Ухвала суду № 44375171, 06.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 травня 2015 рокусправа № 808/2800/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі №808/2800/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 16.04.2014 ВП №43024022 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача на користь відповідача виконавчого збору у розмірі 18446,56 грн. та постанову від 21.02.2013 року ВП №36538324 про стягнення виконавчого збору у розмірі 18446,56 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що при винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору державним виконавцем Ленінського не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження не була направлена позивачу у передбачений законом строк та спосіб, що унеможливило в свою чергу добровільне її виконання, і, як наслідок, спричинило винесення незаконної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору. При цьому, фактично заборгованість, про яку йдеться в постанові про відкриття виконавчого провадження позивачем було погашено добровільно.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На думку апелянта суд першої інстанції не врахував, що ним належним чином було направлено позивачу постанову про накладення арешту від 08 квітня 2014 року.

У судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 14 лютого 2013 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Персидською Т.О. за результатами розгляду заяви стягувача - ТОВ "НВП "Преобразователь-комплекс" про примусове виконання наказу господарського суду Запорізької області № 5009/4093/12 від 01.02.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36538324 та надано строк позивачу на добровільне виконання Наказу до 20.02.2013 року.

Зазначена постанова була отримана позивачем 25.02.2013 року, що підтверджується копією журналу реєстрації вхідних документів №33-17 та відміткою на повідомленні про вручення поштової кореспонденції, які долучені до матеріалів справи, про що відповідача було повідомлено листом вих.№ 35/50 від 26.02.2013 року. Крім того, зазначеним листом позивач повідомив відповідача про те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2013 року по справі № 5009/4093/12 позивачу було надано відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 5009/4093/12, на виконання якого було надано Наказ, на 12 місяців (до 19.02.2014). У зв'язку із чим на підставі ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", позивач просив відповідача зупинити виконавче провадження з виконання Наказу. 05.03.2013 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Персидською Т.О. було прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду справи по суті. Листом за вих.№ 35/21 від 21.02.2014 року позивач повідомив відповідача про те, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2014 року по справі №5009/4093/12 позивачу було надано розстрочення з виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 5009/4093/12, відповідно до якого було видано Наказ на 12 місяців, рівними частинами, починаючи з 01.03.2014 року по 01.02.2015 року. Листом за вих.№ 35/54 від 15.04.2014 року позивач повідомив відповідача про добровільне погашення суми заборгованості перед ТОВ "НВП "Перетворювач-комплекс" платежами 28.02.2014 року, 01.04.2014 року та 15.04.2014 року. До листа були додані платіжні доручення: №813 від 15.04.2014, №618 від 01.04.2014, №240 від 28.02.2014, про що зазначено в додатках. 16.04.2014 року позивачем було отримано нарочно у відповідача постанову про закінчення виконавчого провадження, ВП № 36538324. У постанові було зазначено, що виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій не стягнуто.

Також, позивачем було отримано у відповідача копію постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.02.2013 року, ВП № 36538324. Вказана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.02.2013 року, ВП № 36538324 зареєстрована в журналі реєстрації вхідних документів 17.04.2014 за №774. Крім того, 16.04.2014 позивачем отримана постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2014 ВП №43024022 по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 18446,56 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних постанов.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у випадку добровільного невиконання рішення суду воно підлягає примусовому виконанню в порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Частина 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає обов'язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з абзацом 2 частини 2 зазначеної статті, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 31 зазначеного закону встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчою провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови обізнаності боржника про таку постанову та про строк в який він може добровільно сплатити борг.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.02.2013 року, ВП № 36538324 державним виконавцем Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ не було дотримано вищенаведених вимог чинного законодавства, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2013 року ВП №36538324 не була направлена позивачу у передбачений законом строк та спосіб, що унеможливило добровільне виконання наказу у строк, встановлений державним виконавцем - до 20.02.2013 року і, як наслідок, спричинило винесення незаконної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.02.2013 року, ВП № 36538324, а у подальшому - постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2014 ВП №43024022 по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 18446,56 грн.

Так, з врахуванням відмітки в реєстрі відправленої та отриманої поштової кореспонденції про те, що позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.02.2013 року ВП № 36538324 лише 25.02.2013 року (в той час коли строк на добровільне виконання Наказу був встановлений до 20.02.2013) відповідач, в порушення ст.6, 11, 35 Закону України «Про виконавче провадження» не вжив заходів для уникнення порушень прав боржника та не виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій. При цьому, наявність постанови про зупинення проведення виконавчих дій, та інформація про те, що з 19.02.2013 виконання Наказу відстрочено на рік (тобто фактично позивач у строк для добровільного виконання мав всі документи, які б унеможливлювали винесення постанови про стягнення виконавчого збору) не вплинуло на рішення відповідача винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 36538324, якою було надано строк для добровільного виконання рішення до 20.02.2013 року, направлена позивачу рекомендованим листом кур'єрською службою лише 21.02.2013 року, тобто вже після того як закінчився строк добровільного виконання, що підтверджується поштовим конвертом з відміткою ТОВ "Кур'єр".

Враховуючи отримання позивачем зазначеної постанови лише 25.02.2013 року, про що є відмітка в реєстрі №93/1 відправленої та отриманої кореспонденції з повідомленням, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості скористатись наданим строком на добровільне виконання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо тог, що спірні постанови винесені державним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та є протиправними.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі №808/2800/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко