Постанова № 4437473, 13.04.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-19858/09/1270

Категорія №2.11

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 квітня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лємба А.В.,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14-260д від 27.12.07;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №3 від 08.01.09.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Свердловантрацит» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача суму сплачену підприємством за платіжним дорученням №32 від 16.01.2009 року в розмірі 6460 грн. 73 коп. зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати податку на додану вартість, відповідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року у повному обсязі та відкликати повідомлення №112130025878440 від 16.01.2009 року про розподіл сум.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 19 грудня 2006 року за №23 між Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області та Державним підприємством «Свердловантрацит» на підставі п.10.2. ст. 10 Закону України від 23.06.2005 року №2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (надалі - Закон №2711-ІV), п. 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» №191 від 22.02.2006 року був укладений договір про реструктуризацію податкових зобов'язань, які виникли в результаті проведення розрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705.

Згідно з цим договором ДПІ у м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкових зобов'язань з ПДВ, які виникли в результаті проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705 та включених до декларації з ПДВ за вересень 2006 року на загальну суму 620230,00 грн. терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 19 грудня 2006 року до 19 грудня 2016 року з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 19 грудня 2008 року та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку 1 до цього договору.

На виконання умов зазначеного договору ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням №32 від 16.01.2009 року у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платіж у сумі 6460 грн. 73 коп.

20 січня 2009 року ДП «Свердловантрацит» отримало повідомлення від ДПІ у м. Свердловську №112130025878440 від 16.01.2009 року про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит» у рахунок погашення зобов'язання згідно з договором про реструктуризацію податкового боргу, відповідно до абзацу 2 п.п. 16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181-ІІІ).

Позивач вважає такі дії ДПІ у м. Свердловську незаконними, посилаючись на приписи норми абзацу 2 п.п. 16.3.3. ст.16 Закону №2181-ІІІ, згідно якої якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Позивач вважає застосування податковим органом зазначеної норми закону неправомірним тому, що відповідно до п. 10.5 ст.10 Закону №2711-ІV передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, крім того ця норма передбачена і в п. 6.6. розділу 6 Договору про реструктуризацію №23, відповідно податковий орган незаконно нараховує пеню на реструктуризовану заборгованість, а суму сплачену цільовим призначенням на погашення податкового боргу з податку на прибуток самостійно розподіляє, в результаті чого виникає неповна сплата частини розстроченої суми в нарахування пені.

13 квітня 2009 року позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення адміністративного позову та просив суд доповнити пункт 2 своїх позовних вимог наступним: зобов'язати відповідача суми, сплачені підприємством за платіжними дорученнями №32 від 16.01.2009 року в розмірі 6460,73 грн. та №380 від 19.03.2009 року в розмірі 6460,73 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу в рахунок сплати податку на додану вартість, відповідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року у повному обсязі та відкликати повідомлення №1121130025878440 від 16.01.2009 року та №112130025928702 від 19.03.2009 року, вмотивовуючи тим, що 23.03.2009 року на адресу позивач надійшло повідомлення №112130025928702 від 19.03.2009 року про розподіл сплаченої підприємством суми на суму податкового боргу та пені.

Відповідно до частини 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що за платіжними дорученнями №32 від 16.01.2009 року сума 6460,73 грн. та №380 від 19.03.2009 року в розмірі 6460,73 грн. були зараховані у сплату податкового боргу, що виник внаслідок несвоєчасної сплати зобов'язань за податковою декларацією №32826 від 22.12.2008 року з граничним терміном сплати 30.12.2008 року 6414,09 грн. та пені у розмірі 46,64 грн. Згідно Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби ДПІ у м. Свердловську повідомила ДП «Свердловантрацит» повідомленнями №1121130025878440 від 16.01.2009 року та №112130025928702 від 19.03.2009 року. Зазначені повідомлення мають інформаційний характер та не встановлюють для платника будь-яких прав або обов'язків.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання Державне підприємство «Свердловантрацит» (далі - ДП «Свердловантрацит»), зареєстроване виконавчим комітетом Свердловської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрації від 29.04.2003 року №1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32355669, узято на податковий облік до ДПІ у м. Свердловську 02.06.2003 року за №180/125. Форма власності - державна, юридична адреса: 94800, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1.

З матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2006 року за №23 між Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області та Державним підприємством «Свердловантрацит» на підставі п.10.2. ст. 10 Закону України від 23.06.2005 року №2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (надалі - Закон №2711-ІV), п. 16 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії» №191 від 22.02.2006 року був укладений договір про реструктуризацію податкових зобов'язань, які виникли в результаті проведення розрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705.

Згідно з цим договором ДПІ у м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкових зобов'язань з ПДВ, які виникли в результаті проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року №705 та включених до декларації з ПДВ за вересень 2006 року на загальну суму 620230,00 грн. терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 19 грудня 2006 року до 19 грудня 2016 року з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 19 грудня 2008 року та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку 1 до цього договору.

Згідно п. 2 цього Договору ДПІ у м. Свердловську зобов'язалося:

- зробити відповідні записи в картках особових рахунків Платника податків, що ведуться в органах державної податкової служби стосовно розстрочених сум на підставі цього договору;

- при несвоєчасній сплаті реструктуризованої суми або її частини, орган державної податкової служби, що склав даний договір, має право направити позов до суду щодо скасування даного договору про реструктуризацію податкових зобов'язань.

- скасувати договір на підставі відповідного рішення суду про скасування договору про реструктуризації податкових зобов'язань за умови несвоєчасної сплати реструктуризованої суми або її частини та пред'явити до сплати невнесену суму податкових зобов'язань;

- від дня, наступного за днем скасування (дострокового скасування) договору, на розстрочені суми, що залишилися не сплаченими, нараховувати пеню та штрафні санкції у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Згідно п. 3 цього Договору ДП «Свердловантрацит» зобов'язалося:

- забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкових зобов'язань;

- від дня дострокового розірвання договору сплатити невнесену суму розстрочених податкових зобов'язань та суму нарахованих пені і штрафних санкцій.

Згідно п.4 цього Договору ДПІ у м. Сверловську має право розстрочені суми податкових зобов'язань, що залишилися не сплаченими на день прийняття рішення про скасування розстрочення та суми нарахованих пені і штрафних санкцій, стягувати та погашати у порядку установленому законодавством для стягнення та погашення податкового боргу.

Згідно п.п. 6.6. Договору - особливі умови, передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості.

16 січня 2009 року на виконання умов вищезазначеного договору ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням №32 від 16.01.2009 року у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платіж у сумі 6460 грн. 73 коп. з призначенням платежу «ПДВ згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року».

16 січня 2009 року ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ДП «Свердловантрацит» повідомлення №112130025878440 від 16.01.2009 року про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит» у рахунок погашення зобов'язання згідно з договором про реструктуризацію податкового боргу з посиланням на абзац 2 п.п. 16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При чому, у повідомлені зазначено, що загальна суми податкового боргу складає 2448755,55 грн., сума пені складає 17677,19 грн. питома вага пені від суми податкового боргу складає 0,721900%. Розподіл сплаченої суми в розмірі 6460,73 грн. склав: податковий борг - 6414,09 грн., пеня 46,64 грн. У повідомлені також зазначено, що сума податкового боргу, що залишилась несплаченою станом на 16.01.2009 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» склала - 2424664,27 грн., пені - 17673,45 грн.

19 березня 2009 року на виконання умов вищезазначеного договору ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням №380 від 19.03.2009 року у відповідності з графіком сплати розстроченого податкового боргу внесло платіж у сумі 6460 грн. 73 коп. з призначенням платежу «ПДВ згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року».

19 березня 2009 року ДПІ у м. Свердловську підготувало та направило на адресу ДП «Свердловантрацит» повідомлення №112130025928702 від 19.03.2009 року про розподіл суми сплаченої ДП «Свердловантрацит» у рахунок погашення зобов'язання згідно з договором про реструктуризацію податкового боргу з посиланням на абзац 2 п.п. 16.3.3. ст.16 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При чому, у повідомлені зазначено, що загальна суми податкового боргу складає 4189545,07 грн., сума пені складає 13678,57 грн. питома вага пені від суми податкового боргу складає 0,326500%. Розподіл сплаченої суми в розмірі 6460,73 грн. склав: податковий борг - 6439,64 грн., пеня 21,09 грн. У повідомлені також зазначено, що сума податкового боргу, що залишилась несплаченою станом на 19.03.2009 року в результаті розподілу сплаченої суми податкового боргу за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів» склала - 4169426,86 грн., пені - 13700,67 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача, що податковий орган необґрунтовано здійснив розподіл сплачених платіжними дорученнями №32 від 16.01.2009 року та №380 від 19.03.2009 року сум згідно графіку розстрочення боргу за договором розстрочки №23 від 19.12.2006 року.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України від 23.06.2005 року №2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, ДП «Свердловантрацит» відноситься до підприємств паливноенергетичного комплексу, бере участь у процедурі погашення заборгованості по податковим зобовязанням відповідно до Закону №2711-ІV, та внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості за номером №0150 від 28.11.2005 року.

Пунктом 10.5 Закону №2711-ІV передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.

Згідно з договором №23 від 19.12.2006 року ДПІ у м. Свердловську надає ДП «Свердловантрацит» розстрочення сплати податкових зобов'язань з ПДВ, включених до декларації з ПДВ за вересень 2006 року на загальну суму 620230,00 грн. терміном на десять років з дня укладення цього договору, тобто з 19 грудня 2006 року до 19 грудня 2016 року з відстрочкою погашення на перші два роки, тобто з 19 грудня 2008 року та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками згідно графіку у додатку 1 до цього договору.

Пункт 6.6. цього Договору передбачає, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, у зв'язку з чим графік сплати розстрочених податкових зобов'язань ДП «Свердловантрацит передбачає сплату рівними долями лине розстрочених податкових зобов'язань з ПДВ.

Суд установив, що призначення платежів у платіжних дорученнях №32 від 16.01.2009 року та №380 від 19.03.2009 року відповідає договору №23 від 19.12.2006 року, оскільки в них цілеспрямовано вказано: «ПДВ згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року».

У зв'язку з цим, податковий орган необґрунтовано посилається на приписи норми абзацу 2 п.п. 16.3.3. ст.16 Закону №2181-ІІІ, як на правову підставу розподілу сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року, оскільки ця норма запроваджена для цілей цього Закону і передбачає, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Цей висновок суду грунтується на цілях Закону №2181-ІІІ, визначених в преамбулі до нього, згідно якої цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення

Таким чином, податковий орган не мав права на розподіл сплачених сум при враховуванні платежів ПДВ згідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року за платіжними дорученнями №32 від 16.01.2009 року та №380 віл 19.03.2009 року.

Для суду є неприйнятними доводи відповідача в обґрунтування своєї правової позиції, що повідомлення №1121130025878440 від 16.01.2009 року та №112130025928702 від 19.03.2009 року мають інформаційний характер та не встановлюють для платника будь-яких прав або обов'язків.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що посадові особи органу державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на державну податкову службу функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Отже суд при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача суми, сплачені ДП «Свердловантрацит» за платіжними дорученнями №32 від 16.01.2009 року в розмірі 6460,73 грн. та №380 від 19.03.2009 року в розмірі 6460,73 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу в рахунок сплати податку на додану вартість, відповідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №32 від 19.12.2006 року у повному обсязі та відкликати повідомлення №1121130025878440 від 16.01.2009 року та №112130025928702 від 19.03.2009 року, відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із наявним у справі платіжним дорученням №487 від 26.01.2009 року Державне підприємство «Свердловантрацит» сплатило державне мито в сумі 3 грн. 40 коп. С удове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області суми, сплачені Державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжними дорученнями №32 від 16.01.2009 року в розмірі 6460,73 грн. та №380 від 19.03.2009 року в розмірі 6460,73 грн. зарахувати відповідно призначенню платежу в рахунок сплати податку на додану вартість, відповідно графіку сплати розстроченого податкового боргу по договору розстрочки №23 від 19.12.2006 року у повному обсязі та відкликати повідомлення №1121130025878440 від 16.01.2009 року та №112130025928702 від 19.03.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» державне мито у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 18 квітня 2009 року.

СУДДЯ