відповідачем пояснень від 30.10.2014 у Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області станом на 28.10.2014 відсутня змога формування нового податкового повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження у зв'язку з помилкою програмного забезпечення ІС "Податковий блок". Тому відповідачем не приймалось та не направлялося позивачу нове податкове повідомлення-рішення на зменшену суму.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки ні Закон України «Про плату за землю», ні інші нормативно-правові акти не закріплюють обов'язок орендаря перераховувати орендну плату (сплачувати її в більшому розмірі) в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати. Суд також зазначив, що орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011 року, визначається розділом ХІІІ «Плата за землю» Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно з п. 288.4 статті 288 цього ж Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 288.5 статті 288 Кодексу передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (редакція діяла до внесення змін Законом України № 1166-УІІ від 27.03.2014 року).

Відповідно до норм Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ, не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме - трикратного розміру земельного податку.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відтак, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2003 ВАТ "Запоріжжяобленерго" як орендарем було укладено Договір оренди землі предметом якого є земельна ділянка загальною площею 0,4675га, що знаходиться в м. Бердянськ на вул. Приазовській,149, який зареєстровано в Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2003 за № 2294. За період, що перевірявся податком органом, ВАТ "Запоріжжяобленерго" використовувало земельну ділянку площею 0,4675 га для розміщення та обслуговування господарської бази. Договір укладено строком до 01.06.2008 року. Пунктом 3 договору передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у розмірі 2% нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів №405/003 від 03.06.2003 складає 977282,56грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації на поточний рік. Розмір орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору тільки в зв'язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися виключно за згодою сторін шляхом внесення змін до цього договору у випадках підвищення цін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене рішення податкового органу, зазначив, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ділянки, визначена у встановленому законодавством порядку. Цей порядок передбачає зміну грошової оцінки шляхом проведення ревізії земресурсами та затвердженням радою. Лише після цього нормативно-грошова оцінка буде іншою, і її можна буде використовувати як нову базу оподаткування. Податковий орган не може на власний розсуд змінити нормативно-грошову оцінку без дотримання відповідної процедури. Отже, сплата податку у вигляді орендної плати у збільшеному розмірі буде можливою лише після зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, але міською радою за поданням земресурсів, а не через перевірку податковим органом.

Проте такий висновок суду першої інстанції стосовно того, що орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише настанням дати набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати) або набранням законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни орендної плати у судовому порядку) не узгоджується з наведеними нормами матеріального права.

Також суд помилково застосував до спірних правовідносин, які виникли з 01.01.2011 року, Закон України «Про плату за землю», оскільки останній втратив чинність з 01.01.2011 року згідно із Податковим кодексом України. Невірним є також і врахування правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11.06.2013 року у справі № 21-443а12 за результатами перегляду судових рішень, якими вирішені спори, що виникли з правовідносин до набрання чинності Податковим кодексом України. До 01.01.2011 року діяв Закону України «Про плату за землю», приписи якого і були проаналізовані Верховним Судом України у зазначеній вище постанові.

У даному ж випадку, суд має врахувати іншу постанову Верховного Суду України - від 02 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сумська фірма «Усе для дому» до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення. В цій постанові вказано, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Відтак доводи податкового органу щодо необхідності сплати орендної плати з врахуванням пункт 276.3 статті 276 Податкового кодексу України, є обґрунтованими.

Проте, щодо суми грошового зобов'язання, необхідного до сплати за користування земельною ділянкою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами апеляційного оскарження позивачем спірного податкового повідомлення-рішення Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 05.09.2014 № 23949/99-99-10-01-02-15, яким скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000392201 від 13.05.2014 в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем у сумі 3257,61грн.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем нового податкового повідомлення-рішення не приймалось, грошове зобов'язання за спірним скасованим в адміністративному порядку податковим повідомленням-рішенням не може пред'являтись до сплати.

Згідно наданих відповідачем пояснень від 30.10.2014 у Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області станом на 28.10.2014 відсутня змога формування нового податкового повідомлення-рішення за результатами адміністративного оскарження у зв'язку з помилкою програмного забезпечення ІС "Податковий блок". Тому відповідачем не приймалось та не направлялося позивачу нове податкове повідомлення-рішення на зменшену суму.

Суд першої інстанції зазначену обставину не враховував як підставу протиправності спірного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів, у свою чергу, вважає, що платник податків не може бути звільнений від сплати орендної плати у розмірі, встановленому законом, через проблеми технічного характери, проте грошове зобов'язання має бути зменшено на суму 3257,61 грн.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення помилкового рішення, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова - скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі №808/5893/14 - скасувати.

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000392201 від 13 травня 2014 року, винесене Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в частині збільшення грошового зобов'язання за землю юридичних осіб за земельну ділянку за основним платежем у розмірі 3257,61 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко