Постанова № 44372502, 26.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2015 року № 826/1673/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доПечерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Прокуратури Печерського району м. Києва Заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури Печерського району м. Києва, Заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2, в я кому просить суд:

- визнати бездіяльність посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, які не внесли відомості до ЄРДР та не розпочали досудове розслідування протягом 24 годин після отримання заяви позивача від 15.07.2014 № 21056 - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- визнати бездіяльність посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо невиконання процесуальних дій та неприйняття процесуальних рішень в розумні строки під час кримінального провадження за фактами, викладеними у заяві від 15.07.2014 № 21056 та ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2014, - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- визнати бездіяльність заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство при розгляді цими органами заяви від 15.07.2014 № 21056 та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2014, - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- визнати бездіяльність заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 щодо формального розгляду скарг, поданих ОСОБА_1 до прокуратури Печерського району м. Києва, на бездіяльність посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві та притягнення їх до відповідальності - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- визнати бездіяльність посадових осіб прокуратури Печерського району м. Києва щодо формального розгляду скарги від 03.11.2014, поданої до прокуратури району, на бездіяльність як посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, так і заступника прокурора району ОСОБА_2 та притягнення їх до відповідальності - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- зобов'язати прокурора Печерського району м. Києва ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві у зв'язку з невиконанням вимог ст.ст. 28,214 КПК України;

- зобов'язати прокурора Печерського району м. Києва ініціювати притягнення заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з невиконанням останньою службових обов'язків щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також порушення вимог чинного законодавства України щодо розгляду звернень громадян.

- стягнути на користь позивача солідарно з відповідачів суму сплаченого судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп.

Ухвалою суду від 06.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1673/15 та призначено справу до судового розгляду

25.03.2015 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Прокуратури Печерського району м. Києва проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представники Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, Заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду справи.

25.03.2015 року в судовому засіданні з урахуванням положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 25.03.2015 року в порядку письмового провадження закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, які не внесли відомості до ЄРДР та не розпочали досудове розслідування протягом 24 годин після отримання заяви позивача від 15.07.2014 № 21056 - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України; визнання бездіяльності посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві щодо невиконання процесуальних дій та неприйняття процесуальних рішень в розумні строки під час кримінального провадження за фактами, викладеними у заяві від 15.07.2014 № 21056 та ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2014 - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України; визнання бездіяльності заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство при розгляді цими органами заяви від 15.07.2014 № 21056 та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2014, - неправомірною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

03 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся з скаргою до Прокурора Печерського районного суду міста Києва Волошина Р.Ф., в якій просив: вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві у зв'язку з невиконанням вимог ст.ст. 28,214 КПК України та приховуванням здійсненого злочину з липня 2014 року, ініціювати притягнення заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з невиконанням останньою службових обов'язків щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, що сприяло покриттю скоєного злочину.

Листом №12932 вих-14 від 05.11.2014 року позивача повідомлено, що скаргу ОСОБА_1 стосовно внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення та ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 757/24923/14-к направлено для розгляду до Начальника С.В. Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві підполковнику міліції Фугалевичу А.О.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Так поняття скарги закріплено в ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, де вказується, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (ст. 4 Закону України «Про звернення громадян»).

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 18 вказаного Закону передбачено право громадян одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Разом з тим п. п. 1, 5, 6 та 9 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

Відповідно до ч. 1 ст. 20 згадуваного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 вбачається, що в ньому порушуються питання, щодо неправомірних дій посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві.

Однак, з наданих відповідачем документів, на які він посилається у своїх заперечення, убачається, що скарга була передана на розгляд Начальнику СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві підполковнику міліції Фугалевичу А.О в межах норм ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається порушення посадових осіб прокуратури Печерського району м. Києва у розгляді скарги від 03.11.2014, поданої до прокуратури району, на бездіяльність як посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, так і заступника прокурора району ОСОБА_2 та притягнення їх до відповідальності.

Що до позовних вимог зобов'язати прокурора Печерського району м. Києва ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві у зв'язку з невиконанням вимог ст.ст. 28,214 КПК України та зобов'язати прокурора Печерського району м. Києва ініціювати притягнення заступника прокурора Печерського району м. Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з невиконанням останньою службових обов'язків щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також порушення вимог чинного законодавства України щодо розгляду звернень громадян, то суд зазначає, що вони є аналогічними вимогам прохальної частини скарги позивача від 03.11.2014 року,а тому підстав для їх задоволення у суду немає

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Постанова відповідно до частини першої ст. 254 КАС України набирає законної сили.

Суддя А.С. Мазур