Ухвала суду № 44375167, 05.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2015 рокусправа № 804/1128/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі №804/1128/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по направленню Товариству з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" податкового повідомлення-рішення та скасування зазначене податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року №0008512201, яким збільшено платіж з податку на прибуток підприємств на суму 323327,30 грн., з них 215546,87 грн. за основним платежем та 107773,43 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Дніпроінмед" та позивачем є необґрунтованим, оскільки податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з контрагентами, порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Крім того, проведені за договорами господарські операції було в повному обсязі відображено в бухгалтерському обліку відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року №0008512201, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Мінідоходів у Дніпропетровській області. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про нікчемність договорів позивача з його контрагентом, що укладені без мети настання реальних наслідків. Крім того, наявність документів на придбання послуг у ПРАТ "СК "Дніпроінмед" не спричинила реального настання правових наслідків, отже, ТОВ "МТК" отримано від ПРАТ "СК "Дніпроінмед" паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та, відповідно, не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат.

У судовому засіданні представник апелянта доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" з питань документального підтвердження господарських відносин з ПРАТ "СК "Дніпроінмед", правильності та правомірності їх відображення в податковому обліку за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої 29 листопада 2013 року складено акт №2355/22-01/33115436. Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що 09.08.2013 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було складено акт №489/222/21870998 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" "Дніпроінмед" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року". Згідно висновків даного акту не підтверджено наявність надання послуг страхування у періоді перевірки, що свідчить про те, що правочини між ПРАТ "СК "Дніпроінмед" та страхувальниками не мали мети настання реальних наслідків. Згідно акту перевірки, у ТОВ "МТК" наявність документів на придбання послуг у ПРАТ "СК "Дніпроінмед" не спричинили реального настання правових наслідків, ТОВ "МТК" отримано від ПРАТ "СК "Дніпроінмед" паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку витрат. Відповідачем в акті перевірки здійснено висновок, про те, що платником податків необґрунтовано віднесено до складу витрат витрати по отриманим послугам від ПРАТ "СК "Дніпроінмед" за 2012 рік на загальну суму 1026413,68 грн., що в порушення пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового Кодексу України призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 215546,87 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2013 року №0008512201, яким платнику податків збільшено платіж з податку на прибуток підприємств на суму 323327,30 грн., з них 215546,87 грн. за основним платежем, 107773,43 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а висновки відповідача, що викладені в Акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів зазначає наступне.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними. Нездійснення господарської операції свідчить про відсутність оподатковуваної операції та не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат. Підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року №395, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2012 року - березні 2013 року ТОВ "МТК" (страхувальник) мало взаємовідносини з ПРАТ "СК "Дніпроінмед" (страховик) відповідно до договору №ДГ-15 добровільного страхування майна, укладеного 27.06.2012 року, згідно умов якого страхувальник сплачує страховику страхові платежі, а страховик у разі настання страхового випадку здійснює страхову виплату в межах страхової суми і на умовах, передбачених договором.

Предметом договору страхування визначені майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (застраховане майно), яке перелічене у Додатку 1 до договору.

Страховим випадком за договором від 27.06.2012 року №ДГ-15 є:

- пошкодження або зниження застрахованого майна, передбаченого у додатку 1 до договору, що настало внаслідок: пожежі, вибуху, удару блискавки; стихійних явищ: урагану, бурі, зливи, граду, землетрусу, сходу снігових лавин, селі, повню;

- пошкодження або зниження застрахованого майна, передбаченого у додатку 1 до договору, що настало внаслідок: пошкодження водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежегасіння; падіння на застраховане майно пілотованих (не пілотованих) літальних об'єктів або їх уламків.

Згідно із підпунктами 3.1-3.5 пункту 3 договору страхова сума за таким договором складає 190149549,37 грн., страховий тариф по пункту 2.1.1 договору складає 0,495% страхової суми, передбаченої п.3.1 договору, страховий платіж по пункту 2.1.1 договору складає 941240,27 грн. Страховий тариф по пункту 2.1.2 договору складає 0,3732% страхової суми, передбаченої п.3.1 договору. Страховий платіж по пункту 2.1.2 договору складає 709638,12 грн. Загальний страховий платіж складає 1650878,39 грн.

Згідно Додатку 1 до договору від 27.06.2012 року №ДГ-15 підприємство страхувало власне майно: полувагони, вагони-самосвали (думпкари) в кількості 446 одиниць.

Підпунктом 3.8 договору від 27.06.2012 року №ДГ-15 встановлено, що страховий платіж перераховується страхувальником на поточний рахунок страховика частинами згідно графіку в період з 30.06.2012 року по 20.05.2013 року рівними платежами по 137573,20 грн.

Страховий платіж перерахований згідно платіжних доручень №592 від 27.03.2013 року, №336 від 27.02.2013 року, №110 від 29.01.2013 року, №14834 від 25.12.2012 року, №14625 від 29.11.2012 року в розмірі кожного платежу 169273,84 грн., №14309 від 22.11.2012 року, №14111 від 27.09.2012 року, №13881 від 30.09.2012 року, №13655 від 30.07.2012 року, №13438 від 27.06.2012 року в розмірі кожного платежу 137573,20 грн.

При цьому, платіжні доручення №14309, №14111, №13881, №13655 в графі призначення платежу містять посилання на сплату коштів за страхування майна за договором №ИМ-27/06/12-МТК від 27.06.2012 року, замість договору №ДГ-15, від тієї ж дати.

Згідно пояснень позивача, посилання в платіжних дорученнях на договір №ИМ-27/06/12-МТК від 27.06.2012 року є помилковим, у зв'язку із допущеною помилкою в номері договору, правильним належить вважати призначення платежу за договором №ДГ-15 від 27.06.2012 року, про що отримувачу платежів 05.12.2012 року направлено лист № 8798М.

Крім того, за вказаний період часу, страхового випадку, передбаченого пунктом 2 Договору №ДГ-15, який би міг бути приводом до виплати страхового відшкодування, не трапилось. Проведені за цими договором господарські операції платником податків відображено в бухгалтерському обліку.

Відтак, всі первинні документи, були надані відповідачу під час перевірки, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на предмет наявності в цих документах всіх обов'язкових реквізитів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2014 року у справі №804/1128/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко