Ухвала суду № 44375184, 20.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2015 рокусправа № П/811/3655/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 р.

у справі № П/811/3655/14

за позовом Приватного підприємства "Діброва-ЛВГ"

до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Приватне підприємство "Діброва-ЛВГ" звернулося з позовом до Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001472200 від 02.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 175 219,50 грн., у тому числі 116 813,00 грн. основного платежу та 58 406,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позову посилається на те, що позивачем сформовано податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ "Агротрейдсіті", яке на період здійснення господарських операцій було зареєстроване платником ПДВ. Позивач наголошує на тому, що реальність вчинення господарських операцій з ТОВ "Агротрейдсіті" підтверджується тим, що надані послуги використані виключно в господарських цілях, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу і рухом активів. Також позивач зазначає, що ним правомірно укладено договір на виконання послуг, який не визнано недійсним у судовому порядку, а висновки акту перевірки порушують принцип персональної відповідальності.

Постановою Кірвоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на прорушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволені позовних вимог, та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

13.05.2015 року Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області надійшло клопотання суду про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням сторонами податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань на підставі рішення № 7 від 23.03.2015 року.

Колегія суддів, розглянувши клопотання, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, вважає за необхідне клопотання Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, оскільки в матеріалах справи знаходиться заперечення на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Діброва-ЛВГ" від 23.04.2015 року, в якому позивач не порушує питання щодо досягнення податкового компромісу та сплати податкових зобов'язань визначених податковим повідомленням-рішенням № №0001472200 від 02.10.2014 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень №105, №106 від 08.09.2014 р. та відповідно до наказу №474 від 05.03.2014 р. посадовими особами Гайворонської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області у період з 08.09.2014 р. по 12.09.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Діброва-ЛВГ" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Агротрейдсіті", їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт №17/22-00/38401385 від 19.09.2014 року, яким встановлено порушення абз."а" п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено суму податкового кредиту за період 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. у сумі 116 813,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472200 від 02.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 175 219,50 грн., у тому числі 116 813,00 грн. основного платежу та 58 406,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції виходив з того, що Гайворонською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарської операції позивача з ТОВ "Агротрейдсіті", не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів, а тому податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної; не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем ТОВ "Агротрейдсіті" укладено договір про надання транспортних послуг №1/11/2013 від 01.11.2013 р. Відповідно до умов договору ТОВ "Агротрейдсіті" у січні 2014 року надало ПП "Діброва-ЛВГ" послуги з доставки сільськогосподарської сировини від населення та підприємств у вартість яких включено доставку молока з підсобних господарств населення на приймальні пункти Виконавця, охолодження молока на приймальних пунктах та супутні витрати, на загальну суму 700 875,00 грн., у тому числі ПДВ - 116 812,50 грн.

Вищезазначений договір спрямований на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, оскільки здійснення контрагентом за вищезазначеним договором підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, а саме: податковими накладними, актами виконаних робіт та спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини, маршрутними листами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем суму ПДВ 97 286,90 грн. віднесено до складу податкового кредиту за січень 2014 року, суму ПДВ 19 525,50 грн. - за лютий 2014 року.

В ході проведення перевірки посадовим особам відповідача податкові накладні надані та досліджені, їх невідповідність вимогам чинного законодавства не встановлена, що підтверджується змістом Акту перевірки.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту за січень, лютий 2014 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентом господарської угоди, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначеного контрагента протиправною, так як на час дії угоди контрагент позивача був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, позивачем підтверджено факт подальшої реалізації продукції, оскільки ПП "Діброва-ЛВГ" надає послуги з доставки молока до ПАТ "Новоархангельський сирзавод", ТОВ "Інтер Фуд", ПАТ "Христинівський молокозавод" на підтвердження чого до суду надано копії договорів про надання послуг та договору оренди нежитлового приміщення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з зазначеними у акті перевірки контрагентами. Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином оформлені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що винесене Гайворонської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області податкове повідомлення - рішення № 0001472200 від 02.10.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гайворонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 р. по справі № П/811/3655/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва