Постанова № 44374810, 21.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2015 р. Справа№ 910/29540/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Станіка С.Р.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015

у справі № 910/29540/14 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фірма "Полтавпиво"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 617 172,62 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явились,

від відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Фірма "Полтавпиво" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 617 172,62 грн., з яких 0,62 грн. - заборгованість за поставлену продукцію, 617 172,00 грн. - вартість тари з урахуванням ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності оплати вартості отриманого товару та повернення зворотної тари за договором поставки № 50 від 22.05.2009.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/29540/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими в оскаржуваному рішенні та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення. Так, за твердженням скаржника, відповідач не має можливості виконати свої зобов'язання за договором внаслідок дії непереборної сили, а саме викрадення КЕГ-тари, яка зберігалась на складі відповідача, в тому числі тієї, яка підлягала поверненню позивачу, внаслідок чого відповідач поніс значні збитки. Відповідач також вказує, що жодних договірних відносин між сторонами не існувало з 2010 року, хоч і не заперечує факт отримання товару у поворотній тарі за накладними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.05.2015.

В судове засідання 21.05.2015 представники позивача не з'явились, хоч позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю з'явитись в дане судове засідання через відрядження.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву за відсутності представників позивача, відхиливши клопотання про відкладення розгляду справи.

Заявлене представником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення кримінальної справи за ч. 1 ст. 185 КК України, провадження № 12014100080008960, відкрите Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві за заявою ОСОБА_2 про викрадення КЕГ-тари з під пива у кількості 584 шт., було відхилене колегією суддів, оскільки зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України за наявності досудового розслідування кримінальної справи не передбачено.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.05.2009 між ЗАТ "Фірма "Полтавпиво" (перейменовано в ПАТ "Фірма "Полтавпиво") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір поставки № 50, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти, оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ-пляшках, надалі продукція, на умовах, передбачених даним договором, та у встановлений термін повернути зворотну тару відповідно до цього договору.

Згідно із п. 7.1 договору від 22.05.2009 договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2009, а по зобов'язанням покупця щодо оплати отриманої продукції та штрафних санкцій - до повного виконання зобов'язань. Договір вважаться продовженим на 1 рік і на тих же умовах, якщо сторони за 5 днів до закінчення строку дії договору не заявили про його припинення.

Тобто, договір є чинним на новий річний термін, якщо жодна із сторін до закінчення строку не заявить про його припинення. Доказів на підтвердження доводів скаржника про припинення дії даного договору на 2014 рік сторони суду не надали. Поставка продукції за усною заявкою відповідача, прийняття товару відповідачем та його оплата без залогової суми тари спростовує твердження скаржника щодо нечинності договору.

Відповідно до п. 1.2 договору, постачальник поставляє продукцію в асортименті та кількості згідно заявки (письмової чи усної), яка реєструється у журналі заявок постачальника. Усна заявка приймається до 12-00 год. попереднього дня до дати доставки при поставці в межах Полтавської області та за 3 доби - при поставці за межами Полтавської області. Витяг із вказаного журналу є достатнім доказом про замовлення конкретної продукції. Заявка вважається узгодженою і прийнятою постачальником до виконання, якщо протягом робочого дня з моменту отримання заявки від покупця постачальник не направить покупцеві повідомлення про неможливість виконання такої заявки.

Відповідно до п. 5.1 договору, в залежності від асортименту, поставка продукції здійснюється в стандартній тарі постачальника:

- в скляних пляшках (пляшки Missile місткістю 0,5 л);

- в КЕГ-тарі (50 л);

- в ящиках п/е/ДСТУ 3778-98/;

- піддони дерев'яні (ДСТУ 9078-84)

У п. 5.2 договору сторони погодили, що тара підлягає обов'язковому поверненню покупцем зворотнім рейсом. Згідно із п. 5.4 договору постачальник має право встановити повернення тари відповідно до кредитної політики, що оформлюється письмово у вигляді додатку до договору. В такому випадку встановлюється кредитний ліміт по тарі. У додатку № 1 до договору сторони погодили кредитний ліміт по тарі терміном у зимовий сезон (з 01 жовтня по 31 березня) - до 45 днів, у літній сезон (з 01 квітня по 30 вересня) - до 20 днів.

Відповідно до п. 6.8 договору у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному об'ємі у встановлені в цьому договорі терміни постачальник має право відмовитися від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахуванням ПДВ) за ціною закупки з урахуванням ПДВ (при неповерненні скляних пляшок), по залоговим цінам (при неповерненні КЕГ-тари, ящиків, піддонів) з урахуванням ПДВ.

Згідно із п. 3.1 договору покупець оплачує поставлену продукцію за вільними відпускними цінами, що діють на момент відвантаження, Підставою для оплати є товарно-транспортна накладна. Вартість тари при доставці є залоговою (п. 3.2 договору). Сторони погодили, що в період дії договору ціни на продукцію, залогова ціна тари та транспортні розцінки можуть змінюватись. Нові ціни та розцінки діють з моменту введення в дію відповідного наказу постачальника.

Факт поставки продукції (пива) з тарою позивачем відповідачу підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними (копії зазначених документів міститься в матеріалах справи), а саме: № 00003499 від 23.07.2014 на суму 44 946,60 грн. (вартість залогової тари - 132 660,00 грн.); № 00003833 від 04.08.2014 на суму 37 329,00 грн. (вартість залогової тари - 108 540,00 грн.); № 00004339 від 20.08.2014 на суму 53 920,80 грн. (вартість залогової тари - 156 780,00 грн.); № 00004591 від 28.08.2014 на суму 8 812,80 грн. (вартість залогової тари - 24 120,00 грн.); № 00004592 від 28.08.2014 на суму 118 730,88 грн. (вартість залогової тари - 630,00 грн.); № 00004680 від 01.09.2014 на суму 61 506,72 грн. (вартість залогової тари - 420,00 грн.); № 00004840 від 09.09.2014 на суму 25 149,60 грн. (вартість залогової тари - 72 360,00 грн.); № 00004841 від 09.09.2014 на суму 74 214,86 грн. (вартість залогової тари - 450,00 грн.); № 00005199 від 25.09.2014 на суму 22 077,36 грн. (вартість залогової тари - 120,00 грн.); № 00005200 від 25.09.2014 на суму 25 848,00 грн. (вартість залогової тари - 72 360,00 грн.);

Відповідачем частково оплачено вартість отриманого товару, борг в розмірі 0,62 грн. залишився неоплаченим. Крім того, залишились неповернутими 512 шт. КЕГ-тари та 77 шт. піддонів, загальною вартістю 617 172,00 грн. з урахуванням ПДВ.

01.10.2014 ПАТ "Фірма "Полтавпиво" звернулась до відповідача з вимогою повернути тару до 10.10.2014, а у разі неповернення сплатити до 10.10.2014 її вартість та штрафні санкції.

Наявність даного боргу та факт неповернення тари відповідач визнає, але стверджує, що не має можливості виконати свої зобов'язання за договором внаслідок дії непереборної сили, а саме викрадення КЕГ-тари, яка зберігалась на складі відповідача, в тому числі тієї, яка підлягала поверненню позивачу, що підтверджується витягами з кримінального провадження №12014100080008960 та поясненнями ОСОБА_2 від 12.10.2014.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів встановила, що 13.10.2014 Святошинським РУ ГУ МВС України в місті Києві до ЄРДР внесено кримінальне провадження № №1214100080008960 за фактом таємного викрадення 12.10.2014 о 13:00 за адресою АДРЕСА_1, невідомими особами КЕГ з під пива в кількості 30 шт., що належать гр. ОСОБА_2, хоч у поясненнях наданих 12.10.2014 ОСОБА_2 і заявляв про викрадення 90 КЕГ з під пива.

Таким чином, наявні на час розгляду справи в суді першої інстанції докази не підтверджують доводи відповідача про неможливість повернення тари у зв'язку з її викраденням, оскільки свідчать про заяву відповідача про викрадення 12.10.2014 лише незначної в порівнянні із заборгованістю кількості КЕГ-тари та не встановлюють її належність саме позивачу.

Витяг із кримінального провадження №12014100080008960 від 16.03.2015 не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції в якості доказу порушення кримінальної справи за фактом викрадення 584 шт. КЕГ з під пива, які належать гр. ОСОБА_2, оскільки скаржник не обґрунтував суду неможливість подання цього доказу у суд першої інстанції, а положення ч. 1 ст. 101 ГПК України надають право суду апеляційної інстанції приймати додаткові докази лише, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов'язання.

Згідно із статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання ним зобов'язання щодо повернення тари у строк, погоджений сторонами, та про припинення зобов'язання щодо оплати вартості неповернутої тари.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог ПАТ "Фірма "Полтавпаливо" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за поставлену продукцію та вартості неповернутої тари.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105, 104 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/29540/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/29540/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді С.Р. Станік

Ю.Л. Власов